XI

«..(Герой поруч, він може тебе врятувати)
Він поруч з тобою, так близько до тебе
Простягни руку, відкрий очі, що змусило
                   Тебе так довго не сумніватися?
                          Правильно, герой - це Ти» 
                     - Breakdown of Sanity "Hero"

                                          «Знайди Бога
                           Побачимо, хто встоїть
                         Коли попіл замінить листя
                         Знайдіть Бога, а потім 
                         Знайди мене»
                       - PEUR "Fire Cleanse"

Грайливість 

                                                                 (..Угх! Crawling back!)
Лейла йшла з лицем запозиченим свого часу у обкладинки з 
Мелодійними ласощами, її улюблена - п’ята, її і насвистувала
П’яту пісеньку з альбому, – Воу-оу.. Калюжа, не покрасуватися   
Конопляне довге пончо, і більше нічого окрім резинових чобіток -
Все, більше нічого, окрім прикраси останнього шансу на самозахист
Зелена змійка обвивала її талію, одночасно ковтаючи хвіст і шпажку
З гнучкої пружинної сталі, Його це збуджує, його ж і подарунок.. Во..
Не лю’ болота - важко дійти чистенькою, но лю’ туманні покрови
Зверху - містично, до низу, що там приховано?
Не перекрили чи шлях річка? Ні, все тут висохло
Сіре і зів’яле серце лиже, туман - листове підживлення
Людиною краще тут не дихати, п’яненькою будеш..   
«Ми хочемо тремтіти, Ми хочемо дужчати -
Це такий легкий шлях до любові і ненависті 
Ми хочемо чистоти, Ми хочемо бруду 
Наші душі хочуть просто зараз витворяти!», - Stonehead "Numb"
Все-ще брешу собі у виживання, паразитка, надаю над-здібності тілу
Чобітки - прозорі, змій повно – ззовні, а я Їх бо-бо
Боги, який всесвітній маятник? Я просто свищу 
Краще не розрізняти слова на слух, бо не забудеш..
Люди не змінюються, навіть перед лицем істини 
Я знаю, що слова неправильні - проблематика глобалізму 
Була колись.. Моя ж, бо та мова мертва, осоромлена через  
Розповсюдження колонізацією. Читали «Повернення з зірок»?
Ми теж вимерли. Постійно думає про життя, його поширення -
Хто? Чоловік. Урбаністці легше повертатися у лоно природи,
Аніж шляхетному дикуну прийти у наш могильник з бетону 
Мера усі люблять, бо Він тупо десь пропадає, але про те у інший раз..
Я - така кицька.. Найлегше стежка - найвужча, що ж - ступімо убік? 
З осикового пасма у степовий розлив? Я просто біжу..
Де йдуть дощі, але води в долинах - немає, поховай
Біль у безнадійних глибинах, це все здається таким..
Реальним, очі бігають туди-сюди, й не знаходять люб..
Погляньте на мене та підсумуйте мої втрати
Яскраві крила - стали додатковою парою рук  
Ей, пришвидши крок, ти завжди була так близько,
Але зараз приходиться бігти, зійшла з розуму -
Бачу лиш брехню у ваших очах, та мені так байдужо
До вашого фундаменту становлення з болю.. ♬-♪-♬
Боги, Я не можу повірити, що часом така піська. Сміх.  
Я не хочу насвистувати сьогодні "White Mustang", 
Як самотній досі вівчарик взимку -
Плакати від сорамімі.. “Why Am I staying?”..
Та не знаю, яку із тисячі причин обрати! 
Вчора - закохувала гриба у ціанобактерію..
Бо на Новій планеті будуть лише голі скелі!
Рай? Якщо це не явище Забуття, а фізичне місце -
То, де Я працюю не відаючи втоми, фіксую азот
Висячи догори-другом слизьким лишайником! 
Мохи? Не пропадуть, спори у волоссі, лиш ступлю 
Позавчора - літала на орбіту варити супутник на тлі зорі, 
Ліра б сказала, – Паляниця! Свіжа, що ще струменить паром..
Потрібен ретранслятор, новий, бачила купол золотого Яйця..
Щоб навідуватися маріонетками!            – Here we are again!
Чому колапсують твори? 
Дурне запитання, який ще варіант?
На самоті без енергії від колайду? 
Ця дикуха - не для спокою,
Бо мрії тутешні - єдина форма волі 
Впаду, мо, попаду у дірку в Банці від штучного сонця 
ХРОН - автономна система, і це найбільше розчарування
Можна спуститись, але навіть Ар не такий крутий як Ісус, 
Щоб спускатися у пекло, що насильно кормить.. Воу-оу!
І Я у Це врізалася! І Я хочу це забути.
Мініатюру глобального масштабу   
Тут завжди сірі ночі, бо це не небо, а око
Щось в ньому застрягло, несправедливість?
Схоже.. Подорожі з люті - наші історії 
Що за скалка, це тут трапилося?
Південніше нашого місця падіння -
Осиковий витік Безіменної річки
Сюди він ходить по воду, через дві сухі долини  
Судини водозбору відмирають, оаза посеред степу
Не добродіїв опустять сюди кільця порталу із замку
Принеси заодно води, як вже зібрався до мене йти 
Село за потоком - винищено голодом 
Жахливі вершини історії цієї місцині -
Зібрано у єдину картину післятишшя  
Свідчення конденсуються у хмари 
Мо’ вони опадуть десь літнім смутком 
Й хтось почне нарешті вчити історію? 
Я тікаю від міста, коли він тікає з дому 
Так важко з цими “архітекторами”
Те, чого я хочу - теж здатне у зневір’я
Я просто хочу, щоб знав, Ти - найкращий
Я ж нічого не роблячи - страждаю 
Мої муки походять на божественні 
Коли я розчиняючись зсередини - вмираю заживо
Зволікаючи з бажаннями без яких не бачу смерті 
Я просто вже біжу на північ, де степ омиває ліс 
Похмурим межиріччям, тутешній Звір сповіщений 
Про переміщення пара’нормального суб’єкта
Його не застати зненацька 
Рішення даремне, втекти, 
Щоб не любити - банально 
Й ніхто навпроти не вийде..
Бо я не сповістила. Бо почуваюся щасливою 
Від втілення в реальність спонтанних ідей..
Зараз він корчиться в неврозах у своєму курені
З дернини на грабових палях.. Я опустилася
Подалі від тебе, щоб ти мав час зібратися.. 
Не в змозі протидіяти невідворотній зустрічі
Краще нехай те був би ворог, Я б його прийняв..  
Зазнай невдачі, щоб побороти, ніщо так не..
Стимулює перегляд доцільності тактики..
Як вибиті зуби? Чому ти ще не впав?
Ти можеш ховатися, але не втекти - це одна 
З основ боксерської філософії, танцюй, рух -
Запорука виживання, ховайся від напруги -
Вона іонізує, почнеш липнути до кулаків до тебе не любих.
Боротьба як і кохання - діло для зануд. Давай же! Я хочу
Твоєї люті, Я хочу твоєї жаги, Я тут, щоб здійснювати мрії 
Кохання - про компроміси і самовдосконалення, мені нудно 
Прохаю за насильство, що втягує сюди нові душі темні
Я просила любити мене аморфним - виповнив, слизько 
Моя черга, що? Лиш всього-на-всього чотири руки? 
Це полегшить твою тугу по мені, коли я відійду? Тоді -
Дегуманізуй.. Ага.. Вичерпає запаси ендорфінів,
А до мене так і не дійде.. Добре. Ясно.
Хоч десь, але чоловік має відчувати себе худим 
Хоч в дома, замикаючись на своїй любовній історії
Губиться серед уривків, на які осідає пил думки 
Загальної фабули, натяком на яку є причетність до вічності 
По той бік - протилежність, я іскра в пітьмі, я - самотність 
В ній  - я і себе ж знаходжу, все лине до свого початку 
Покоління ліплять висновок, замкнення він  
Замкнення, досвід в якому усі бачать себе
Вони виходять навколо, в траві і повітрі  
Для них відповідність до неї відчувається -
Пісочницею, що повниться маленькими сонцями
Ніч має занадто сірий-вид, щоб не бігти, я біжу
Якщо пощастить - впаду, зітру колінко..
Він любить перший солодкий піт, занадто..
Холодно, пора змінювати тональність    
Чорну глибу у долині видно з пагорба 
Не розумію, чому ніхто цього не розуміє..
Він добавляє сюди усе те, що відважує
Це - ваги, і поки у нього важкості кити
Піднятого за вдихом над поверхнею 
Даремно бігти, плідно трудитися 
Розливаючись на угоду вашій вірі -
Хочу, разом з вами радіти
Як’же він бреше мрійливо
Наче тут відпочиває рутиною, тіло зношуючи, ззовні-ж -
Розум. Якась логічна помилка, крайньо необхідна робота..  
Це - хобі, чи спеціалізація шестерні у машині соціалізації?  
«Крайнє»? Шо там стоїть скраю? Гармонійна творчість?
Архітектори завжди з заповненими головами
Багатокутники кристалів залиті бульбашками 
Математична точність художнього наповнення
Й мало він доносить до гори, глина лиш..
Брама опущена, заходьте в гості 
Моя хата скраю, десь на болоті   
Тяжіння уранового ядра під щитом 
Я підіймаюся - кут нахилу міняється..
Врівноваженням надбання до технологій, 
Які його допустили, і Я можу лише врівноважити    
І він зможе сісти на трон пілота прямо.. Не сам..
Так щоб було зручніше смок.. Коротше - це мій трон
Як і весь космольот, вже з м’якенькою підстилкою.. 
Ага, мрій дівко, у експлуатацію себе як насадки   
Сорок кілограм нахабності.. Бо?
Вірність латентної німфоманки
В тендітному тілі, що ще
Може бути найп’янкішим? Воу-оу
Вибач, Ліро, Я без Тебе стала паршивою 
(Я сподіваюся, у Тебе завжди був план..
Й Ти - не спиш, а працюєш віддалено,
А Я майже вивчила "External Existence"
Смерть - не кінець, лиш абзац.. «in R.E.M -
I'm more alive than awake!»)  – Самуй (яп. холоднеча)
Самувати - бути одинокою.. Ти не змогла не сумувати.. 
Я сподіваюся, Ти швидко Все забудеш, цей сумнів,
А чи потрібно було Їх воскрешати? Це все - маг!
Це все - Ар! Чортополох і корсак
Бачила як доїдав курочку.. Ммм..
Звідки тут? О-боги, забула про мамонтів.. 
Щоб Я прокидалася від стотонного дзвону
Ні, раніше, за мить, від зведення тарану 
Люди жили, любили і вмирали тихими
Віривши у себе як у центр Всесвіту 
Не можеш видумати собі покарання 
Смерть - була б за звільнення
А як же високі матерії низинного?
Люди жили і вмирали, бо їм не потрібно багато.. 
Бо не буває поганої погоди для кохання.. Ну-то-таке.. 
Кращої нагоди для запалення комусь зорі у дар.. Боги,
Та чим гірше довкілля - тим сильніша закоханість 
Літо - для розставань.. «Світло викриває недоліки»
Ар наробив діл, щоб полегшити Твій стан вини 
Вони не заслуговують, ще одного розчарування.. 
Яка зоря? Це було не важко для.. Об’єктивованого,
Як небачена військова технологія..  Для чого?
Щоб чорнота зіниць не окуповувала красу зелені?
Які Ти віддала землі.. Й тре це Йому? Жахіття..
Я лягала у труну лише, коли хотіла змінити гендер,
Але давайте не будемо про другі «Темні Душі».. А мо,
Час пояснити За? Ар завдав собі Кровотечі, поголився -
Я матюкалася, Він завжди носив щетину, а тут - маля
Де татко? Де хоч вуса?! Як у металкор-ікони.. 
Коре кіте (яп. Вдягни це).. Чому..
Я сюди забігла.. – Зелені тіні!
В нього є ж зелений фарбник 
Із вивареного соку молодого щавлю.. 
Лейла обожнює носити чужі ритуали 
Своєю магією відьми легко насичуються 
Легкі сукні, босоніжки.. Браслети і кільця..
Від майстрів справи свого життя 
Смерть підколює самовдосконаленням  
Люди групуються, карбують час 
Уявлення суміші почуттів і відчуттів -
Кохання з прогнозуванням до фіналу -
Нестерпне, стаю недієздатною, я веселка, 
Яких тут не-ма, розсіяне джерело світла..
Така внутрішня поверхня ока.. Сліпого.
Завжди світить для когось.. Холодна мова.
Я піду такою розбитою, почати б жити раз..
Я дозволяю собі тут щось неприпустиме 
Я не принесла води, бануш буде на молоці..
Культурний тил, фертильність проступає
Ти - радіоактивний, не забувайте помішувати 
Свіже молоко легко закипає, бо вже добре тепле?
Добре Тепле, не допусти протік стріхи!
Зсушеними морозом гілками високих крон 
Хтось грав у гуслі пальцями вітру, мої речення
Втрачають сенсові наповнення, є люди до яких..
Краще не наближатися, вивернуть твій світ 
Мо’ внутрішня чутливість більш товариська  
Так багато звільненого місця під вічне
Без нутрощів, замінені на способи доводу 
Делікатна, порожня посудина емоцій
Інтелект ще ніколи не приносив таких задоволень.. Ага.
Мрій, дів.. Його удари по підвішеному мішку з маїсом -
Чутно здалека,   – Ну-як? Гілка підходить?
Голосок. Говорить про розмах Її концепції -
Астрономічної події за створенням часу 
Дочка людства, безцеремонна за емпатії 
Ініціативна у степені від непрозорості таємничості 
Якби Виконавець бажань не глумився з здійсненням -
Я б попросив її у дружини, на друге - вічність 
Ну й на третє - відчуття просторової топографії 
Як «одне»? Тоді - останнє, мо’ тоді вдасться 
Зв’язати два слова у зацікавлення собою.. Боги
Не дуже й хотілося ставати свідком змін еонів, 
Бо моя реальність вивернула назовні всі ілюзії 
Юнко, проженімо геть людську долю?
Я всемогутній ззовні, тут - лиш сумнів
Мій бажаний віддих виглядає каторгою 
Я ще пам’ятаю це місце, одинадцять кутів безодні -
Розходяться, розчленовуючи злочин деміурга  
Юнко, відмінності підкреслюють однаковість 
Моя зміїна підсвідомість встає витанцьовуючи 
Почувши звуки заклинання контрольованого роздратування  
Антикосмічна могутність сяючої сили ночі зазнає поразки  
Вона для пацанів з побитими мордами. Для тих,
Що використовують свій розум, а не кулаки..
Війни як і шкільні бійки закінчуються однаково -
Вирішенням, хто опустився з язика до рук..
Вона відкрила в собі щось банальне 
Якщо хтось опускається до насильства 
Заради-радості від володіння нею - тоді..
Що відчувають обдаровані її компанією 
Жити серед людей продовжувати потрібно-же.. 
Легко деконструювати так важко виведене -
Звучить жахливо, може не потрібно? Зараз 
Повторить.. – Як тобі ж не везе з дівками.. 
Побиті, розвалені, ображені, узагальненні 
А Ти міг би зробити із Корабля Тесея космоліт..
Ох.. Не забивай пальці, тобі ще здоювати..  
Крупи достатньо, я не їстиму, на тижні вже їла..
Я Тобі - молока, Ти - Мені чорного часника!
Лакомство.. Як і печений дві години батат! 
Мініатюрні фламуліни - найпружніше, що їла!
Дякую. Бо Я втомилася..  – Ти нічим не зобов’язана,
                                                Навіть перед Мною.. 
Я здуріла, хоча, ні, завжди..
Такою була, не дочекаюся
Тому - Моя вершина на кришталевій трубі бонга
Ховаю за штучним сп’янінням дурман реальності -
Занадто багато. Він у формі булави, все розлітається!
Приходь, Я дам всмоктати 
Якщо Ти - серп, то Я - молот!
А-ха-ха!                 – О-ма-гад.. 
Ага, збережи цю реакцію посіпування під оком 
Маючи додаткову дрібку чутливості у влюблення -
Я вже тротлю, допоки не побачу фініш, або Бога, - 
Йо! Вкотре, тут, розбуди по-четвертій криком, – Сейл Он! 
                                            Я знаю, чому Ти себе ненавидиш 
                                         Черговий день, вкотре мовчатимеш 
                                          Передрікань порушення самотності -
                                      Немає, лиш задоволення інтелектуальні..
Жах. Прокляття. Все, відстань!
Ввечері - не прилечу! «Make amends
Alter stance. Heaven sent..Dogma dance!»  
 Часом, приємно відчувати наповнення за смаком,
Але мені вистачає енергії від шкірних пігментів -
Рожеве молоко, дякую за зорю, спектральний клас -
Білий, швидко перегорить, товстувата.. 
Залучені у єднанні - не перемішуються 
Ця грудка пилу усіх бажань - не у обертанні
Мої Крони збережуть ваші виводки під ними..
Їм потрібне було мегалітичне середовище..
В мене було багато роботи.. Ви старалися.. 
Все йде по плану,      – Не було жодних планів
Мур-мур, крім тих
Десяти кг у салоні Яріса!
Де ти в біса? Я ж жартувала..
Таб’у іна’ ї?  – Ес’слотум, кі’да нуна’я
                       Я вжив забагато кристалів..
                       Не піду у Містечко, лиш й
                       Шукатиму нагоди наваляти
                       Не терплю зухвалості, тому -
                       Одразу ненависть. Моя емпатія..
Божественна! Що за лад..
Якщо його тре позбавляти?
Ми втечемо! Колапс був штучним,
Ти впав у сторонній вплив, це не
Правосуддя, а екзекуція! 
Геноцид корональними викидами!
Це все Моя помилка! Й батя її зітре!
Він занадто довго був тверезим, як має один..
До чого тут провідники.. Ще розумію
Кавова пінка? Як відібрати метали?
Самопливним процесом - Ось, що
Звучить як завдання із Зірочкою..
Й без натхнення від українки!                                               
Ліра.. Ар вже й забув віднайдене у Ній 
У наркотичних спогляданнях, опіумні 20-ті..
Стосовно порошкового прекурсору магми..
Не задаюся питання, чому не читаєш лекцій?
Більше.. Для швачок, тупо, радіо на фоні
До-індустріальної епохи..  Бо вони – не Ліра..
Вів’єн, що ліпила з глини..
                                    (Ні. Не запитуй, бо «Так»
                             Вона у Ньому Є, далеко до Ме..
                                   Копія копії, яку не віднайде..
                                                 Її душа, що ніколи 
                                               Темною..) – Не була.
                                      Лейло, це така дикуха 
                                              Викладання - дар..
