Сто ранків до Незалежності

23

Знов цвітуть півонії в маминім садочку, 

Й від кущів жасмину лине аромат, 

Хочеться сховатись в тихому куточку 

Й назавжди забути постріли гармат. 

Може безжурливо по траві пробігти, 

Ноги омиваючи в ранішній росі, 

У трунку п'янкому милуватись квітами, 

І радіти мирній затишній красі. 

Але поки туга вкрай стискає серце, 

І не йде з думок проклята війна, 

Виплакано сліз вже не одне озерце, 

А в душі від люті лопає струна. 

Береже хай небо усіх українців, 

Буде добрим ранок нашої землі! 

Нехай збройні сили відсечуть чужинців 

Й повернуть в болота клятих москалів!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше