Сто ранків до Незалежності

88

Зранку сонце хмари розігнало,
Легше щоб зустріти новий день.
Та аби прильотів не було лишень,
Скільки вже для щастя треба мало.

Вже в агонії, мабуть, орда лютує,
Із ненависті обстрілює міста,
І криваві свої чинить звірства,
Бо кінця свого вже дзвони чує.

Згине нечисть з нашої землі,
Чи піде у землю лютий ворог!
І тоді настане добрий ранок,
І почнуться в нас щасливі дні!

Перемогу будем святкувати,
Заживемо мирно і багато!

Подобається

#3171 в Різне
#814 в Поезія

Відредаговано: 24.08.2022