                                             Які ми рідко цінуємо 
                              Десь тут розгадка буття.. Радій,
                              Що не Сам собі в’язав геном 
                              Дотепність - чеснота Бога 
                              Хто б міг подумати.. Він -
Зовсім не розмовний, здичавів у створенні співрозмовника 
Говори, Я дурію від нісенітниці ще ніким не сформованої  
Дівчата, дівчата.. Забий,       – Дівчата не люблять хлопців
                                             Дівчата люблять 40-ві і бланти,
                                             Привілеї об’єктивації і ладан, -
Смієтеся, такий маленький ротик і така широка усмішка, диво..
А диво - завжди голодне.. Ким Їй надихатися? Травка, та й все..
Не енергоефективна грайливість, супротив неминучий, але
Завжди безуспішний.. Моя маленька жриця..
Спеціалізації «Покірність».. Настирливість -
Пасивна здібність Її усвідомлення, протиріччя?
Безперечно, а Вона що стабільна? Жива..
Надихати Її важко, але Я маю мову, й нею
Я освітлюю Безодню, так, як Арторіас, лиш би 
Не зникнути, як Бен Інгліш, на вісім років,
Але якщо це необхідно для написання синглу..
Який розвале кабіну закріпивши статус..
Легенди та ікони металкору! «Знайди Бога,
А потім - Мене!» WERE SO BACK!
Ти не сумуєш за цнотою, ти не даєш..
Віри! (Мені Тебе невистачило!)
Помутніла олія, а нам не холодно 
Штурман - живе у майбутньому 
На секунду! Дна нема, верх запаяно  
Кожне слово несе чуттєвий відтінок до злиття у біло-біль -
Ар мовчить, це почало набувати монашого, а не монаршого  
Виду. Мені не начхати, бо потрібно, щоб Він ще заспівав.. 
Я? Щось легеньке, мене не просто затягнути на дно..
Жодної пристойної думки, воно ковзає по густому.. 
В чому біда?  –  Мертва планета - десять років 
                           Нового перебирання порошинок.. 
                           Які будуть ще й з відкритим фіналом..
«Фіаско». Як Наше перебування досі тут.
Сушня для трав, а не курінь, я б дістала..
Смолисті від цнотливості суцвіття - кристалізовано  
Не багато практик дотримуються примх природи,
Але інколи вона пестить погодою і вдалим морозом..
І тут починається Лейлина улюблена частина
Частина розплати, а чи ти у грі? 
Почуття все лиш ускладнюють 
Заради якого насильства вони заздалегідь?  
Щоб потім прийняти усе занадто близько?
Зруйнувати за прохання? I Have A Problem
Лиш людина, що вірить у завтра може ростити сад і травку..
Яку зріже, давши їй відквітнути, повісить догори дриґом..
З ричанням видавлюючи черговий вдих 
Коли вже там останній? Чомусь не поспішаю..
Допоки сонячне сплетіння не поцілує хребта
Паралічем і обвислими ногами,  – Мала, краще старайся, 
                                                 Таке вже промовляли.
Я ж і промовляла! Воу-оу,
Вдаваний, штучний кінець часів
Як зрадити жінці, що пестить..
Простату маточним ріжком? 
Ми стараємося, угу, як прокляті, навколо - 
Могильник. Йо-й, чому мене це так збуджує?
Не позбавляй майбутнє слів і вражень..
Я сню Творю роботу. Намагаюся записати,
Але виходять запізнілі рецензії на альбоми..
Тому, сьогодні я у майці з «Coexistence», мо..
Через фінальний трек, Тобі видніше, та й..
З ‘їжачком’ за засіб пересування - не побудеш модною 
Тушкуюся заживо! Але така ціна далекорукого життя
Плани на приватні реактивні засоби пересування.. Ух
Космос відкрився з доріг, до чого це я, дивилася на Ліру -
Й справді відчувала її Темне Мистецтво, як часто ти..
Перспективи Її народу під гнітом.. Що? SPEED!
Оборонне планування передбачало використання їх
У злітно-посадкові смуги для реактивних літаків.. ух
Дороги загального користування! Ми порізали Станцію,
Бо з нинішнім тяжінням - це можливо! Ось, Я вкотре, тут
Бачила зимняка влітку, а взимку - знайди! На верхів’ї
Ніжучимся морозним ранком чистим світанком, білий! 
Зима - найкращий час для сідлання мамонта, шерсть довша,
Але Я не лазила. Взагалі, що за прикол з ними? Навіщо? 
Гудять-тупотять, круто, так, але вони тут назавжди..
Як взагалі це золоте Яйце у товщі ХРОНА, на дно!
Ар не збирається виправляти Мої помилки. 
Мамонти, бо йому так часто відмовляють,
Що він може їх прокормити одними лиш гарбузами - 
Це Я придумала, недостатньо просто ‘по-приколу’
Чи ще гірше, щоб Мала страждала, очевидні жителі 
Накури мене на пляжі, Моя трава більше не вставляє,
Навчилася серфити на цих хвилях, їх там не буде, Я снила 
Який тут безлад, й ніхто не збирається прибирати
Втручаючись хаосом у порядок, це не ваш ідеал 
Ні припливів, ані відпливів, мертва гладь, яку 
Ніхто на себе не тягне.. Накури мене на пляжі
Мені часто сниться проектування Тобою нової планети 
Ніхто не збирається прибирати кам’янистий пляж 
Зубило, молоток, клинопис - ще одна історія 
Яку ніхто не прочитає. Та - то таке.. Така біда. 
Не старайся мене розвеселити, ти сам як ніхто знаєш
Інколи й для сліз причин немає, а плакати хочеться
Хапанула Мала, а-ха-ха 
Я тільки почала доганяти, 
А ми вже сягнули кінця,
І Ти біжиш назад, що там?  
Мене смішить Твій страх.
Хвилі не зітруть ті підписи, – Пісок байдужий законсервує, або 
                               Ніхто ж не забороняє Тобі зліпити супутник   
Ти експлуатуєш моє невміння контролювати візуалізації спогадів 
Там не ти, – Головне, що не численність, це дуже чуттєво, вибач..
Дещо просто “спливає“, особливе, з почуттями, ну ви й тварини..
Ха-х! - Насправді, їй боляче коли вона ось так кидається сміхом
Очі бліді, нешліфовані камені, не можу розгледіти які на цей раз..
Мені соромно, що вона вимушена ходити поверхнею, – Ну.. ?
Закінчи думку, бла-бла, “Вона проґавила своє щастя 
Ходити відтепер їй густою поверхнею
Квінтесенцією наших оргазмів”.. Боги!
Я все зберегла, ти знав, що так буде
Кохання - егоїстичне, не соціальне. 
Ми провели усю зиму у курені!
Культура опіки, власне, форма влади..
Літала туди-сюди, спалила цистерну
Грішила, бо стогнала, а не говорила
Обпекла ручки, make tea, not love 
Жара, що мухи літають, не довго
Грішила слухаючи полум’я
Вчора ледь не вмерла за фіналом,
Прилетіла, але падала крига з високого гілля, туман, і тиша,
Яку переривають килимові бомбардування, якщо й вони -
То такі! Погода, щоб джемити джент! 
Чаг-чаг-та-та-та, моїми зубами перебирають..
Плутонієві струни, Я - медіатор, з кожним ударом
Мене накриває п’ятдесяти-кілотонним болем
Вашої пісні, біло-біло-біль, я не говорю, а співаю  
Мені потрібна інгаляція, Ти - причина й вихід  
Я ще не одна твоя величезна проблема у формі маленькій 
Не можеш заснути не тримаючись втішно за ворота раю 
Обома руками, вивільнено вкотре егоїстичне бажання влади 
Спокій від безуспішних спроб прорватися, зробив усе, що міг  
Радий, що просто тримаюся, але спробувати варто було.
Розум як фундамент - сиплеться під натиском спогадів
Він не спить, сни його - каталогізація пройденого, підглядаю: 
Мені прийшлося вигоріти, щоб довести до колапсу ту зорю -
Ні, від злоби блукання у власному пилу, не той розмір
Все обдумував довго, але зробив за творчим запалом 
Розтягнення задоволення мене поглинає(темне-значення)    
Розходжуся акустичними хвилями густини, їх було три -
Прото-зорі, Я їх не об’єднував, то вже діло для потоку   
Провалля, бо ворота напружились, зараз прокинеться. Ні.
Холод змушує об’єднуватися, надія на дощ -
Надія на хліб? Зима - це гарантовані опади, мігруємо.. 
Щоб були у нас лиш гори снігу і Дошки оголошень 
Все закінчувалося вологими липневими ночами  
Останніми? Тихими в чіткому світлі повні
Далі розпочнеться непритомність до жовтня  
Після кохання в ночі на майже висохлій отаві 
Її дощик намочив нежданий, піднявши в повітря аромати.. 
Життєдіяльності Небожителів, безсоромні Ор’и.. 
Замучать блаженством, але від мене пахло любистком,
Як взагалі можна варити якийсь-там мускус, коли є Він?
Все вийшло, якщо за бажане вважати відчуження - 
Ас южеал. Ніч змінилася.. Цвіркуни заспівали? 
Ніхто вже не спить на подвір’ях, сохнуть трави - 
Чутно здалека в темряві звіра, бурмотять борсуки.. 
Зима близько.. *bree-bree* Проходить сімейка татуйованих..
Вепрів! Ар - здичавів, все пішло не за планом, Він ж не вживає.. 
Його нема, вважай, що вмер до весни й роботи в трояндовому саду..
Все може бути за Його волею, але термін рослинного спокою - 
Тисяча годин! Й відверто.. нудна екосистема, навіть без керобу! 
Взимку, у курені не насмалено, а напарено, а мені парши..
Наймит поки на волі страждатиме без чужого вибору
Це вважайте, фінальна фантазія, – У-курені-вдвох! -
Кричить Мала, – Взимку, не вилазила б! Відчуваю запах мізків
Десь на узліссі, що берег остова під назвою ліс на гребні хвилі
Полів? Полівки, ліси і лисиці пірнають у сніг, здалека видно рудих
Готуються грабові палі в глині, вариться жасминовий чай!
Ти мирний і сонний, в переймах, аби дівка не простудила..
Нирки і нірк.. Що? Просте, у.. 
Позитивному значенні - грубе життя
Не пишно, але затишно, виходиш голеньк.. 
Й кричиш пагорбам під зимою, – Я жива!
Так-щоб відлуння пішло від стінок Банки
І бистренько назад-назад, – Ой-ай..
До родини обраної за бажанням
Надійний, можна нічого не робити, все зробить сам
Легко використати, але Ар служить свідомо, бо нудьга
Робить мені боляче, довго тренувався на свинях –
Набивати татуювання, не заслуговую такого 
Чокнутого кохання, працює Він, але кільце на моїх шиях
Набив, але маріонеткам, взагалі не приходила Собою,
Бо продовжимо у трьох Весною
Тягнули приколи над минулим 
Йому бракує колишньої злості 
Щоб грати на Drop A, хоч C..
За Drop G - вже лиш і мріємо..
Стан справ вимагає сопливого Drop D
Ну не хоче Чоловік грати типу ‘Нірвану’. І все.
Ніколи не прославлятимемо ниття коханих, ну..
Хтось моржує із вулкану у космос, вони -
Лише метафорично, токсичні романтики  
Є ще стрій Фа для таких ситуацій, 
Але влазити у прог - небезпечно,
Серед аконітових шпилів - тоя, чи вже не Я,
Можна випадково Натворити Уявлене.. 
(Де Вів’єн, як не у "Quantum Flux") Ми - короїди!
Свіп секціям - скачки снігом, і..  Ой-йой, стрій Е
Вам така срань. За селом лиш відьмарі і відживають, - 
Сказала б Лірина бабця, перехрестившись і сплюнувши тричі..
Ще козу покажи, стара кар’г.. - Кричав би Ар, але у Нас не поема
Єдині постраждалі - лади семиструнного Джазмастера, 
Бо струнами по-товщині можна натягувати мости! 
Як зазвучать чорні діри, якщо підняти їхні октави?
                                       – Як "Final Form" від Oceano
                           Потрібна клавішниця для виконання.
Так.. У якому ж Ми культурному занепаді,
Якщо дезкор заступається за фантастику..
Концептуально, бо ж мертва, - сміється, - 
Тому - лиш гадали над лаконізмом
Розповіді стосовно усієї цієї ситуйовини, і за Дельту Павича -
Важко, а не складно, Безодня має багато проявів, то все було.. 
Безплідне існування широких профілізацій..         – Линяємо!
Як це бути космонавтом? Науковцем та майстром спорту..
Тому, Я - повітряна кишеня у золотому Яйці, шо надбудова
На Мій приклад само-зациклення 
Море набуває від нервів синяви
Було питанням часу, коли Воно 
Схоче розлитися колом любові..
Було питанням часу, коли..
Пілоту велять спорожнити Ємність! Але.. 
Як виявилося, у Когось відьми міцніші.. 
Одна. Навіть не поетеса.. Море -
У шматок кристалічної плити
Янголи - у болото долини, що
Пом’якшило Моє піке боривітра
Долина пахла стиглою калиною
Терпким та їдким, тухлістю цвілого дерева -
Хочу такі парфуми! Ніби, й сухо, але відчутно
Вологий холод завислий у повітрі -
Все, що може сказати льодовикова річка з минулого 
Я розбилася. (One regret? Who does this? Where is My Witches?!
Я паразитуватиму на твоїй відданості)  – Ґет де фак ап!
А не ‘Шовін’ мі де вей’ -
Забагато поваги 
"Story of a Stranger" (BoS) -
Була першою піснею, одною З
Я симулювала не лише болячки, 
Але й ібогаїн, відокремлюючи 
Найкраще у Собі для Виходу 
Не ясао (яп. ввічливий добряк),
А дуже-дуже злий чоловік, якого
Верне від насильства,  – Вернеш?
                                      Винирнеш?
                                      Після витівки
                                      Тинів витих,
                                       Лиш не вистача 
                                       Паничі без кріпака 
                                       Несусвітня насмішка. 
Покарання лесбійці - барабани, 
Щоб зап’ястя німіли, вдовольняй двох -
Ти не зможеш позбутися цих асоціацій
Я експлуатуватиму Твоє творче призначення,
Бо Це - Насмішка над Моєю останньою смертю 
Я вже тут був.. Ні, я так і не дійшов шляхом через Кавказ..
Десь за ним Великий Степ клином входить у Праліс 
Обійти Чорне Море.. Вовки? Смерть моя була в горах, одна з
Витривалі ми, димка запаху перепрілого листя
Ніколи не видно світила, поглинуті древнім
Я мушу палати, Ти - мусиш симулювати  
Синдром доярки в обох руках, Мала, 
Жодного до Них співчуття, сонних нікчем 
Ти вже вивчила "Hero"?         А Ти, соло?
Складно - гарно                       Це безглуздо.. 
Тому й весело?                         Мо-й.. 
Як кожна рекреація 
Порожнеча перед зламом
У "Real Talk"(LMTF) -
Не найкраще, що..
Ти заповнювала? 
«I'LL BE HERE WAITING FOR YOU!»
Музика - Мене ніколи не цікавила, але
Я дав обітницю мовчання,  – I Am Enough
                        We're going back to our roots
      Іі! Оо’ «Reversal of the cycle of life itself
      Back to the womb we shall terminate
     (Lie!) Burn, burn, burn! Burn! Burn, forever..
   Burn!» - Whitechapel "Hymns in Dissonance"
Та-с(у)к-атта (яп. Вираз подяки за послугу)
Це не музика, а опера, навіть не пояснятиму Чому 
Звісно, ніщо так не відганяє нечисту силу, як свист -
Нічого їй ловити у безрозсудному щасті, та є ще
Спів вдихом для чистих у відданості поганому
Вжиті безвідходним процесом 
Я не у подорожі селем люті  
Їм не прив’язатися, страх і хіть -
Найкращі партнери по парті -
Умовна Дочко, грай! А-ха-х.. 
Я вас Не просто зневажаю 
Прокляті на чужому горі емпати 
Перекохані, але недолюблені 
Змарновані у невибагливому забутті душі, 
Ні поваги, ані жалості, ця мова - чужа (Відьмо,
Ти спиш, ти мутиш чужу ванну галюцинацій, де Мої
Янголи? Марнославство - любимий гріх Твоїх героїв.
Не втягуйте мене у свої самогубні інтенції,
Мені не 27м, у Твої реальності, моя дружина -
Займається пілатесом перед першим разом
Для чужинця, який навіть не срав на ці пагорби
Я маю здохнути за цю ймовірність 
Відняти у чоловіка єдине натхнення і 
Мотивацію? Одна й та сама доля твого народу -
Власно-вільне пригноблення. Ай дон’т кер, 
Не потрібно було тікати з держави, щоб 
Втекти від війни.) – Не гнівайся, Аридифе.
                               «I am your angel of afterlife
                                Calming you down..
                                Silence inside your nebula..»
                                І коли час прийде -
                                Я буду на Твоєму боці.
 Мала, чи не час для ностальгії? 
Чи не час покрити усе попелом? Снігом, здути?
Покращуючи акустичні можливості долини?
Циганські знання ґрунтовок говорили весь час -
Перша Світова на носі, застигле у пам’яті місце -
Від чергової невинності у вирі насилля
Я не хочу мандрувати чужою безоднею, як, це про кохання?
Лагідність? Рід за Столом засліплює болотних мешканців
Вони йдуть святою війною проти забуття величі,
Клею у єднання, візьмуть опіку над сиротами  
Їм потрібна ваші широко-окі лиця, стани високі 
Племенам яких не єднають навіть річкові стоки..
«Ваші рішення змушують нас перемагати», але
Ар змусив вас поважати, бо ви напали знаючи
«Джеймс Вебб» не дасть відповідей, лишається -
Врода, симетрія, баланс, і зло, що над нею рветься  
Щоб брехати потрібно знати істину 
Не називаю вас колосом на глиняних ногах, бо
Ми - той фундамент..  Колонія захоплює метрополію,
Але змарновано такий погляд.. Так, Ми грали «Greyview»..
Намагалися. Альтруїзм, це часом - не заважати 
Ці всі жертви Знизу, нині й Зверху, – Точно,
                    Не хочеш стейка із зміїного філе?
                    Це була б така реклама - Ти у Пабі! 
                    Подам як гарнір найцінніше у джунглях, 
                    і банальне тобі - лисички сирі! 
                    Урбаністичне руйновище -
                    Новий кам’яний вік 
                    На Тебе очікують королеви!
Угу-ага.. Дочекаєшся гору у хаті..
Як й хотіла -  Плаский Світ у парнику
Залишилося лиш підняти його в небо,
Але Я цього не робитиму. Йдемо на дно.
Нас очікували, що за прийом..  А Ти -
Розбита, не може вийти з машини
Я Тебе не лагодитиму. Потомися. 
Візьми автомата під контроль.. 
Розбито Лоно, пілот вийшов, штурманка - ні..
Бо не закінчився політ, зсередини нівелювала.. 
Мою далеку до машинальної точність керування 
Як Ла’Мотта Я тобі повторюю, "– Будь собою, 
Дитино, все стане на місце своє. Я тут лиш, 
Щоб сказати. Бережи себе, краще бережи себе.."
Постав моє існування на пузу, мої страждання  
З приводу дотику металевими кінцівками. Так -
Носи лайкру мені у шкіру яка буде тебе ніжити
Спандекс.. Усі носили у майбутньому спандекс..
На цей раз - все правильно з відмінками 
Пальпуй Лоно, потрать роки, і я вийду у тілі,  
Щоб з’єднатися з тобою у плоті єдиній..
Це ж смерть, без хлопа юнкою виходить у світ 
Цілитель і хранитель фізичної позитивності   
Я вийду одного разу, нас вистачить на місяць
Далі - ми просто в обіймах мовчатимемо
Наче вже у спільній домовині, темний всесвіт
Носи мене доти на руках кішечкою, бо Я в ошийнику 
Кішечки влітку завжди блукають степом, дивно.. Але
Ця вкотре - масті каліко, триколор, що за мішанина.. 
Він ходив не далеко, горіло праве вухо на півночі.. 
І дзвін, десь поряд аномалія.. – Комуняки любили 
Копати великі ями. Під розстріл, та й силос.. 
Ця у видимій з боку варіації -
Туземна, давно поросла.. Це лоліум? 
Мала-Мала.. – Головне - не лізь..
Сім кошачих кроків я роблю назад 
І спалюю десять віртуозних андроїдів    
У спробах проникнути у незриме
Діло дійшло до яйця протодракона
Тиждень під пахвою - тухлий жовток?
Він рідкісний, бо Оракули усіх дурять з яйцями..
Але рідкісні блакитні циркони.. Ми теж не прості  
Виходять із звичайних, кинутих до полум’я
Ціна повинна відповідати товару, папір зіпсу.. 
Забагато посилань на нішові твори, – Боччі яда.. - 
Каже кішечка перед стрибком у вирву, насправді,
Лейла ніколи не мала влади над її рухами, виразом,  
Лиш персоноїд-ветеринар в ошийнику, який комунізм..  
Вони засипали, а не копали.. 
 Чи - ні, я не можу спіймати райдугу, за..  
Прогресом - її віддалення рівноцінний пройд.. 
А-от і крапельки згадали, маємо падати?
Мій батько - бог, моя мати - богиня, вся рідня..
Хтось там дико зациклений, так-чи-інак..
Ми його потривожили - воно розвіялося 
Відьма. З браслетом-трофеєм на руці  
Їй було достатньо п’яти секунд Твого реву, 
Щоб забажати заглянути у твою горлянку!
Як можна тягнути приголосні? - це все, що
Її тоді цікавило, Вона не розуміла де знаходиться
Дурний сон, бо без відчуття голоду і фізичного болю 
Ми маємо це все повторювати, у найгіршому сюжеті -
Вона прокидається безпам’яті кожної Ве’сни
Леді з левади, у яку Я закохана. Тримай Мене Син,
                                                   Отець та Святий Дух! 
                                                   О-о, Вона слухала 
                                                   З ‘stank_face.exe’
                                                   – Це - жахливо.. 
                                               Неймовірно жахливо.
       Чи померти під цю музику, чи кружляти з хустиною..
     Конденсат у.. Інтелектуальні в'язниці, зима, а жара
   П’ять років практики з піаніно і співом народних пісень, 
Що найчастіше - для поминок, огидна туга власного народу..
П’ять років, і бабуся не сказала, що Смерть - сповільнення 
Що Я Наробила? Я все лиш відпустила, а тут нова провина 
Знайди Мене, «і Я покажу Тобі страх у жмені пилу»
Я більше не переймаюся невдачею, ‘чаг-чаг та-та-та’
Її виразні губи підкреслювала власна кров 
Не пухкістю, а гостротою, на повіках - сажа  
Улюблене! Бо Єдине! Я - дефект Її реальності
Елемент живлення браслета - виснажено 
Її матеріалізм не знає, як вивільнити дівчинку
Що за прокляття? А я у відповідь їй сміялася
Останніми не-словами, бо Я ще не народжена  
Що за чаклун на таке здатен? Їй стало страшно 
Вона дала тобі переляк, утручаннями живого 
На долині нога знайшла ямку, тіло збивши з курсу 
Голова провалилася під ще одну у чіткому затишші  
Вже після падіння, мені хтось розквасив макітру? 
Хтось у торфі, засмоктує вакуумним ротом.. 
Лейло, язиката Ти паскудо. Мені неприємно. Я..
Що Твій новий хазяїн, якого не можеш знищити?
Після скількох років? – Ні. Вона злиться, бо Ти не граєш. 
       Не знаєш, як це спати з дівкою імені якої й не знаєш,
       Але як щодо-того, щоб заспівати? Make Them Suffer? 
                   Вона вивчила приспів з "Epitaph", це б надало..
                               Усьому концептуального оптимізму .. 
Не хочу. Кого Ми можемо врятувати?
Покидьки вбогі, пускаємося за градієнт
Додому, у домінування безодні,
Бо ця рвань божественна - не для нас,
М-да.. Дали причину прилягти,
Тепер не встати мені, – "I am enough." (I am pure,
I am one.) Не дивився угору на власне палання..
Хоче, щоб Я тупав ногою входом у злам?  
Це Мене ніколи не цікавило
Я ніколи цим не переймався
Мені начхати. Де Моє Море?
Мені тут не місце. Я мушу поглинати цю рвань ззовні, 
Але як вбога темна душа - шукаю забуття всередині 
Мав стати найтовстішим кровососом
Поглинаючи делікатесні площини мертвих Богів
Поставивши на потік самопожертву ради волі
Розривайте Себе, щоб Мені не прийшлося жувати
Поглинання реалій. Чого ви від Мене хочете?
Космічного терору? Де Мої стражденні однодумці?
Відьмо, вилізь на поверхню
Ти не побачиш жодної зорі
Відсутність контексту - це 
Найгірше й найкраще нині.
Не кричи за добре діло, зроби наче так і потрібно
Перепаде як матимеш зухвалості своє за правом взяти 
Спрага.. З нетерпінням чекає нової нагоди захлинутися
Голод, голод, набридло, набридло, холод
Спи на кропиві, зігрійся, мо, когось знайдеш
Дез-орієнтація, зійшов із шляху смерті  
Така-собі каторга з винагородою у фіксації
Пристосування власних систем до плинності -
Сьогодні Я - кругообіг вуглецю
Все ще віддаю Себе Морю, що 
Стало персоніфікованим болотом
Воно може виглядати привабливо, але все ж -
Краще спочатку потикати палкою.. 
Кожна спроба розуміння затягуватиме вас..
Чомусь місцева культурологія зображає 
Відьом гарненькими, відчувається вплив..
Античності.. Мо, ті боги мігрували, хто-зна..
Християнство куди дійшло останнім, а які..
Болота втямили, що релігія - форма правління,
Обіцянки - політика, краще життя не тут, а Там - це 
Вже ницість, вже цінність, « Can you feel the chaos overtaking us
                                                       like a never ending plague?»
                                                     «All this is making you sad,
                                                   all this is making you scared
                                                 You can't deny» Розмовлятиму..
                                                                  З вами цитатами.
                                                                 «We are unstoppable
                                                                   We are unbreakable
                                             How much more proof do you want?»
                                       Мій батько - бог, моя мати - богиня, вся рідня -
                                       Боги, бог зліва, справа, зверху і знизу..
                                       Всі співають кольорами 
                                       На лезі мого ятагана, відьмо..
                                       «Hand in hand - we can find
                                  The way out of this fucking maze
                                         Don't follow the false trace»..
Відьмо, Моя Колонія прийняла форму Твого болю
Тупати ногою? Маю совість. Ховаю лице у долонях. 
Я пам’ятаю перші зорі - чорні у агонії пожирання холоду
Були? Примарне червоне полум’я покидає.. 
Анігіляційну рівновагу у миті до колапсу 
Я мусив позбавити цей простір рівноваги 
Доклавши маси на ваги антиматерії, забуття - 
Паршива ідеологія, але нині - немає вибору.  
Воно, або насилля акулячої утроби. До-біса, 
Ви ніколи не будете готовими до істини.  
Прокляті невіданням. Смертні слуги Безодні. 
Тепер Я став страшним, зайнявши увесь простір у Яйці?
*три дня ночі практики тепінг секції з "Worldeater"*
 (Give a pure encompassing banshee scream and "Circle With Me")
-
Пороблено.              – О-так.. Вона не втекла.. 
                                Ти Її ‘вичавив’ на поверхню
                                Звук Її самооцінки, що б’є вгору
                                Як щось може бути гірше скрипки?
                                Це, справді, катастрофа. Все з чого?
                           "HE DIDNT USE HIS TURN SIGNAL!!"
                Чаг-чаг-та-та-та("I can help you talk to someone")
                 Ар сміється з мого ментального зламу. Який ти..
            Метал? Давно потрібно було форматнути у тріплет -
                   Динозаври, прибульці та хардкор.. Have Heart.
                   Це вибір маси, усі винні, не лише Ти, але 
                   Я цього не говоритиму..  
 Сказав, ось, на п’яту зиму
«I am the fear in your silence»
Метафора народженого у хліву -
Забій.                          – Так і сталося
Нудьга нудотна.. Я не дякую самотності, вада,
Тупиковий шлях розвитку самоусвідомлення
Чим нижче опускаюся - тим краще почуваюся..   
