Вигідна пропозиція.

4 розділ.

Після душевної розмови з Джесікою пішла додому . Цього разу без парка , досить з мене невдач . Подозі я зустрічала людей , але я їх не помічала я помічала , собачок, котиків цих милих створінь які радіють кожному дню . Це найкращі створіння які створив Всесвіт. Нарешті опинившись в дома я лягла отразу  надиван щоб відпочити хоть трохи ,побути на одинці. Стук в двері кого могла превести не чиста сила . Може краще притворитися  мертвою, але ж ні цікаво хто міг заблукати в підʼїзді. Через свою цікавість доводиться страждати, відкриваю двері а там Вілльям стоїть такий наглажений.

 - Привіт. Тут така справа завтра ввечері в мене буде не величка вечірка на честь переїзду. Я був би радий щоб ти прийшла. - виговорив це він так як заучував вірш в початкових класах. Я хоть звісно рада частинкою душі, але я знаю , що в мене немає шансу проти його дівчини модельної зовнішності .   -Вибач напевно в мене не вийде. -Хоча яб дуже хотіла піти.

-Чому я б дуже радий якби ти прийшла, ми не будемо говорили з тобою, з того часу, як я сюди переїхав . В тебе є якась образа на мене?

- Ні Вілльяме . Просто в мене завтра побачення.- Бляха я не могла кращого вигадати ніж це . Як соромно самій собі.

- Я дуже радий за тебе ,правда від щирого серця.-сказав він легко,а мені так боліло .-Прихоть в гості ,можеш із своїм хлопцем будемо дружити парами. 

-Обовʼязково наступного разу.-Промовляла я з такою відразою що мене саму нудить від своєї брехні .

- Ок. Тоді чекатиму 

Нарешті я закрила двері, і можу себе ненавидіти.Як хотіла вдавитися слізми та не мучитися ,щоб більше не боліло , щоб більше не стукало серце без причини на життя. 

Всю ніч я думала , що якби я мала силу та могла бути тією розбиває серця чоловікам , яка не боїться осуду, та маніпулює ними.

З самого ранку коли я насипала корму кішці ,зателефонувала Джесіка. Сказала ,що хотіла б зустрітися та дещо обговорити. Я погодилася . Зустрілись ми з Джесікою в місцевому кафе, де нас зустріла привітна офіціантка.

-Лізо раде тебе бачити! В мене є одна цікава думка,яка може тобі допомогти . Швидко виторонила Джесіка,заглинабчись словами .- Я всю ніч не спала та думала , як мені жити ,як далі мені працювати ,і дещо вигадала ,можливо це дуже погане , і я б таке не мала радити як психолог.

- Не тягни кота за хвоста,кажи що таке геніальне мало тобі прийти в голову ,щоб я о півна 8 була вже так далеко від дому.

- Мені навіть соромно таке говорити ,але ця думка не покидає мене. 

-Ну. -перериваю її.

-Отже почну з початку ,така річ ,коротше кажучи ти говорила що хлопці розбивали тобі серце,різними способами 

-Ну до чого ти хилиш?

-А що якщо поміняти навпаки , ти будиш їх принижувати ,маніпулювати ними ,робитимеш все , що вони робили для тебе.

-Ну вибач я прийшла до тебе, щоб вилікуватися та знайти здорові стосунки ,а на томість ти мені пропонуєш дуже дивний спосіб лікування.

- Сама подумай ти так помстишся своїм обітчикам ,всім чоловікам які потраплятимуть тобі надорозі. Я стану хорошим психологом , напишу холорошу дисертацію з цією темою. Це буде вихідно нам обом.

- Ні ,я не можу обманювати це не для мене знайди когось іншого.- що вона собі на придумувала геть з божеволіла ,чи що я трохи психологічно не стала ,але ж не божельна .

Навіть не слухаючи продовження її вийшла з кафе ,так і не допивши свою каву. Як можна було таке вигадати . Я звісно ненавиджу чоловіків ,але не настільки всі погані мабуть.

Майже весь день вешталася магазинами щоб розвіятися не настільки щоб купувати просто подивитися трохи заспокоїтися. Трохи зотариласть і пішла додому втомлена.О нарешті я в своєму підʼїзді:о слава Небесам. Чую шумну музику в сосудів ,а точно у Вільяма вечірка ,чомусь дивно я та мій вигаданий хлопець запрошені . Це ж треба було таке вигадати сміюсь саме з себе так би мовити іронія. Чую як сюди їде шумна компанія людей вони мене оминають та стукають до сусіда. Стараюсь не підслуховувати, а швидко зникнути за дверима . 

-Лізо як побачення .-що якого біса я така повільна.

-Все добре Вілляме .

- Лізо ти заходь якщо, ти вже вільна. Познайомся це мої друзі з роботи : Адам, Віктор та Ніка.

- Привіт. -Стараюсь бути милою .

Не знаю якою силою ,але я опиняюся в нього в квартирі новенький ремонт,все так гарно. Клара така мила хоче бути зі мною, не люблю таких людей занадто милих. Адам починає мене розпитувати поки Вілльям наливає коктелі.

-То ти наразі ніде не працюєш.-задіває Клара.

-Офіційно ні .-Починаю виправдовуватися ,як школярка.

-Вілляме може візьмемо її до нас . -Звертається Адам до нього . - А ,що гарна ідея нам якраз потрібен був маркетолог в нашу молоду команду.

-О і справді ,якщо хочеш звісно?

- Навіть не знаю ,я подумаю.

- Що тут думати погоджуйся з нами весело- каже з посмішкою Адам.

Ще два алькогольних коктелі і я погоджуюся . Мені стає трохи зле іду до ванної кімнати , і краєм вуха чую дивну розмову -Ти боїшся що він дізнається ?- А хіба ти розкажеш Вікторе. Наша домовленість в силі . -Яка ти небезпечна.

Від цих слів , я починаю іти геть щоб мене вони не почули , як так можна коли я побачила Ніку та Віктора я подумала що вони пара а тут таке . Іду геть навіть без  прощання . 

Вирішую на пʼяну голову подзвони Джесіці розповісти , і ще раз послухати її ідею можливо вона не така вже й погана.

Підтримайте мене будь ласка лайками та коментарями . Як ви думаєте , які пригоди чекають на наших героїв?