Глава 6.
Опинившись в своєму офісі, Кейт відразу зателефонувала своїм батькам і батькам Майка, щоб повідомити про нещасний випадок з хлопцем та попередити, що вони знову не приїдуть на свято. Батьки, звісно, засмутились й хотіли прилетіти в Вашингтон, але дівчина запевнила їх, що все добре і ввечері він зателефонує їм сам. На диво, їй вдалось дуже продуктивно попрацювати й рівно о 17-й вона вже сиділа в орендованій автівці Джейсона, а той закривав її дверцята та сідав на водійське місце.
- Як справи в офісі? – розпочав розмову англієць.
- Коли він напівпорожній, працюється набагато краще, - посміхається вона у відповідь.
- Я телефонував у Лондон, - розповідає хлопець, - Піппа і Мітчел та Мег і Біл переказують тобі вітання!
- І їм вітання від мене! Зателефоную до них днями, – обіцяє дівчина, а потім здивовано озирається навколо, - Стривай! Ми їдемо не туди! Шпиталь в іншому боці!
- Я в курсі, міс Кемпбел, - відповідає Спенсер з посмішкою, - В мене був час вивчити карту міста. Спочатку ми їдемо в ресторан вечеряти, - і побачивши обурене обличчя коханої додає, - Не сперечайся! Ти цілий день нічого не їла! Чи ти хочеш знепритомніти і щоб я знову ніс тебе на руках? – хитро посміхається, натякаючи на той випадок з їх минулого, коли в неї зламався підбор в нових черевиках і він ніс її з кінотеатру в гуртожиток на руках.
- Навіть не мрій! – вдавано сердито зиркає очима дівчина та подає йому руку, коли хлопець допомагає їй вийти з машини біля входу в китайський ресторан.
- Сподіваюсь, твої смаки не змінились? – запитує її англієць, передаючи ключі працівнику, щоб той припаркував автівку.
- Пішли вже, - фиркає.
Хостес проводить їх до заброньованого столика й подає меню. Молоді люди швидко обирають страви й залишаються самі.
- Отже, ти переїхала в Вашингтон? – починає розмову Джейсон.
- Так, - киває Кетрін, - Чотири роки тому.
- До Майкла?
- Ні, - посміхається, - Мені запропонували тут роботу.
- А Майк?
- А його перевели сюди за два роки потому, - потискає плечами.
- І у вас почався роман вже тут? – цікавиться англієць, - Чи продовжився? Або поновився?
- Давай змінимо тему? – чомусь дратується дівчина, - Не хочу про це говорити!
- Ти стала ще вродливіша, - після паузи говорить хлопець, не розуміючи, чому вона не хоче говорити про свого чоловіка.
- Дякую! – відповідає Кейт, опускаючи голову, а її щоки при цьому червоніють.
- Мені так цього не вистачало!
- Чого? – не розуміє брюнетка.
- Спостерігати, як ти червонієш, коли я говорю тобі компліменти, - відповідає співрозмовник, а його кохана закочує очі.
- Досить вигадувати! – зупиняє вона Спенсера, - Краще розкажи, чим ти займаєшся? Як живеш? Одружений? Діти?
- Сам один. Дітей не маю, - потискає плечами, - Працюю в одному з сімейних бізнесів.
- Якому саме? Наскільки я пам’ятаю, у вашої родини кілька напрямків?
Молоді люди перериваються на хвилину, поки офіціант розставляє на столі їх замовлення.
- Я займаюсь автомобілями, - нарешті відповідає Джейсон, - Виробництво, торгівля, сервіс.
- Могла здогадатись і сама! – посміхається Кетрін, - Ти ж великий профі в цій сфері!
- Не зовсім, - швидко заперечує хлопець, - За час лікування я дещо втратив свої позиції, - й відразу шкодує про сказане.
- Якого лікування? – цікавиться Кейт.
- Після твого від’їзду, - навчений гірким досвідом, вирішує сказати правду Спенсер, - Я зробив велику дурницю.
- Яку?
- Підсів на кокаїн.
- Що?
- Так.
- Бовдур!
- Я знаю, - погоджується Джейсон, - Тепер.
- Навіщо? – запитує американка, вже знаючи відповідь й чомусь відчуваючи себе винною.
- Це допомагало мені забутись, - намагається пояснити хлопець, - Не думати.
- Як ти зупинився?
- Потрапив в аварію.
- О Господи!
- Так. Ледве не вбив дитину не пішохідному переході, але встиг вивернути кермо й моя автівка злетіла в яр, - пригадує брюнет, - Машину здали на металобрухт, а мені пощастило: спрацювали подушки безпеки і я відбувся переломом руки й кількома подряпинами. Після цього я сам поїхав в клініку.
- Ти молодець, що вчасно зупинився, - стискає його руку Кетрін.
- Тепер я не п’ю, не палю й не вживаю, - жартуючи потискає Спенсер плечами, - Тільки займаюсь спортом і працюю, - посміхається.
- Отже, з шкідливих звичок залишились тільки дівчата, - так само жартома констатує американка.
- Сподіваюсь, що і від цього я вже позбавився, - серйозно відповідає хлопець, а вона знову червоніє, розуміючи його натяк.
- Нам час до шпиталю, - після паузи змінює тему Кейт, а Джейсон жестом кличе офіціанта й оплачує рахунок.
- Готова? – відсовує її стілець, допомагаючи підвестись.
- Так, - і вони прямують на вихід.