1

Ось і прийшло нарешті довгоочікуване тепло. Вчора був перший, по-справжньому літній спекотний день. Тож можна сказати, що літо починається лише сьогодні. 
Коли я навчався у школі, то літо починалося для мене з того самого дня, коли ми складали останні іспити.
Хоча, так, у школі було всяке. Можна було в середині літа поїхати до трудового табору. І незрозуміло, що це було: літо чи вже школа?
Про це якось іншим разом.
Літо. Літо відчувається у всьому. Варто лише вийти надвір. Все зелене. Квіти жовті, білі. У парку багато красивих троянд. Вони так пахнуть, що їхній аромат відчуває аж за кілька десятків кроків. Дівчата фотографуються на фоні червоні троянди. Вони роблять селфі. Гарно. Для інстаграму видно.
Літо відчувається у всьому. Усі роздяглися. Майки, футболки, топики, спідниці короткі. Все ще не засмаглі. Білі ноги. Білі руки. Білі шортики. Білий кеди. Усі намагаються якось причепуритися.
Оголити більше тіла, щоб воно відчуло сонце, щоб вловила літнє тепло.
Ходити приємно, але спекотно. З ранку вже ширяє капітально. У таку погоду лише десь на річці. Коли тобі сімнадцять — двадцять, то вистачає друзів, хапаєш подруг і кудись на "профілакторій" або ще на якийсь заповітний пляж.
А люди ходять. Люди метушаться. Поспішають замість того, щоб насолодитися усією красою. Пахне полуницею та черешнею. На базарі черги за фруктами та за овочами.
Усім хочеться набратися вітамінів, яких не бачили цілий рік.
Продавчиня з магазинів теж роздягалися: шортики, майки, топики. Хочеться, напевно, їм ближче до моря, кудись до води. Туреччина манить, кличе. Але треба стояти біля прилавка та обслуговувати клієнтів.
Перший день літа він такий. Спекотний та сонячний. Дівчина в білих шортиках привіталася, ніби ми з нею знайомі. Я десь раніше її виразно бачив. Вона на ринку чимось торгувала. А тепер продавчиня в магазині. Загоріла. І коли вона лише встигла? А точно! Згадав. Вона торгувала овочами та фруктами. Напевно дача у неї своя: лопата, мотика, чобітка. Як тут не засмагнути?
Бачив. Кого сьогодні я тільки не бачив. Ось дівчина з якогось далекого села торгує біля дороги всім, що виросло на городі. Коли люди встигають і на полі, і ось ще привези, продай. А стривай ось так цілий день на сонці. І щоб не помилитись, не прорахуватися. Черга. Люди. Гроші.
У магазині знайома руда дівчина Прикольна така. Руда.
Люблю рудих. Щось у них є.
Ось такий він напевно перший день справжнього спекотного літа.