Як забути людину, яка більше не кохає

Проаналізувавши коментарі до статті «Що робити, якщо ти більше не потрібен», дійшла висновку, що стаття неповна. Дії - це одне, але як бути з почуттями, які ніяк не хочуть остигати з відходом того, хто більше не любить?

Дайте почуттям час

Головне, це дати цим почуттям прожити себе. Не ховати біль, образу і тугу подалі в засіки пам'яті, а витягнути їх на світ Божий, спустошити себе, не боятися цих почуттів. Їх потрібно прожити. Проплакати, протоскувати, протанцювати... Все що завгодно, тільки не заштовхувати вглиб.

Парадокс полягає в тому, що чим далі ми намагатимемося їх заштовхати, тим сильнішою буде наша домінанта до них. Ми станемо залежні від цих почуттів, що руйнують нас зсередини. На несвідомому рівні ми будемо проживати їх знову і знову. Вони йтимуть фоном, заважаючи нам зосереджуватися на роботі або домашніх справах, радіти дрібницям і ходити в кіношку. Нам нічого не хочеться, але ми вперто не визнаємо себе хворими.

Як розлюбити, якщо більше не потрібен

Щоб розлюбити людину, якій ти більше не потрібен, потрібно стиснути волю в кулак і прибрати всі нагадування про неї. Від слова зовсім:

• подарувати або роздати його подарунки;
• видалити з телефону всі чати з ним;
• не моніторити його в соцмережах, перший час у соцмережі взагалі краще не заходити, а зайнятися справами насущними;
• заблокувати і видалити його номер;
• не слухати пісні, пов'язані з ним, не відвідувати місця, де були разом;

У наших мізках весь час формуються нові нейронні зв'язки, умовні рефлекси. На кохану людину у нас теж ці рефлекси виробляються, як у собак Павлова. І якщо ми продовжуємо звичний ритм життя, відвідуючи місця або слухаючи контент, що нагадує про кохану людину, тим самим ми підтримуємо ці нейронні зв'язки в робочому стані.

Але в міру видалення людини і нагадувань про неї зі свого життя, ці нейронні зв'язки почнуть згасати, тому що підкріплення їхньої життєдіяльності більше немає. Мозок вирішить, що вони нам більше не потрібні, і через деякий час видалить хворобливі відчуття, пов'язані з відходом партнера, назавжди.

Що швидше приберемо ці тригери й тужливі нагадування зі свого життя, то швидше зруйнуються нейронні зв'язки, і швидше ми вилікуємося від хворобливої прив'язаності до того, хто вже давно живе своїм життям і кому ми більше не потрібні.

З повагою, ваша Ріна Март. Не забудьте тицьнути кнопку «Підписатися»