Південна літня ніч. Ми далеко-далеко від міста. Я навіть не знаю, де ми мчали півночі. Цілий вечір кудись їхали, десь поспішали. Нарешті наш водій втомився і вибився з сили. Глибока ніч. Він зупинив машину десь посередині поля. Ми з'їхали з дороги трохи убік. Вирішуємо, що залишаємось тут спати до ранку тому, що у нашого шофера вже більше немає сил їхати. Та й ніч надворі. Погано видно. Незнайома дорога. Краще почекати до ранку.
Лягаємо в машині, хто як може. Нас лише троє, але машина не така велика. Звичайна легкова. Японська дводверна машина. Вона призначена для швидкісних перегонів, а не для того, щоб у ній спати втрьох. Але якось умістимося, якось перекантуємося до ранку. Тут і залишилася години чотири спати, не більше.
Вилазимо покурити. Навколо нас темрява. Видно там якісь дерева вдалині. Там за дорогою поля чогось, незрозуміло чого. А так взагалі довкола ні душі, ні звуку, ні голосу та машини навіть не їздять. Або тут таке місце, або вночі тут ніхто не катається. Населених пунктів поблизу теж не чути й не видно. Тому що від них зазвичай завжди якісь звуки та падає світло.
І раптом один із нас задирає голову в небо і кричить від захоплення і ми всі повторюємо за ним. Я підіймаю до гори голову та розумію його це крик. Це просто якесь неймовірне диво.
- Такого в місті не побачиш, — каже мій друг.
І справді цікаво чому в місті такого нема? Все небо посипане зірками. Я ще стільки ніколи їх не бачив. Їх там справді десятки тисяч напевно. Неможливо просто порахувати й зловити очима. Вони всі різні. Великі, маленькі, яскраві, ледве помітні.
Ось погано, що я не дуже знаюся на цих сузір'ях. Але мені здається там майже весь підручник з астрономії на цьому небі нічному літньому висвітився.
Літо – це зірки.
Тільки для цього потрібно виїхати кудись за місто вночі. Задерти голову і триматися за щось, щоб не впасти від дикого захоплення.
А ще краще їхати удвох із коханою дівчиною, бо це дійсно справжня романтика.
Ніч. Літо. І зірок небі багато-багато-багато. Їх не можливо порахувати. І вони такі ж яскраві, як очі твоєї коханої.
Літо – це зірки.