Я не знаю як я росла в цьому світі як справлялася з труднощами зовсім маленькою . Як боролася з дитячими проблемами не памʼятаю . Це стерлось в моїй памʼяті ті проблеми тепер здаються жартом смішною історією,але в ті моменти це була серйозна проблема яка потребувала вирішення .
Розділ 1
Мені тепер здається що я росла самою по собі мама була релігійним фанатиком,хоча і люблячою і татусь навіть і не цікавився , навʼязував тільки свої думки ,а потім зовсім відсторонився від мого життя. Ця байдужість зробила мене не довірливою, самотньою хоча я люблю самотність це миті дня можу бути самою собою . Так би мовити не вдавати з себе нікого ким я не є .
Якби я почала плакати то моїх сліз би вистачило на маріанську западину .
О можливо через це я досі одна . Хоча майже кішка Лея рахується?
Чи були в мене чоловіки , хлопці - були я але майже всі розбили мені серце в друзки. Що зовсім так погано- ну майже перший мій хлопець псевдо чому псевдо то ,що він не знав що я вважала його своїм бойфрендом. Вілльям мій однокласник гарний , статний, розумний чудово розумівся в точних науках. Все можеть було добре, але я так і не розповіла про свою симпатію йому, все чекаючи на його зізнання. О далі був Фредерік він був з Німеччини познайомилися ми з ним в коледжі симпатичний але за нудний допомагав з навчанням плюс в карму , по завершенню навчання розійшлися мирно, ну майже ,але це вже інша історія. Ось а далі цікавіше зʼявився в моє моєму житті Даміан згадуючи його імʼя серце досі щемить не від любові я не вмію любити а від бурного сексу з ним . Ці згадки про нього розпалюють бурю між ногами . Давайте без подробиць…
Далі , робота , квартира , робота , квартира так по кругу майже сотні невдалих побачень на сайті знайомств. То старий , то одружений , то ідіот по життю, то жартівник хуйовий, абюзер , нарцис так можна продовжувати до бескінечного . Але все таки в моєму житті зʼявляється він ідеальний лікар терапевт , добрий , чесний над його головою ще німбу не вистачало . Стів мав у собі характеристики, які подобалися мені ідеал сили та мужності. В нас був основне слово був чудовий букетно -цукровий період :подарунки, квіти, класика.
Все було настільки чудово що мені здавалось ось я знайшла свою людину . Спочатку я не помічала його заморочок щодо мого зовнішнього вигляду він сказав мені скинути кілька кілограм ,я й погодилася, бо вже я сама помітила по його словах не гарне тіло. Але далі це почало мене бісити ти не так виглядаєш , ти багато їси , ти не така , ти не ось така . Скільки можна навіть і до того моя тривожна особистість почала вже не витримувати на тиску . Я його кинула можна сказати гордо Я Кинула цього мудака. На словах це легко ,а насправді я ще довго відходила від болісного розставання. Єдине про що можу згадати про нього так це я тепер ходжу до спортзалу два рази в тиждень , кого я обманюю один раз в тиждень. через півроку я почну зустрічатися зі своїм колегою по роботі Артемідієм серцеїдом жіночих сердець в двох словах бабник, кидав одну ,одразу знаходив іншу я не виняток ,спочатку захоплююча любов на все життя , а на інший день хто тика я тебе бачу перший раз. Насправді якщо чесно то я й не очікувала чогось більшого він заповнював мою порожнину в душі і не тільки. Мінус через нього мені довилося звільнитися не могла просто так розцарапати його мордашку. Пошук нової роботи нова депресія. Вітаю в клубі тривожно-депресивних людей.
Ну і тут мені почало доходити можливо проблема в мені ну звісно ще в кому весь світ чудовий а я погана, бо не може переживати панічні атаки . Це я так не вважаю так вважає моя сосідка пенсіонерка тітка Люда вона побачила ,як я ,почала плакати в навушниках під сумну пісню спускаючись ліфтом. Провела мені лекцію зі стримання свої емоцій при людях обовʼязково чоловіках вони не повинні цього бачити слабкість не природня для жінок . Покірна та тільки скромна дівчина з може вийти вдало заміж. Ці хвилини в ліфті здавались вічністю. Хоча я й атеїст слава Богу це скінчилось. Я втомилась -це остання крапля .
Я все життя хотіла бути хорошою подавляла свої почуття , принижувала себе заради інших і заради чого щоб люди витирали в мене ноги ? Ах дивина але я це зрозуміла лише в 26 років . Сумно правда бо тепер мені половину життя ходити до психолога лікувати дитячі травми, харчовий розлад , тривогу , низьку самооцінку і ще купа інших модних хвороб.
#2114 в Жіночий роман
#8629 в Любовні романи
#3313 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 12.08.2024