Глава 5.

До шпиталю дістаються швидко. Біля входу їх зустрічає високий міцний хлопець в формі.

• Мені зателефонували з табору, - обіймає він Кейт.
• Знайомтесь, - обертається дівчина до свого супутника, - Це Марк Метьюз, друг Майкла, - вказує на військового, - А це мій однокурсник із Оксфорду Джейсон Спенсер, - представляє англійця, - Він випадково був у мене, коли зателефонували щодо Майка, - чомусь виправдовується дівчина, - Ти вже щось дізнався?
• Він в операційній.
• Але що сталось? – запитує Кетрін Марка.
• Зараз мають приїхати зі штабу, - пояснює той, - Вони все тобі розкажуть.
• Давайте зайдемо в середину? - пропонує Джейсон, хвилюючись, щоб кохана не змерзла й не застудилась.
• Так, звісно, - відразу погоджується Кейт і вони йдуть в кімнату очікування, куди за півгодини до них підходить командир Майкла.
• Доброго дня, міссіс О’Ніл, - підходить він до дівчини.
• Здрастуйте, полковнику Колінз, - вітається вона, - Скажіть, будь ласка, що сталось з Майклом?
• В таборі йшли навчання саперній справі новобранців, - розповідає чоловік, а дівчина напружується, вже передчуваючи що їй зараз скаже полковник, - В одного з хлопців після його помилки не спрацював запобіжник і Ваш чоловік схопив вибухівку й відкинув її в спеціальний рів та відбігти на безпечну відстань вже не встиг. В нього влучили кілька уламків.
• О Господи! – прикрила Кетрін обличчя руками, а Спенсер підхопив її під лікоть, всадив на диван й побіг за водою до кулера в кутку кімнати.
• Ви маєте пишатись Вашим чоловіком, - продовжує полковник, - Капітан О’Ніл своєю швидкою реакцією врятував дванадцять новобранців!
• Я пишаюсь, - киває вона йому головою, а Колінз віддає честь й виходить з кімнати.

Джейсон подає Кейт воду, але та відставляє пластиковий стаканчик на столик поруч і йде до Марка, який стоїть біля вікна.

• Марк, все буде добре, - обережно кладе вона руку хлопцю на плече, - Майк сильний! Він витримає! А ми будемо поруч і допоможемо!

Англієць зовсім не розуміє, що відбувається. Його маленька тендітна кохана втішає здоровенного амбала?! Хіба не має бути навпаки? До безмежної доброти своєї дівчини він звик, але поведінка вояка його дивувала!

• Операція минула вдало, - заходить в кімнату лікар, - Ми витягли всі уламки. Вашому чоловіку дуже пощастило – всі поранення поверхневі, життєво важливі органи не ушкоджені.
• От бачиш! – посміхається Кетрін Марку.
• Хтось один може зайти до нього, - обводить чоловік присутніх поглядом, - Але лише на хвилину.
• Йди ти, - підштовхує дівчина друга свого чоловіка і той слухняно йде за лікарем.

Спенсер дивується ще більше: хіба не дружина має першою йти до свого чоловіка? Але запитати не наважується. Не впевнений, що готовий буде почути відповідь. Кейт повертається до дивану і він сідає поруч.

• Подай мені, будь ласка, воду, - порушує тишу дівчина, бере стаканчик з його рук і починає пити, - Дякую!
• Будь ласка, -  посміхається їй хлопець, - За рогом є автомат з кавою. Будеш?
• Ні, - кривить обличчя, - Вона там просто огидна, - й з сумною посмішкою продовжує на запитальний погляд свого супутника, - Я тут не вперше.
• Небезпечна робота в твого чоловіка, - потискає плечами Джейсон.
• Що є, то є, - погоджується з ним кохана.
• Він прийшов до тями і передає тобі вітання, - заходить в кімнату Марк, - Якщо все буде добре, то до кінця дня його переведуть в палату.
• Все буде добре! - обіймає його Кетрін, - Мені потрібно на роботу, але ввечері зустрінемось в палаті Майка.
• Так, звісно, їдь, - відпускає її друг.
• Ти залишишся? – запитуючи стверджує дівчина.
• Так!
• Добре, - тисне йому руку Кейт і обертається до англійця, - Ти мене підвезеш?
• Авжеж! – відповідає й вже звичним жестом подає дівчині пальто той.

Молоді люди виходять з будівлі шпиталю й прямують на парковку. Хлопець притримує кохану за лікоть, щоб та не послизнулась на підборах, але насправді просто не може не торкатись її. Місце його дотику горить як у вогні та вона воліє, щоб цей погано почищений тротуар не закінчувався ніколи. В салоні авто напругу між ними можна різати ножем.

• О котрій тебе забрати? – перериває мовчання Спенсер.
• Не потрібно, - намагається уникнути зустрічі Кетрін, - Я сама доїду.
• Ти без машини, зараз свята і таксі не дочекатись, - переконує її хлопець, - А я повністю вільний, тож буду твоїм водієм.
• Ти міг би знайти приємніше заняття, - пручається американка.
• Це найприємніше, що я можу уявити, - заперечує брюнет.
• Та невже? – сама собі дивуючись, фліртує дівчина, - Що сталось з твоєю уявою, Спенсер? Я пам’ятаю тебе більш винахідливим.
• З моєю уявою все добре, - з своєю фірмовою посмішкою, запевняє її англієць, - Але ні на що інше ти не погодишся, - підморгує їй оком, - Принаймні, зараз!
• А я і на це не погоджусь! – не здається брюнетка.
• Кейт Кемпбел, будь милосердною, - благально складає руки Джейсон, коли обійшов машину й відкрив для коханої дверцята, - Не залишай мене самого в чужому місті в переддень свят!
• Добре. Будь тут о 17-й, - театрально зітхає дівчина, - Але це лише з міркувань гуманізму! – обертається до нього вже на стежці до центрального входу в офіс. Вона ніколи і ні в чому не могла йому відмовити, тому й тікала тоді так швидко!