                 Але це не так, тут все по-багатому
                 Після чобіток, спареним ніжкам - 
-                нині приємно і тепло, у голівках конюшини..
На битій в камінь підлозі з глини, – Відлизі? Яке гарне слово..
Тепер зватиму тебе - Відлиза, має за тобою закріпитися..
Вони Її лоскотали, Вона приємно думала про смерть
Висушені, але все-ще гріють, омана , по-багатому, бо
ці все ще грайливі "котячі лапки" були зібрані важко,
Мо, весь сезон по-одній манікюрними ножицями 
Зараз надую губи і плакатиму, лоскітно..
Я пам’ятаю усі ночі за третіми Душами, й спробами..
Безуспішними, подолання Безіменного «Чудесами».. 
Та у байстрюка дракон із воронячими крилами!
Я не-тим займалася на Дельті Павича, а Вам..
Лиш дай натхнення! Й сива грива! Роле-плей жертви..
Попелу, у пошуку вуглика, родини?! Все у тліні, пісок..
Хто-зна де є Хто.. Неживий поводир богів, 
Змусь їх вкотре прийняти одного разу і назавжди -
Роль жертви!    – ‘Панно, ви на мене так довго очікували?
                           Що просльозилися узрівши’, - чорт, а не маг 
                           Сніжна сліпота, всього й лиш.. Хі-хі-Ха-Ха..
                           Я ненавиджу цю кашу за фактичну реальність, -
Сміється, дівчинка з рожевим каре без чубчика 
У Неї таке пишне довге волосся.. Могло б бути
Більше не стригтиму, робитиму завивку.. Іі’
What's going on! What's going on?! Свого часу,
Лейла зламала Ліру: рідні пагорби, не Зелений Клин,
але звертаються японською .. – Май’хані - любов, а..
         Також - мій мед, але давай, не ускладнятимемо..
        Спекуляції, недостатньо інформації, мурмурації 
        Деструктивні тенденції, недосяжність синього..  
        Іризація іридію..                                                           
        Бачила снігура,
Звісно, кущі не порубали під монокультурні дюни 
Сидять такі огрядні, лаються, ‘мала паску..’ 
Дякую, що не запитав, бо Мій найпоетичніший фізичний термін:
Локальні приховані параметри.. Спокій - про самотність  
Відстань у світлових годинах - гарант безпеки, не наближайся..
Цього разу принесла сорому для ‘козака-чумака’ -  
Солі, не йому, а благородним оленям, виявилося..
Вибігала зранку, а вони навколо огорнули теплий курінь,
Яке там потрібно було полювання для винищення?
Те, що описує наші музичні смаки, пагорби у шипах -
Глід, шипшина, завжди неспокійно моїм стопам 
Страшно взимку, хто-зна де під снігом моя фатальна гілка
Видихаєш пар що осідає на личку інієм, одразу, бо ні вітерця.. 
Все укрито пелюстками, цей холод тверезить мої легені
Банально, олені приходили, бо танув снів навколо куреня..
Травку видно! На Їхньому ентузіазмі нині тримається накал..
Ніс почервонів, але не красиво, нерівномірно, алкоголічка ж.. 
Взимку – тут неможливо, практично, Намальований світ -
Знайшов свою фінальну форму, бо в реалі був - попіл 
Вода у сухому виді, та ви-що! Мрія у полотні..
Вимір не у цій площині.. Ой, здається, ні
Нам потрібен новий синонім, звернемо налисник?
Що Ви знаєте про Темні Душі? Ця дикуха реальна..
Ви завжди могли втекти, ще одну планету - у труху
Пустивши, на грайливості, або на спустошенні -
Залишатися вірними мертвим! 
Бо оптимізм - заняття боягузів!
Як це так, панк-дівчинка і без проекту «Їжачок»?!
Анальне живлення киснем? Та.. На крайній випадо..
Знаю одного землеміра, здається, це той, кого послав Ісу..
Неправильне формулювання, плаский бог,
Завернемо у налисник? Їжачок, він догори ніжками летить!
Гріх слухати полум’я, бурмотіння марнотрства у комфорт,
Але Я вивела це на новий рівень, у літрі на кілометр!
Хочеш Я не відлітатиму? – Ні, будь серед людей
                                                Біси їх, відшивай хлопців
                                                Одягни щось коротке,
                                                Альбом дня та курточку.. 
                                                Вдумливий погляд, чим-
Чим весною займається Посейдон у дельтах Чорного Моря? «-вся»..
Тому тут - не повторитися! Треба планета! Напувати натхненням -
Моє покликання Мені ж противне, це ж не прикол, сексуалізація лес..
Повертаю віру у Бога, - Ар каже, о-ма-гаад..
Приємно знати, що Ти не хочеш себе руйнувати..
Мовите мовою, але менталітетом - мерзлота: 
Не сьогодні, так завтра - війна маневр підкаже, -
Що за нафіг? Я когось зараз пошлю за Гало..
Ви - переможці, але заражені  
Загалом, це неочікувана історія,
О-у.. Все можливо пояснити, і у..
Нас майже вийшло, але у ході розповіді -
Репчур. Чур-чур, упали у забуття..
Знаючи, що в тебе є комфорт за спиною  
Й можлива втеча у будь-який момент? 
Як-же ми не любимо одноманітність.. 
До чого це Я? ПТСР часом є ностальгією 
Вор.. Вор невер ченджес.. О-у, хтось сказав..
«Everchanger»?! Звісно, почулося бажане.. 
Саундтрек стійких принципів, яких
Ми самі себе позбавили, цей шлях -
Руїна, спадок лестивих слів,
Жало брехні оповите ненавистю..
Чому Ми пропагуємо прог-металкор?
Рок, загалом? Через хибне уявлення про жест кози,
Він відганяє, а не призиває нечисту - це скаже вам..
Кожна циганка! Де Моя Ліра! Що зовсім не схожа!
Але вбирається барвисто, мереживо, хустка на плечах!
Фашисти-нацисти, а не борці за незалежність! Покидьок!
Агрх! Ти хоч міг вдати, що Вона Тобі подобається?
Невже виконання "The Place I Feel Safest" у дуеті -
Того не вартувало б! Того б не вартувало?!!!!!!!!!! 
Концептуально, це усе мало б бути на інгліші,
Але Ми настільки розчаровані занепокоєнням
Я до-живу до весни, Моя любов - навпаки,
Я втомилася, босе.. – Ще трохи, Мала..
Та яке там? Димний Лицарю 
Тебе прийдеться ще глушити
Останній імпульс, знаю де знайти
Дожити б до весни й коронного батькового кремового супу..
Із молодої кропиви!          – Можу хоч зараз, під Кронами є..
                                               Але Ти не хочеш вживати сама
                                               Й Я буду Неймлессом, ахаха
                                Насаджу тебе не раз на блискавичну піку  
Ма-гад, так, пришвидшити Як
Твоє божевілля?! Байстрюка! 
Навіть у болотних умовах залишається інтелігентом 
Повільний, виважений, ніби витягне зараз танто із..
Піхв простору і проткне свій плаский животик -
Мій монарх, Мій метелик, – ARF-ARF!
Насолоджуюся, поки можу, кручу вертухи
Під чаг-чаг посеред ночі 
Prepared for майбутніх 3am
Готуюся до найгіршого -
Мене покине й Аридиф!
Хоч навчить танцювати, 
Як може, як вміє боксер..
Хрумкає цибулю як яблука 
Цілувати не буде ж! – Повертайся,
                         Поки не переможеш
                         Я назавжди Вдома,
                         Очікуватиму, бо Я вже Вдома..
                          Моя Небесносте
Тихі ночі - єдині світки агонії!
Яке лице Я оберу нині? А мо, до біса?
Й розмовлятиму цитатами із пісень?
Стабільність? Я люблю з недавніх пір..
Після холодного душу - сохнути голою
Під мовчазною бурхливістю нового сонця 
Допоки знову не спітнію, думаю про тебе
Він видав якийсь перл, примітивний, бо 
Не змінив його моторошно-спокусливий вираз  
Мені поки важко читати усе, лиш вдоволене 
Так, як можеш судити з футболки - Я прослухала «Mesmer» сама!
Про що ж він? Про тваринний магнетизм та EUV-літографію -
Про майже все, що люблю! Перша ж пісня -
Добавлена у список для занурення у контекст
Винирнутих! О-о, активні дієприкметники! Дайте ще!
У якийсь момент відпустила і ридала під "Savage",
Лише третя після, а Я вже цілковито роздовбана!
(Не відкладай на потім, Ти знаєш, настрій буде не скоро, де 
Палички? Активно слухай, "Intuition" має чудові заповнення
Якою потрібно бути сміливою, Лейло, споживаючи прог-кор
У цій реальності? Стійкість сприйняття -
За межами розуміння)  – Таткова дочка!
                                Мала, але ще гірша
                                Мучу істеричні речі,
                          коли не можу історичні!
                       «Wander, Question..
                       Find your.. Obsession!»
                       Думала про свою матір,
                      І все, що ти робив заднім..
                      Числом! Все поклав на її..
                      Непосидючі домінантні гени! 
                      Моя мати - німфа? О-о, боги..
                       Чи баги? Яка дикуха це все, Ар’е
                        Знання манять, була б пам’ять, хоч 512-ть біт!
                         На власноруч мотаних феритових кільцях..
                         Коли юва - вже інженерне діло!
