Сто днів літа

38. Королева літа

А день ще не закінчується. Тільки ранок. Я проводжу дівчинку на зупинку. Вона кудись їде далі у своїх справах. Я повертаюся додому та знову дзвінок.

– Привіт. Я приїхала у гості.

Я впізнаю дівчинку з якою ми тільки зовсім недавно познайомилися. Але ми ще жодного разу не бачили один одного і знайомі були тільки по голосу і через телефон. Вона знайома моїй близькій подрузі. Мешкає дуже далеко, в іншому районі. І ось у її сестри виявилися якісь справи, тут у нас тут десь поруч і вона поїхала разом з нею. Літо. Чому б не проїхатись?

І ось вона приходить до мене у гості. А ми до цього з нею, як я вже казав, жодного разу не бачилися. Я знаю лише, що в неї приємний голос. До мене в кімнату заходить висока довгонога дівчина. Чарівне молоде створіння.
Її звуть Каріна. Вона навчається у випускному класі. Боже, яка краса, думаю я. Вона дуже мила та безпосередня дівчина. І ось ці довгі ноги та її дуже короткий сарафан.
Дякую, літу за те, що воно настільки роздягає наших дівчат та жінок, що завжди є на що подивитися і чим помилуватися! 

Літо. Літо – це краса жіночих ніг та фігур.
Влітку жінки не те що прекрасні, а просто дивно, надзвичайно чарівні.

Ми сидимо, балакаємо. Ідемо гуляти вулицею. Сонце купається у її волоссі. Перехожі обертаються слідом. Всі чоловіки й хлопчики дивляться на цю дівчину, а вона абсолютно не звертає на них уваги та начхати їй на те, що всі задивляються на її ніжки. Їй може бути найприємніші, що  всі ці чоловічі погляди саме на неї. І може саме через це  вона й почувається королевою.
Королевою літа.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше