XIII

                          «Наївний..
                                   ..Ти!
                   Пізнавай себе
Ти заслуговуєш більшого 
Отрута, яку Я несу -
Викликає залежність 
Незважаючи на глибоку гіркоту -
                      Ти все приходиш»
  - Vildhjarta + två vackra svanar +   

𒌓

Наступний день гримів розширенням небесним 
Лив конденсатом, стікаючи з космольоту ріками  
Прямо до рову, завтра буде туман - 
Буду кататися на ковзанах, всесильна 
Мене змусили відчути себе богинею 
Читайте між рядків, біло-біло, біль..   
Він забрав усе моє тепло, розсіяна   
Моя температура = 1,95K, реліктова 
Що робити коли тобі на спину плачуть?
Поза метафор й поту терморегуляції 
За насилля, яке він не може не робити
Розчиняючись у почуттях - загубили їх
Віднайшовши зі сльозами, невдача 
Нам вже ніхто не допоможе
З кожним разом нам все важче
Віддаватися ритуалу при розумі 
Довге життя - злочин проти самого себе
Вічність лиш слово, з початком і кінцем 
Я прошу, не думай, хто стане першою..
Безрезультатно, знаю, але мала, якби 
Не думав - не любила, говорила  
Розпусно, Йому подобається, класика 
Краси - недостатньо, Я його земля
Зізнання у коханні - збуджують, але
Не усе й відразу, сьогодні я - безсердечна дружина
Душу якої чоловік продав у володіння демониці
Замкнутій у власному тілі показують як треба..  
Втілення заходить до полігамних інтенцій..
Він тухне, віддаляється і починає сміятися
Чисто совістю, – Що за сюжет? – Дайте бюдж..! 
(Зробимо ще одну революцію? – Та вже пізно..)
Мені приємно виливати пристрасть на його біль
Гадає, в мене сил не стане йому когось привести 
Програє ж, створить планету
Зоря - то так, просто умови
Я хочу, щоб він про мене забув 
Це все звучить безбожно, Він співає безбожно,
Кличте священика.. Ах, це Він і Є.. Я ж лиш
Мавка, що займається усім, але не плаче під водою,
Щоб ніхто не побачив мої сльози? Це Його слова..
Він забавний у своїй недолугості 
Дівчата, ви ж пам’ятаєте неандертальців? 
Справді думаєте, що вони могли вимерти?
Він виконує свою роботу чудово, мило? 
Все, щоб ти отримувала задоволення 
Й поспішала ввечері повернутися додому
Все, щоб ти ранком не хотіла йти, 
Бо не мала б сил ходити, висварюю 
Довга гра на межі - шкодить чоловіку
Але нічого не можу з собою поробити, Він знає..
Що у цьому світі лиш язик важливіший за руки 
Своїм самокатування він доводить мене до сміху  
Такий йому приз, розрив мого єства від хтивки  
Відьомські ритуальчики за мімікою - дитячі, за ціллю -
Далеко не зовсім, вивільнення чоловічої енергетики..
Здається, він виховав у мені дух з яким спілкувався..
Все стікало вниз по коридору, мерзне перед мною
З’їхала на попі, повз каюти, двері якої колись..
Залишала при-відкритими, йдучи відпочивати..  
Так нічого і не дочекалася, його в гості? 
Хороші хлопці ніколи не порушать.. ?
Твій особистий простір? Що за біда.. 
Все потрібно брати у свої руки, як ще
Відплатити? Коли тебе кличуть своєю гіпотенузою
А ти у відповідь смієшся, говориш, – Це певно якась 
Богиня? Неосвічене дівчисько з лісу. Вектори?
Все він вже пояснював, спробуй віднайти ті 
Проблиски серед усього цього пустослів'я 
Вектори безкінечного спрямування, один 
Дивиться за горизонт, знаходить мир
Поки не починає бачити власний хрест стану -
Замкнувся, другий - дивиться у високий простір 
Вектори пологі до смертності й підняті до вічного 
З’єднай їх у щось ціле. Як змогла, я не поетеса.
Щоб проклади мости між вірою і реальністю
Й точно не учена, бо наука - чиста поетика..  
Ми не ідеальні, можемо змінитися
Творити у натхнення, перетворювати
Або просто все повторювати, як в пек.. 
Найстрашніше там - банальне; не полум’я,
Ані холоднеча, а безвихідь 

Про яблука і стільниковий зв’язок

Лежала на чорному сферичному пуфі
В чорному хітоні, мене й не розгледіти 
Злякайся світлої голови в тінях майстерні 
Найпростіша викройка - найспокусливіша 
Єдине місце де можна відчути зручність 
На цьому кораблі, кут нахилу осі - 30°
Хотіла чимсь зайнятися, хоч би вимити 
Це місячне болото на підлозі від таскань грязюки..
Та все кортить кинути його, і навідати ззовні Малу
Напевно - від забуття у спогаданні роботи майстра 
Щось точить, щось ріже, – Що це буде? – Циліндр..
Або чашка.. Якщо ця ювелірна робота піде коту пі.  
                                                               Думаю, діло у..
Зрості, коли між вами не протиснутись
Долоні, що падає пальцями по черзі до- 
Долу, а не разом, не задирайте голову 
Діло у зрості? Потрібно дивитися під ноги,
Поки хтось тягнеться на пальчиках, 
Щоб лиш притиснути лоба до твого плеча?
Навіть не схилити.. Чому ти такий високий?
Й я зовсім не низенька.. 
В чужих формах мені незручно
Здається, цей хрест не під мене.. 
Я його не бачу захопленою.. 
Биттям шийних артерій..  Лю’ 
Я так хочу відчути їх у своїх руках..
Нехай б’ють у них шаленою долею 
Любиш поезію? – Недолюблюю.. Вибач
Декламую. Байрон надав приклад того,
як потрібно експлуатувати слово. Ми -
Слуги почуття до видозмінення шкарлупи
Ідилія природи нам у збурення ідилії у собі 
Розібратися, вивчити, здобуток трофеєм носити    
Чого в такому рівнянні вартує життя людини? 
Того-такого-ж бідняка у ментальному пролапсі? 
Зачатого швидше за продукт із синтезованих ниток   
Любов до темної сили смертоносної винахідливості 
Виключає з рівняння білий шум чужих свідомостей
Ті персональні витвори виховання у власне забуття
Однаково, вони лежать поза меж цієї реальності
Відчуваєш, Ліро? Поняттєву помилку? 
Ми всі десь там разом, але не тут 
Тут можна і вбити за машину чи..   
О’, як Я люблю усміхнених, задирливих пташечок,
Що спіймали свою грайливість у колготки сіточкою
Спіймали конденсатом від парування голів знаннями..
Еволюційною крапкою видозмінення не за примусом 
Колготки в сіточку на струнких ніжках з м’якістю..
Ох, бр’р’р, до мурашок 
Набереш пару кілограм?  – Ні.
Образ за який прохаєш - віком у двадцять
Я себе такою не відчуваю, я Кришталева леді 
Я відповідаю партнеру, а йому жилавість  
Схоже додає відчуття спритності. Отже..   
Поезія - правда, завуальовані страждання?
Смертні, але житимемо начебто аж-ніяк-ні
Максимально лагідно розкрий мені правду
Як життя використовую мої страхи у своє..
Прогресування, воно безсмертне відтепер,
Але.. Хах, таке забудькувате..  
Я хочу лиш танцювати і співати..
Не хочу драбин з ребер на довершеність
Всі лиш підключені до цього забуття?
Прокидайся, бо я не можу заснути
Самогубна Тиша, Я мушу.. Рухатися
Не слухає мене, бурмочучи наспівує якусь пісню
Не обізветься, бо правильно поставлене запитання -
Вже містить у собі відповідь.. – Ой-йой, така бідося..
Така бідося на моєму розумі
Я взяв таку бідосю на свою голову 
Така бідося на моєму розумі
Так багато бідось на моєму розумі..
Страждання - дієвість вибіркова
Ніколи не відчували його за рушій?
Подякуйте батькам за спрямування
Та Я все ще за широке досвідчення  
З мене справді такий-собі поет, це -
Для критиків, що все ще сумніваються 
Я виростив для Неї купол з мальбеку
Посеред «пекельної» сухості степу  
Для Її першого разу під ним, ой-йой 
Вона розмовляла лише викликами 
Й Я не бачив нічого нездійсненого, бо..
В мене вже така бідося на розумі
Я взяв таку бідосю на свою голову
Така бідося на моєму розумі
Так багато бідось на моєму розумі..
Мо’ «Я» забувалося таскаючи воду 
З дня в день двадцять літрів на спині 
Всі страждають, ніші культури - виходи 
Винаходи протестовані часом - не нравки? 
Звернись у мізкоправку, ха-х, що?
Вони мене скоординують за потоком?  
Страждання не обернулися поки гнівом 
Поки тебе не пожерла яма та глиняна
Засипав її підзолом з діброви - тепер
Серед степу квітне грядка з рясту і пшінки
Симбіоз? Козулі й виноградні молоді лози..
Сорт не зимостійкий, – Будуй і’гл’у.  
Глумиться. Ще один виклик
З категорії Адамової роботи 
Чим я не тільки не займався 
Без задіяння у рівнянні іншої людини
Так народжується зло, – Людина в інструмент?
Скажи, що не так? Невиправна проблематика?
Ми можемо зробити світ кращим наданням
В собі кожній людині трохи часу.. – Бідося.. 
Таку бідосю на свою голову я взяв
Геометрично точна ювелірка.. Ооо
Ооо.. Не розійтися імпровізації 
Я ж художник, і таких ще три..  
А це ж екзамен лиш за курс.. Третій?
Один «з» найлегших по-формі 
Скажи, що ти знаєш про мріяння 
Про соціальну дезорієнтацію? 
Про заповнення ємностей.. Єдністю?
Ти нам не підходиш, пішов Я копати
Так і зробив, взяв лопату і пішов 
Награно без причин регочучи.. 
Викликайте абусс’навтів у допомогу, 
Бо він - якір, безпристрасно вбиває,
Пристрасно кохає - крайні уявлення  
Розкладеного Сприйняття за поєднання  
Він - П’ятий, і з кожною наступною  
Зрадою до бажання через розчарування  
Він то опускається, то піднімається
Косячи тіні монокультури, лезо його замислу
Завше проходить вище голів голодних до світла     
Важко стати йому ворогом, і легко партнером,
Але нікого він не хоче благословляти компанією
Співає ззовні: – Я - більше ніж риба
Я - більше аніж людина
Смерть піднімається з хвилі
Рвл-рвл-рвл! Я - Мурлок!
Ей, слухай Крихітко. Кричу, – Так? – Пам’ятаєш час? 
Коли Я любив ходити в рейди з попаденцями    
Хотів досягнень і титулів за героїчні звершення
Мій епічний літун навіть в мені розчарувався,
Бо я його не сідлаю й нікуди більше не літаю
А він так любить відкриті роти від споглядання 
Його аметистової луски, кожна неповторна.. 
Я більше не хочу витягувати безодню світлом 
У цей світ, що ніколи не мав існувати.. Ооо
Люба, мо’ Я дам собі новий шанс
Якщо хтось кине мені інвайт 
Я буду прихованим архімагом 
Ніхто не буде від мене очікувати
Фінального витаскування з бідосі
Люба, просто кинь мені запрошення 
Ооо.. Ти моя улюблена напарниця  
В нас особливий роле-плей заряджений
Всі просто до нього липнуть.. 
Спокуса монархією ще ніколи 
Не була такою солодкою..
Ооо, та їх легіони, почуйте.. 
Як вони кричать, – Рвл-рвл-рвл!
Та Я була б рада.. Але здається..   
Ми разом вже всього досягли 
Не хочеш зіграти у трійці? 
Милий, все гаразд, не злись 
Я знаю, Ти не любиш PvP
Ми проходитемо підземелля 
Розраховані на п’ятьох - в три ганчірки 
Без танка і цілителя, бо ми знаємо, що таке -
Кайт, недотроги, завше тримаємось осторонь..
Без страху перед правосуддям, за бажання -
У цьому включені можуть вас вбити
Мій партнер міг би бути ювеліром брелків
Під вмістилища короткочасних умінь
Вимолених для них у богів цієї планети
Насильство у розвагу - заняття за вибором
Що ви знаєте про планети-арени для маріонеток?
Що таке ноосфера? Вир домівок.. – Боги, клітки..
Леді Весна кидає відразливий погляд.. 
На проекцію минулого, мо’ й справді..
Наші діяння не хочеться ставити поряд..
Ізольована дрімота до кінця зірок.. Дякувати?
Засмагати - приємно, це не лише про відтінок..
Не люблю літо, бо знаю, що таке шкіра злізла 
Когось об’єднав спільний ворог
Хтось - сам-по-собі-й-проти-усіх 
Люди насміхаються над становищем реальності 
З’єднані з безоднею і з цією планетою-реалізації
З корабля-носій Ляльковода, як цей..
Ти вбив бога, Милий, без розуміння, 
Що те «він», здобрений самозванець
В подяку за розваги в нестримності  
Скільки рабських колоній те живило?
Поклоняючись Чорному в небі Яйці?
Громовому голосу? Щоб усі говорили  
Лиш, – Рвл-рвл-рвл! – Діти виросли..
Потрапляючи зовсім не у казкову реальність
Це ж - «Дивовижний чарівник Країни Оз»
Не люблю казок, вони у очі дітям брешуть 
А батьки вдають, так і є, от і маєте..  – Так-
Так, я бачу Лейла багато чого тобі розповіла..  
Про Її вбитого "хазяїна"..
До гри у насильство 
Завжди опускається 
Грайливість у хлопчиків
У кого більше сили?  
Все починається з..
