Сто метрів дощу

Розділ 7. Костя.

Костя стискав келих з коктейлем віскі-кола в руці настільки сильно, що кісточки вже побіліли. Благо, що склянка була із товстого скла, бо вже б розкришив до біса. Як не намагався не показувати свого роздратування, нічого не виходило. А  дзизчання Міри над вухом тільки додавало дратівливості. 
Він не очікував такого повороту.. І був неабияк спантеличений тією картиною, що вже годину спостерігає навпроти себе. Олександра і Влад, мало не вліпились один в одного і не звертають ні на кого уваги. Наче вони тут самі. А ця кішка мала, ще й ненароком свою стрункою ніжкою його коліно чіпляє. Он уже й він своєю клешнею легенько проводить по її щиколотці. 
«Це як взагалі таке могло статися? Що відбувається?» — не міг взяти втямки Костя. 
«Але ж вони тільки друзі? І вона може фліртувати з ким завгодно.. Та чому саме з Владом? Чим причарував іі?» — ці питання мучили Костю весь вечір. Не брав ні алкоголь, ні гучна музика, ні навіть наявність симпатичної супутниці поруч. Дратувало! Все Костю дратувало! Рука Влада на коліні Алі, несмачний віскі, занадто багато людей, погода, дороги, країна….

 «Це отак я значить їй дорогий?! Так вона за мене переживає?! Тепер он за влада нехай переживає! Що я їй, якщо вона так швидко перекинулась на товариша? Та вона для нього тільки-но одна з багатьох! Пограється вечір, ну може два, і все… викине й забуде..»

Міра щось продовжувала тріщати, гучна музика сьогодні як ніколи тисла на мозок і він мало не прогавив момент, коли губи Алі вже мало не торкнулись рота Влада. 
Біс смикнув його, чи що…

— Кх-кх-ех.. — театрально закашлявся.. — панове! — Аля і Влад нарешті відліпились  один від одного, і невдоволено дивились на друга, який щойно перервав явно щось дуже приємне для них обох..

— Шо ти хотів, брате? Не бачиш, я з дівчиною спілкуюсь.. — солодким голосом проговорив Влад, але щоб його розчули. 
Міра приснула зі сміху.

— То он як це тепер називається .. — сардонічно покивала головою подруга. — а я думала, ви зараз зжерете один одного. — і зареготала.

— ми вам заважаємо?? — продовжував дивну розмову Влад. 
— Та таке.. — сказала невдоволено Костя. — може вже знімете номер? — ляпнув не подумавши..

Аля, яка весь цей час тулилась до Влада, мало не облизувала його.. відірвалась від персональної смакоти і промовила:

— ну навіщо готель… можна до мене…

Влад перевів свій спопеляючий повний чорноти від збудження та невдоволення погляд з Кості на Алю і вирішив підіграти, а заодним і дізнатися, наскільки дівчинка смілива. В ліжко він її сьогодні не збирався тягти, а от пограти.. це так заводило..

— Або до мене.. — проговорив він і миттєво підхопив дівчину під коліна піднявся з дивану разом із нею.

Дівчина захихотіла своїм дзвінким голосочком, що переливався  струмочком ..

— Оце тааак.. — протягнула вражена Міра. 
Костя ж швидко отямився і ледь наздогнав парочку біля входу. Влад сама поставив дівчину на ноги і допомагав одягнути джинсову куртку на плечі . 
— Гей! Чекайте! Влад!

Влад дуже по-хазяйськи поклав руку на талію дівчині. Йому дуже сподобалось торкатись до неі. Мʼяка оксамитова шкіра без жодного недоліку. Рідкі родимки вкривали стрункі ніжки та плечі. Що було під сукнею, поки що невідомо, та він обовʼязково дізнається. Владу стало цікаво поступово розгорнути цю солодку цукерочку.. Що буде далі, не хотів думати.

— Чого тобі?

— Алю, на кілька хвилин… — проговорив впевнено до Влада, але дивилася при цьому на подругу.

Вона зробила крок до друга і той схопивши її за тонку долоньку і поволік в невеличкий закуток біля взоду. 
— … давай тільки без нотацій, Костя! — притулилася спиною до стіни, войовничо склала руки на грудях і промовила Олександра.

— Та я без них.. Я хотів поговорити. Та зараз не час. — швидко і плутано почав говорити хлопець. Майже невагомо поклав руку на талію дівчини. — ти з ним обережна будь.. Він.. — замявся трохи — він гравець..

Аля змикнла і задержала свого гарного носика. Глянула шєзлопцю в очі і устами попливла сардонічний усміх.

— в карти грає?

— життями.. квіточко.. життями ..

Аля хитро глипнула на Костю. 

— подивимось ще хто кого!

І здиміла, наче й не було. Не встиг ухватити її. Втекла. Костя відчув от прямо зараз і дуже гостро, що може втратити її.. вже втрачає. Що ця зустріч не принесе нікому з них нічого доброго, він знав напевне… Хіба, Влад знову вийде переможцем, з черговою галочкою навпроти імені дурненької красуньки. Та якщо Костя раніше не зважав на ігри друга, то тепер його зачепило особисто. Бо то була Олександра. Його Аля.

Залишилось переконати друга не займати дівчину. Або хоча б не ображати…

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше