Глава 7.

Наступного дня дорогою до Кейт Джейсон роздивлявся район, де жила кохана. Найближче передмістя, не елітний, але безпечний та затишний. Всі котеджі з двох боків вулиці були схожі між собою. Перед кожним будинком був газон, зараз повністю покритий снігом, який навесні, мабуть, радував господарів зеленню травички. Два посипаних гравієм паркувальних місця, деінде накриті навісом. Поштова скринька. За кожною спорудою був невеличкий садочок, огороджений світлим дерев’яним парканчиком. Звичайний житловий район для американців з середнього класу.

Хлопець взяв пакет із круасанами з пасажирського сидіння й попрямував до ґанку, дорогою забрав газету із скриньки, але не встиг він натиснути на кнопку дзвінка, як двері відчинились.

• Привіт! – без посмішки вітається господиня, вдягнена в джинси й блакитну футболку, - Я побачила тебе в вікно, - відступає, пропускаючи його в середину.
• Доброго ранку! – нахиляється й цілує її в щоку, а вона від несподіванки не встигає відхилитись, - Я приніс круасани з полуницею, твої улюблені, - трусить пакетом перед обличчям дівчини, - Можу я сподіватись на каву?
• В кавоварці на кухні, - маше вона рукою в бік кухні.
• Дякую! – вішає куртку на ґачок й знімає взуття, - Приєднаєшся?
• Так, - погоджується Кейт та йде в свою кімнату, як здогадується хлопець.

На кухні Спенсер відкриває кілька шафок поки знаходить чашки й блюдо для круасанів. Довго дивиться на болотного кольору кружку з надписом «кеп», а потім відсовує її в самий дальній куток. Так само, як і думки про наявність законного чоловіка у своєї коханої. Розливає запашний напій та викладає солодощі, аромат яких розливається в повітрі.

• Який запах! – тягне носом Кетрін, вже вдягнена в синій светр, який вигідно підкреслює колір її очей, - Дякую!
• Смачного! – посміхається англієць і лише зараз дещо помічає, - О Господи!
• Що?
• В тебе немає ялинки?!
• Так, - потискає плечами господиня будинку, - На Різдво ми обоє були у відрядженні, а на Новий рік мали летіти в Нью-Йорк до батьків, тому й не ставили.
• Зрозуміло, - про щось задумується гість.
• Я хочу зараз з’їздити в шпиталь, - говорить Кейт.
• Саме для того, щоб відвезти тебе туди я і приїхав, - посміхається Джейсон.
• Тільки для цього? – хитро примружує очі брюнетка.
• Не скажу! – забирає в неї надкушений круасан й швидко засовує його собі в рот.
• Нахаба! – весело сміється дівчина, а хлопець просто насолоджується ситуацією.

Після сніданку молоді люди вдягають верхній одяг та їдуть в шпиталь, але там, на подив Кетрін, Спенсер не йде разом із нею, а домовляється про те, що приїде сюди за три години.

Сьогодні Марка в палаті Майка немає, в нього невідкладні справи на службі і він має приїхати пообіді, тож Кейт супроводжує хлопця на перев’язки сама, а потім допомагає поснідати. Молоді люди жартують й обговорюють відомий новорічний фільм, який саме крутять по місцевому каналу.

• Розкажеш? – раптом запитує Майк у неї.
• Про що? Ти ж все про мене знаєш, - намагається віджартуватись дівчина.
• Про свого гостя, - посміхається хлопець.
• Марк! – стогне вона.
• Він мені нічого не говорив, - заперечує Майкл, - Я бачив вас у вікно. Це він?
• Так, - Кетрін відводить погляд, адже десять років тому в лікарні, перебуваючи в повному розпачі, вона все розповіла своєму найкращому другу і тепер відмовитись від розмови не вийде.
• Чому він тут?
• Ми випадково зустрілись в аеропорті в Лондоні, - неохоче розповідає Кейт, - Я погарячкувала й все розповіла йому.
• Так таки й «розповіла»? – скептично посміхається хлопець.
• Не чіпляйся до слів! - закочує вона очі, адже надто добре він її знає, - «Висловила все, що думаю в неввічливій формі», якщо хочеш!
• І він після цього все одно приїхав до тебе, щоб все з’ясувати?
• Так.
• З’ясував?
• Так.
• А ти?
• Що я?
• Ти з’ясувала?
• Чому ти думаєш, що мені потрібно було щось з’ясовувати? – обурюється дівчина.
• Тому що в тебе була інформація тільки з одного джерела, а для повноцінного аналізу їх потрібно кілька, - пояснює Майк, - Ти ж професіонал і сама мене цьому вчила!
• Ти правий, - зітхає.
• І що?
• Все було не зовсім так, як я думала.
• А як?
• Він говорить, що не зраджував мені.
• Ти віриш йому?
• Не знаю, - хитає головою брюнетка.
• Віриш, - посміхається хлопець, - Що будеш робити?
• Не знаю! - повторює Кетрін.
• Ти для нього важлива, якщо він поїхав за тобою відклавши свої плани, а вони в нього точно були, за шість тисяч кілометрів лише після однієї випадкової зустрічі за десять років після завершення ваших стосунків, - розмірковує Майкл, - І ти ж пам’ятаєш, що ти вільна?
• А якщо нічого не вийде? – тихо відповідає питанням на питання брюнетка.
• Краще шкодувати через те, що було, ніж через те, чого не було, - говорить та міцно обіймає дівчину, а потім тихо стогне від болю в рані на спині хлопець.
• Лягай вже, психолог доморощений! А то шви порозходяться й Марк мене приб’є! – поправляє подушки й вкриває ковдрою пораненого Кейт, - Через тебе ми найцікавіше пропустили! – вдавано обурюється знову обертаючись до телевізора.