12. Двоє на пляжі

Літо. Спекотне літо. Стоять спекотні посушливі дні й один порятунок тільки їхати кудись на річку. Я сиджу вдома. Нікуди особливо не збираюся. І раптом дзвонить моя подружка, і кличе мене з собою на річку вдвох. Зібратися діло однієї хвилинки. І я швидко, швидко збираюся.
Вона чекає на мене біля під'їзду і ми з нею сідаємо на тролейбус, і їдемо на річку. Тут недалеко по суті. Хвилин двадцять їхати. І там ще пішки приватним сектором. І ось тобі річка, пляж, пісок, сонце, вода, люди. 
Ну, переважно молодь звичайно. В обід там, у десять чи одинадцять годин, дорослих людей практично немає. Ну, а ми також молодь. Їй вісімнадцять. Мені двадцять. Купаємось, засмагаємо. І ось ця дівчинка. Вона мені подобається. Я їй швидше за все теж подобаюся. Але так виходить, що я люблю іншу і нічого з цим не можу вдіяти. Якби не та інша, я б із задоволенням би закохався у неї та ми могли б бути разом. 
Вона хороша людина. Гарне дівчисько. І у нас із нею все добре. Але ми просто друзі й нічого такого більшого не може бути. 
Світить сонце. Ми лежимо, засмагаємо. І напевно всі довкола думають, що ми пара. Але ми просто із нею друзі. 
І це теж напевно літо, коли ось так просто можна зі своєю подружкою піти на пляж, розвалиться на піску і нехай, хто хоче той те і думає. 
Ми близькі друзі. Вона ділиться зі мною своїми таємницями. Я ділюся своїми. Про своє кохання розповідаю. Вона знає всі мої справи. Нам добре разом. 
Тільки потім, через якийсь час, я розумію, що ця дівчинка любить мене і напевно нам треба було бути разом. Але кохання сліпе. І ось ти кохаєш людину і ти засліплений. Ти не думаєш про інших. Ті інші для тебе взагалі абсолютно не існують.
А та, кого я кохаю, вона не кличе мене на пляж. Ми з нею, по суті, рідко бачимося. Так, ми спілкуємося. Мені приємно та добре в її суспільстві. Але вона не прагне наших зустрічей. 
А та моя подружка хоче бачити мене щодня. Ми щодня з нею зустрічаємось. Вдень, вранці, увечері. Ми практично нерозлучні. Але вона для мене просто друг. 
І ось може бути хтось зараз читає ці слова і в них такі самі ситуації. Ось, коли поряд з вами є людина, яка завжди вам рада. Вона завжди із вами. Вона завжди близька та рідна. З нею можна поговорити про все у світі. Вам добре удвох. Але дивитись на нього просто, як на друга. 
Я не люблю радити. Але ви розвиньте свої очі та подивіться на це з іншого боку. Подумайте. Уявіть ситуацію, що буде за час. Ось завжди так все буває, що когось кохаємо. А ці люди до нас ставляться доволі поверхово. Ми просто віддаємо їм своє кохання. А вони його беруть. Іноді з задоволенням. Іноді ні. 
А хтось інший від вас нічого не вимагає. Йому просто за щастя бути з вами поруч, щодня, щогодини, щохвилини. Ці люди за першим вашим звуком завжди біжать вам назустріч. Вони завжди поряд із вами. Вони намагаються бачити вас. Провести з вами весь свій час якій у них є. І на мою думку це неоціненно! 
І, на жаль, більшість із нас починає цінувати це все тільки, коли потім уже все проходить. Ось ми розлучилися з цією дівчинкою. З якою я дружив. І я, в принципі, її розумію. Тому що їй  треба було влаштовувати своє особисте життя. Я її чудово розумію. Ця дівчинка пішла, як і прийшла, зненацька. 
А та інша. Ця інша теж пішла. І це було цілком очікувано. Тому що кохати її – це було все одно, що битися головою об двері.
Але все одно це літо. І це найтепліші спогади, як ми з моєю подружкою ходили вдвох на пляж. І як нам добре було разом. Як ми сміялися і раділи з усього. Просто, коли ми були вдвох, то такі теплі приємні відчуття. І ти знав, що поряд з тобою справжній друг. І мені здається саме з такими людьми варто пов'язувати своє життя.
Пристрасті минають і йдуть. А ось це спокійне почуття справжньої дружби, розуміння, кохання.
Воно залишається назавжди. Це, як багаття. Якщо швидко налити туди якогось бензину, то він різко спалахує і так гаряче всім. Швиденько зігріває. А потім раз і все. Тухне.
І інша річ, коли є якісь там породи дров чи вугілля. Вони довго палають. Довго тліють. Ніч. День. Рік. Ось такі ці почуття кохання. 
Пристрасть минає. Все одно рано чи пізно в тебе відкриваються очі. А ось ті, хто завжди з тобою. Ось це постійне тепле почуття відданості. Воно зберігається надовго. І якщо йому дати шанс. Якщо своєю чергою теж відповісти людині взаємністю. То такі пари та такі люди я думаю будуть разом завжди.