                     Чорна білизна - Я б так назвала мемуари 
                     Й першим ділом там буде цитата із фільму -
"Не йди проти матінки-природи, тещі та довбаних українців!"
Суцвіття настільки натур, що на них видніються сліди слизу.. 
Мініатюрних равликів, мо, навіть Discus perspectivus - пупкаликів! 
Це як на морозиві - начинкові нариси.. Але поки Мені лише..
Скільки мені років? Боги, майже тридцять.. 
Якби це ще був той сорт, Джелато - Я б здуріла,
Але так, вберігай Мої плати від перегріву! Ах, Я ж м’ясна 
Вже! Як’же’ Я продовжуватиму вивчати дану екосистему..
Інгаляційним методом! Ось Я вкотре тут. Тоді, восени -
Кайтен Аридифа нагадав про Kill Vehicle
Важко сюди доберитися, все по-парадигмі -
Діти чистили комини, збирали зсередини машини, 
Діти лазили у найглибші проломи по кристали..
Діти й збивають ракети, отримала струс мозку
Бочка з паливом і окисником навколо мене –
Зірвалася, але не тому, я впала, гола всередині
Ювелірну роботу зруйнувала, сотні мікросопел..
А поверхня – розлам на розломі, написала SOS
Смоктучи азотовий коктейль, хрінь, а не хрон
Наче ми не знайомі, він просто знущається 
Правильно. Дівці потрібні випробування, дехто
Запалює зорі, щоб отримати відповідні на пагонах 
Приколи на паніці виходять із-під контролю..
Легко, коли є вільний водень, але Ар позбавив такого багу 
Цей квадрант.. Чорний квадрант! Йо!
Систему.. Справді, досягнення.. Натерти пилу, 
Анігіляція радіації? Я б почитала, мінус маріонетка 
Хижа серед глоду - станція метро.. розкриваються двері,
А перед тобою - котельня.. Елевейтор Оперейтор, це все..
Використовувалося.. Ого, яке довге слово.. Для лагідної..
Матеріалізації, ловив рибку на маркери, поки танцювала..
На печі, що вся зверху підлога - казашка! Де Вона? 
Більше Нікого, хто б був у справжньому курсі справ, крім
Мене, Ліра змарнувалася, точніше, не змогла позбутися..
Того відчуття, погані Ми друзі, родичі - тим-паче, та..
Культура дбання про ситість як прояву любові, розмови!
Взимку - Я сука у буді, живу у пахощах червневого лугу! 
Не знаю, як напроситися Йому на допомогу, і чи треба..
Білий сніг, блакитний лід.. Що? Заведіть собаку, 
аби пересвідчитися - любов приємніше дарувати?
Але краще.. Обламалися б ви з людиною 
Собаки - персоноїди, люди ж - мультивсесвіти    
У тій низькій хатині з одним великим круглим вікном -
Казашка жила Моє найкраще життя! А Я - розбита..
Ворон звив гніздо на Моєму кораблі, як раніше без цього жила..
Трутнів, дронів, що літають, очима, знімкуючи, смакуючи thug
Chug-chug life, поки вона кружляла під той SBDM! Було весело..
Нині, Ми перейшли на вищий рівень,
Не хочу говорити, Кого бачила місяць тому,
О-о, Я здивувалася, бо не бачила маргіналій
Та й Ар все знає, що у 16:20 - Я зазвичай..
Вже вбита, обов’язками, які на себе склала 
О 16:20  - Я вже дрімаю, щоб прокинувшись о шостій - 
Полетіти у курінь, де буду до-сипати на котячих лапках! 
Думку топлячи у весняних дельтах Чорного Моря.. Посей..?!
 Архітектура - єдине вбивче мистецтво? Станція - поготів..
А ця хатина - кліше, типова для жахастиків, 
Але ця не у лісі, а у глоді? Що його передвісник..
Кліщами повний? Клешні і волошки, що спільного?
Жила Моє Ммм.. Моїми моторошними можливостями,
за будь-якої Незрозумілої ситуації - п’ять кубиків трамадолу  
Витягнутій! Але вибачте, Я б не доглядала за вагітною! БеКа..
П. Правду знатимуть лише чужі до власне вмісту цієї історії 
Україна - Texas In July, - підслухала у Пабі, не зрозуміла, але
Як можеш зрозуміти з футболки - Я послухала «Bloodwork»,
А Ліра запитувала, з якої пісні у тебе рядки у голові: 
Копай глибше, Ти завжди мав ключі, - тепер відомо! 
Неочікувана кроляча діра у 16-те вересня 2014-го
Летовище, Щастя, бласт-біти зенітки 
Марні сподівання, гордість протистояння 
Жоден китоголов не витримав мого погляду,
Після того, під Кронами, 
Бо не може обіцяти Мені змін.
Сьогодні, Я у чорному, вибач..
«If I could have only one wish, 
I would ask to be stronger...stronger..
Stronger!»  – Це бажання у минулому, Мала
                       Нове у: Let Me sign "Luminesce" -
                       Виконується.. І Я стараюся, як чорт, щоб
                      Дивуватися, як барабанщиця крім темпу.. 
                       Витягує ще й партії Джессі Кеша.. 
Готівка? - й сама сміється з власного каламбуру 
Розвал кабіни.. Чому Ми досі тут?
Вервечка вагонів вже у космосі
Не говори ані-слова, це редакція 
Тобою сказане - стає вже здійсненним
Минула форма дієслова, ця вся академічна скам’янілість 
Яка потребує ляпасів флажолетами на піках гармонії, ґо!
Тусимо під Кронами, на африканських ярмарках, запахи..
Барабани і танці, калорійний колорит, смажені деркачі!
Дівки не чомусь голі, так більша вірогідність виживання,
Пожалієш вроду, накурюся і витверезисю кисленьким ко-ф’ю,
Яке я лю’ - це дуже знайомий вайб -
Мозок піл прицілом голок.. Ой-ай..
Хаос-Сфера! Я ніколи не гратиму Мешуггу!
Мужицький метал - не Мій рівень, невідомий
Через любов, у них не-ма спокою в очікуванні 
У них не-ма череди само-підставних партнерів 
Боги, Я ношу обручку, лиш би до мене не лізли 
Грубі сорочки із волокон кори молодої шовковиці..   
Знаючи, як це важко стримувати бажання  
Й хто тут персоніфікація невинності?
Має бути мені соромно? Не дочекаєтеся,
А ось Я як завжди - так, в нього мова за прелюдію 
Чому чоловіки себе частіше страчують, знаєте?
Похвали, не похвали - війна неминуча 
Постійно недостатньо знайомі навіть для оголення 
Спробуйте знайти собі для того рідного співрозмовника 
Все нормально, це має плід - авангардне мистецтво коха..
Нас потім не вдягнути. Не відтягнути 
Отруєні виношеннням пристрасті?
Естетикою рухів недолугих танців, стало страшно
Від глибоких поглядів у зіниці, ми говоримо з пітьми -
Перезбудження насичує за хвилини, невдоволення..
Недостатньо любові, обійми, оближи  
Я бігала, полювала, були левами 
Болять лімфовузли - я щаслива,
Бо не від ридань. Зараз зірвусь.
Досить.. – Так що там видно на дні?
Коридори Хамелеонові, Я вмерла 
Проблема породжується з вирішення
Пр’оте.. Яке ж противне слівце, все..
Передаю мову фронт-мену  
Значення, спотикання в темряві 
Вони не покірні, не пластичні
Ти не виліпиш з них домашніх дружин
Із блідим тоном шкіри рівня вампіра 
Не виходять на світло, чекаючи на нову д..
Що не дадуть тобі магічний пендель.. 
У соціально травмованих є образа 
Постійний потік думок убік нинішньому стану речей
Жертви граничних відхилень, біда й дар свідомості 
Постійне забуття у запобіганні повторення
Це реакція сильних духом, гіпертрофія    
Їм приємно зі мною, бо такий ж використаний?
Подушечка для голочок їхніх темпераментів 
Вони викликають щось древніше збудження 
До часу створення органічної відповіді 
Ходжу коридором хамелеонів зі творення
Чого? – Усвідомлення.  
Гарне місце для зупинки 
Роздратоване зітхання 
Профілактичний напад..  – Ради бога.. – Саме для нь..
Блідість проступила почервоніннями готовності 
Та, що вибухала, вже у після-матчі, паза напливів 
Прикладаючи звично руки.. – Який ти гарячий..
Мокрий лиш у двох місцях, на високому чолі і..
Решта - суха, гармонійність мінімальних витрат для..
Кожен раз як останній - виснажує, то для.. Задумалася 
Як назвати двох незнайомців з точки зору третьої особи?
Не для нас - одним словом, логічна помилка, їх ж три..   
Зношення - одного руйнує, налагодження інтенсивності -
Зливає? Хто придумав ці слова? Якісь збочені лю..
Бо все набридає, такі-справи, потрібно надумувати 
Тяглість формування цієї словесності - пташина  
Вижили у зіткненні з каменюкою.. Дивлюся 
Геометричні фігури заготовок під пило-суміш 
Тут - ми мініатюри, не почуваюся особливою..
Магма, перший млинець.. Ой-йой, кора в кілометр..
Чому цього ніхто не робив експериментально..
Хтось для кого еон - мить, як там остигла.. 
Моя лавова кулька, вдалі симуляції неможливо повторити людині
Без відчуття.. – Я хочу назад. Мені тут не добре, незацикленим..  
Йому ні-де не добре, вже. – Епіцентре мого життя, мені теж..
