Сто ранків до Незалежності

44

І слів нема, і сльози не течуть вже,
У залишках душі німа палає лють:
Скількох невинних росіяни вб'ють,
Допоки крові досхочу наж(е)руться?

Міста в огні, куди не глянь - руїна,
Летять ракети - байдуже на ціль,
Яких же коштуватиме нам зусиль,
Щоб з попелу піднялась Україна!

Єднаймося, разом ми переможемо,
Як зранку сонце, осіявши схід,
Ніч прожене та упирів ворожих!

Хай попри біль, тримаймося в добрі,
Не дозволяємо собі думок порожніх,
Борімося і хай настане мир!

Подобається

#3112 в Різне
#793 в Поезія

Відредаговано: 24.08.2022