Глава 8.
Коли Кетрін за кілька годин, все ж дочекавшись Марка, вийшла з шпиталю, Джейсон вже чекав її біля машини, на даху якої була прив’язана величезна, пухнаста й пахуча ялинка.
- Це що? – сміється дівчина.
- Ялинка? – в тон їй відповідає англієць.
- Навіщо?
- Завтра Новий рік, тож традиційно в домі має бути ялинка, - пояснює, - Ти ж не виженеш мене святкувати на самоті в готелі? – театрально дивується хлопець.
- Я ще не вирішила! – посміхається Кейт.
- В мене ще є час, щоб тебе переконати! – дивиться на наручний годинник й підморгує їй очима Спенсер та допомагає сісти в авто.
Біля будинку вони паркуються на вільне місце під навісом та дружньо розвантажують машину. Як виявилось, окрім ялинки в багажнику ще багато пакетів із прикрасами та продуктами для святкового столу.
- А прикраси навіщо? – дивується Кетрін.
- Я не знав чи є вони в тебе, - виправдовується Джейсон.
- А зателефонувати й спитати?
- Не хотів вам з Майклом заважати, - бурчить, а дівчина весело сміється. Їй подобається, що він ревнує.
Поки хлопець встановлює ялинку й монтує святкове освітлення на неї та на вікна, господиня маринує індичку й відварює інгредієнти для салату. Новорічний пиріг англієць придбав вже готовий в відомій кондитерській. Шампанське вона кладе в холодильник, зачиняє дверцята й відчуває руки хлопця, який обіймає її зі спини.
- Кітті, - шепоче Спенсер на вухо коханій, називаючи її ім’ям яке вигадав після того, як вона заснула згорнувшись як кицька в нього під боком на дивані прямо посеред вечірки з приводу дня народження Мітчела, - Допоможеш прикрасити ялинку?
- Звісно, Джей-Джей! Не можу ж я ризикувати затишком власного будинку? - витирає руки об рушник та повертає йому вигадане нею для нього прізвисько, - Адже ти знаєшся тільки на кольорах автівок, щодо іншого, пробач, але ти дальтонік!
- Тому я і прошу твоєї допомоги! - ґлузує.
Молоді люди в чотири руки спритно прикрашають ялинку. Фоном працює телевізор, на одному з каналів якого транслюють новорічний концерт. В комині весело потріскують дрова. Начебто ненавмисно, вони постійно торкаються один одного, фліртують та перекидаються неоднозначними жартами. У відповідь на один з них Кейт кидає в Джейсона пухнасту сніжинку з блискучої фольги, зав’язується справжня баталія. В справу йдуть дощик, конфеті, диванні подушки й все, що потрапить під руку та не завдасть справжньої шкоди. Імпровізована битва завершується падінням на диван дівчини й вдалим приземленням зверху хлопця, який пригальмовує себе руками, щоб сильно не притиснути кохану. Погляд очі в очі. Хто перший потягнувся до губ іншого, не пам’ятав ніхто з них, але зупинитись вони вже не могли. Одяг летів в різні боки, його руки прагнули огладити бажане тіло, губи не могли відірватись від її шкіри, а вона стогнала від насолоди, коли він заповнив її собою всю без останку.
- Моя улюблена різдвяна пісня, - говорить Кетрін, коли змогла вирівняти дихання, і ще міцніше притискається до коханого.
- І моя, - знову цілує дівчину Спенсер, очі якого все ще затуманені бажанням, а з динаміків телевізора лунає «Джінгл белс».
Індичку того вечора вони так і не приготували. Вечеряли салатом й пирогом вже опівночі, запиваючи все це шампанським й постійно цілуючи один одного. На вулиці сусіди запускають феєрверки й палять бенгальські вогні. Вітальня О’Нілів виглядала як після Армагеддону: всюди були розкидані новорічні прикраси та подушки в перемішку з одягом, та коханців це зовсім не бентежило. А вони обоє були безмежно щасливі й відверто насолоджувались один одним.
- Кохаю тебе, - вчергове повторює Джейсон, відкушуючи шматок від пирога в руці коханої.
- Боже, що я роблю?! – вагається американка, вдягнута лише в сорочку хлопця, виблискуючи при цьому щасливими очима, - Знову закохалась в першого бабія Оксфордського університету!
- Колишнього бабія! – поправляє її хлопець, відверто милуючись тим, що бачить, - А моя бабуся компетентно стверджує, що найкращі чоловіки виходять, з колишніх бабіїв!
- Твоя бабуся не зустрічалась із тобою!
- Моя бабуся шістдесят років була заміжня за моїм дідусем! - сміється Спенсер, - А я, як говорять в моїй сім’ї, точнісінька його копія!
- О Господи! Твоя сім’я! Ти ж граф?
- Ні, - обіймає дівчину англієць, а вона вмощує свою голову на його плече та починає вимальовувати узори на його рел’єфному торсі, - Титул переходить в спадок тільки старшому сину. Зараз граф мій батько, а після його смерті титул прийме мій старший брат Джордж. Ти розчарована?
- Слава Богу! – видихає вона, - А мені доведеться комусь кланятись? – скептично запитує американка, а хлопець знову голосно сміється.
- Ці ритуали лишились тільки на офіційних заходах для телевізійників! Наш університетський професор Пірс - маркіз. Ти колись бачила, щоб хтось йому кланявся?
- Ні? - невпевнено відповідає йому кохана, намагаючись пригадати такі сцени із свого університетського життя в Оксфорді.
- Ні, - заспокоює, - Тобі взагалі не обов’язково переїжджати в Британію! Я можу перебратись до тебе, в нас тут є офіс, - гладить її волосся, - Після нашого весілля ти станеш просто леді Спенсер, моєю коханою дружиною.
- А в мене вже є чоловік, - тихо говорить Кейт.
- Ти ж його не кохаєш, - стверджує хлопець.
- Ні, - підтверджує його слова кохана.
- Ти кохаєш мене, а я кохаю тебе!