Розсадження за партами
Мо’ - тоді б ви не були "загадками"
Боготворіння за зовнішніми ознаками -
Яка дурня, з мікробіома соціалізації - 
Все починається, але.. 
Я не хочу лізти у те болото
Чоловіки занадто горді, щоб сказати "важко"..
А дівки - нічого не робитимуть з цим спектаклем
Через привілеї об’єктивації, вся тут соціологія 
Потім не дивуйтеся, чому вас "розводять" 
Співжиття для нього постійний подразник
До самовдосконалення, він так само ж хоче
Нудьгувати й деградувати, перший раз живе
Забагато вимог, ніякого виходу окрім тіла.. 
Не даєте.. З Вами завоювання усесвітів - легкотня 
З іншого боку, як я можу Взагалі зазіхати на ваші,
Внутрішні, я-ко ще не став володарем цього, 
Зовнішнього.. Іпостасі.. Кінець пісням. Все.
Музика, стихни! Я не дуже люблю
Humanity's Last Breath, по-настрою.. 
Слухай, Ліро, Я такий радий,
Бо маю таких Подруг. Котрих
Ображаю таким іменуванням  
Нікуди не виливається моя енергійність 
Зациклений рух залізниць.. Туди-сюди
Автострад.. Без обмежень швидкості 
Ой, динаміт? Тунелі в граніті, алмазні свердла.. 
Поршні відповідають вмістилищам циліндрів.. 
Твердою роботою вони досягають охочої м’якості..
Умов, у яких моделюють уявлення голих статур
Так, залишайте їх з голодними силами 
Не втамовуйте їхнє бажання кульмінації  
Очікуючи вартої вас довершеності.. О’!
Саво, вихаркни мене у світ!
Нехай Я розійдусь заразою!  
Нехай закінчаться війни за право грайливості!
Музика була такою жирною, що мене аж занудило.. 
Не дивно, чому в нього немає апетиту.. Втікає
Заради спокою у якому може це все слухати
Хто тут загадка? Темна..  Що він накоїв?
Матеріалізував чоловічий біль.. «Sirens»..
Він нікуди не переливається у роботі.. 
Кривава полюція, Ти не хочеш знати 
Ніхто не зрозумів метафору Розп’яття 
Засліпленні перспективою воскресіння 
Соціальна інструкція життя? Лагідність -
Не зупинила війни, групування, вір у себе -
Сповідайся, бо не у Бога, логічна помилка,
Перелом, я лиш хотів прожити одне життя
Варте багатогранних варіацій вираження -
Це все поверхнево? Але ми говоримо ж про..
Масовий продукт? Для босого й голодного..
Пурпурний хітон.. ? Життя-жертвоприношення
Я кохаюся тиждень на місяць - це чарівно..
Він закінчив втирати мені дичину у мізки
Він не говорить, лиш думає, бо те все не вартує й писку
Розвінчування, дуже потужна ембієнтова основа на гітарах.. 
Була - Я розчиналася, й хто кого об’єктивує?  
Лиш ми їх, своїм не бажанням допомагати 
Робочі мурашки, терплять, лиш бо нас люблять
Своєю ідеалістичною скорботою самотності  
Я навіть не хочу про це думати, собача любов -
Вибачте, лиш чоловіки можуть тебе любити 
За один факт твого десь там існування.. А коли баче..
Жінки - загадки, бо їм на вас начхати, забагато волі  
Він у всьому правий, навіть коли мовчить, як зараз
Поглядом забираючи плодючість, це - усвідомлення?  
Я виживаю, у весь час, намагаюся, не лише тиждень  
Болить постійно, але я мовчу, знаючи про вашу кров
Хочеться зникнути у дні.. Постійно у мені буяє життя  
Мій перший цикл закінчиться зі смертю, нічого не було.. 
Спонтанне бажання завагітніти.. Я б подивилася..
На його світ, де люди вимерли, бо довго жили 
Пождіть..  Яка різниця? Розтягнення наповнення 
Раніше люди були дурнішими, але й сміливішими.. 
Я не захищатиму жінок з майбутнього у якому не жила
Промайнула.. Мене виховував самотній батько - чому 
Взагалі повинна? Подруг нажити не встигла, була вбита 
Сумнівів боїться досконалість, переймайтеся..
Нам було разом добре, поки він не починав..
Згадувати, що має пережити.. Замикаючий
Притаскує повнесеньку васатку торфу, і..
Продовжує.. Реготати, – Запечеш 
Мені ще яблучок?  – Звісно..
У Криволіссі стара вишня поросла фламулінами
Я відварю їх із бараболею та зерном куничника 
Дай мені хвилин сорок, все буде беллісімо! Або
Просто..                                          – Брі-і-і-і..