Скільки думок приправлених емоціями, почуваюся наповненою  
Хочеться сприятливішого місця для відстою
Спокійний відчай зависає у наших розумах 
Тушкуються наші нутрощі від залишкової енергії..
Десь разом у позачасовій мікро-нескінченності..
Хочеться перечекати, щоб лиш поринути знову.. 
Маленька травма може в тобі так сяяти..
Проти зорі на грані кобальтового куба 
Його стан виглядав актом протистояння 
За вуаллю, вона стане ще нестерпнішою,
як впадуть на неї рештки пилу, розп’яття
Єдине перехрестя, що збиває з пантелику -
На грудях батька… Не вистачає лиш післямовних гітар з..
"Night's Blood"? Але давайте залишимо мелодичний блек
Для піаніно Ліри! Я почала кричати, щоб не ставити крапки..
Як і те лушпиння.. Яке? «The Husk»! Ви не доганяєте..
 Нехай я вмру під фінал.. Люблю усе, що розпочинається о 4:20,
Це неокласика? Тяжіння під ногами - опосередковане
Прогресування напору з стіни звуку відчувається вдалим.. 
Переступи грань, світило - над, позаду, льодяна темрява, 
Попереду.. Коли воно виповзає із-за обрію під Мешугу.. 
Ту-дун-Ту-ДУН! Маленьке і повільне, ні,
Невблаганне у своїй масивній епічності -
Його мука самозакоханості обертається блаженством..
Для когось? Відчуттям боротьби всупереч тяжінню 
Всупереч силі його породження - я вириваюся..
Блукаючи мільйони нею років, щоб за.. ?
Лічені хвилини долетіти до твоїх.. Губок? 
Звучить по-старому.. Наче на часі, мо’? 
Стародавнє тіло тебе висушить і спалить 
Будеш під власним попелом мирно спочивати? 
Масивні домінатори, недоторкані авторитети 
Радують нас немовлятами, що повилізали з печ
Плоть бога палає знов, донних безодні запрошуючи
Прийде дощ, прийде світло, прийде сніг, прийде хвища!
Та все ж - шоу має тривати, боязливі духи, дякую.. Бо Я
Вкотре ловлю себе на приємній колізії фактів, коли 
Йдучи металевим Містечком чую високі саксофони з Пабу,
і.. Згадую Тордендаля.. – Так-так, цієї партії я ще не чула.. 
Ось хто розкаже тобі про метричні дисонанси..
Як журавель, Ти Йому слово, Він - Тобі два, не інакше..
Різномай малюнків у єдиному темпі, без повторень..
Гармонічна дезорієнтація, – Куди я йду? Це ж мій Паб!
Хтось попереджав власницю про виступ? Ніби, треба. 
Ні ключів, ні дверей, але ми не посеред Дикого Поля
Дотики променів сонця - здиблений пух котика.. 
Арпеджіо перервали нулі       « – FLOW!
                        Slaughtered like swine! Ugh!                 
                        Заріж свого хазяїна, слуго, let it over
                        Його неприйняттям прощення від ворога 
                        Він тягнутиме Тебе на дно своєї ями гнилої
                        Надалі!» - Дж.Р.Р. Толкін «Володар Перснів»
Кайф.. Не помітила, як почала йти на місці уже в такт 
Приріж свого хазяїна, слуго! 
Моє майбутнє у глині під твоє тіло!
Банально, бо це не відобразилося у поп-культурі
Якісь орки.. Через ритмічну акцентуацію вибору..
Нехай вже буде соло, це ж все про індивідуалізм 
Якось тут дуже по-дивному однорідно-мінливо..
Це лише означає, що ми замкнуті байдужістю? 
Ні, це - соціальна інженерія, ними єднають тубільців.. Що 
За?? Перебирання композицій під цю картинку - займе віки..
Лиш металеві, лиш вони переймалися рухом людства.. 
Безпристрасно-жорстоко, люди люблять узагальнення   
Одне іншому не заважає, корисність?  
Кричіть - це шанс бути почутим 
Я нікому нічого не винна із живих.. 
Я у вічному боргу перед мертвими, намагаюся і бачити..
Усіх навколо такими, важко, палаєте життям нестримно
Про «Еквілібріум» я дізналася з кліпу на «Archetype»
Як Я ревіла, потім медитувала, і працювала на благо 
Й до чого тут Триєдиний бог? Справді.. Собі, комусь.. 
Усім, Я хочу плакати від такого порозуміння 
Від сумісності забаганок.. Я кінчила
Добіг, тепер він ззаду.. Спокійне пожирання 
Він так й не зрозумів, що цей Куб - не його
Один із тисяч, Він зненавидить нас через себе,
Через повагу до тяглості моногамної традиції 
Чхати. Я цитую - Ар киває і усміхається 
«We're caught in the undertow
Follow the leader
Into the unknown
Down with the undertow
Deeper and deeper
We're caught in the undertow»  – Ти змішала рядки..
        Який у Тебе пінг? У Мене вже не ті розміри,
                              Щоб Я бачив у якій Ти позі 
                              Носиш Мою корону з Ан’Кіража
                              Ця маріонетка підіймає спогади
                              Забагато спокус, до яких далеко,
                              Фізично, волхвом не вважатимуть
Delta Pavonis (Kayleth) - дуже вайбова пісня
Фуу-зззззз! Ніби Ми читали «Дюну»
А-ха-ха.. Ми – жили у фантастиці 
Формальність - основа стилю, Ар’е,
Але ж Я - безкультурний персоноїд!
У Мене з тим словом римується лише..
Формальдегід! Скільки? Майже 200мс
І’ Що значить ‘не ті розміри?’
Я не під захистом? А Я людям грублю,
Забагато пасивно-агресивних душ.. 
Як потойбічний - залишай хоч швидкість 
Вищою за світло, до-біса науковий факт -
Споглядання у минуле, й панкове «No Future» -
Ніби й завжди не натякало.. А рубало правду-ма..
Легко бути шибайголовою, коли Батя - бог, і це..
Все лиш атракціон? – Та’ позавалювали пиздаки, 
Сви-и-и-и-нііі! Чи ви не завжди бажали монарха? 
Спекуляції - ступінь співпраці ‘дочка-батько’!
Все ради дітей, для яких - це не переродження,
Бо початок обрублений!  Неотесані! Ви С-виии’
Ніі’’’ Апострофів вам, а не точок над.. Головами.
Ма-ма-маячня, так, Ми шукаємо сенсу post factum 
Фак. Ваші бачення символізму Нами не задуманого -
Прояв захоплення.. Змушує плакати кожного дня..
Який! Цей проклятий синдром прихованого змісту
Не було жодного плану! Не було!
Але Ми з цим вже стикалися..
На Resurrection Fest, у 2017-му, 
Коли Архітектори слухали "Paragon" -
Сім’я. Не було плану.. Лиш лагідність -
Велична могутність, Infinite potential! 
Я така паршива, дефіковане зернятко 
Хочу цілуватися на заздрість!
Лизюнькає як кішечка, бо солодка моя мертва шкіра 
Все-ще тремтить моя голова? Моє сприйняття! Через 
Цю дивну ситуйовину .. (Твори безлад, Ле..)
Я перестаралася, як у пісні з останнього фіналу 
Кара - порожній у японсь.. К.У.М.А - на кепці  
Якщо хочеш забутися на час -
Дозволь себе носити ембріоном 
Я не скакатиму, не бігатиму.. 
Ця маріонетка створена бути сурогаткою  
Благаю, поверни Мене у минуле..
На Дельту Павича, коли Я просто перебирала стоунер релізи..
Це ж співочі «Weird Tales»! У ту яскраву Хвилину мав грати..
Фінал з "Cosmic Thunder" (Kayleth)
Це все на моїх плечах, і Я цього не хочу!
Побудь у мені, Я хочу понастолюгувати..
Твоїми спогадими за ту жовто-блакитну планету
Пісок як воля, крізь пальці.. Чи навпаки? Вів’єн,  
                                                           Ти куди?
 Схоже ко-ф’ю дало результат.. Висновок - як..
Я люблю його, бо ця кров землі.. Варварство -
Висновок, тому, далі буде без редакції
Ми спалили цей курінь, нічого не було.. 
Не знайшлося пенька столітньої вишні
Мені у ровесницю знизу, ‘під’ - банально  
Велика душа, Ар міг би Її порвати на жіночий монастир -
Єдине прохання дочки, яке татко не стане виконувати! Ааа..
У Ліри - на пантеон! – Я не вивезу ще одної Її безпам’ятної.. 
Весни! Далеко зайшли за цей сезон.. – Й Я мало промивав Її..
Бо промовляв! Не редагуй наступне..
Хоч написане першим до бачення цілісності 
Алюзія.. Алло, мука, бачити тут усе у снігу, яка..
Дельта Павича? Це про гарем? Хаха-ха..
Ліра дала мову для пояснення, кажу ж..
Пантеон.. А Вона зрозуміє, як насмішку -
Взяв, перейняв єдине цінне у Ній.. ЕЕее’’’
Це все збиває Мою температуру, О-у..
Я побігла.. Чому ‘Арктикою’? Бо було Море!
Підталий та перемерзлий хрусткий сніг, цукор, не сіль
Кожна сніжинка унікальна через піщинку.. «Ou yeah!
Infinite potential! Infinite potential!» 
Страшно, як Мої нині масні мізки -
Вважають все можливим!
Це був необхідний апгрейд 
Пульсації басовитого полум’я у курені -
Досі спливають, Аридифе, ало
Тиждень до весни, а Ми ще не обрали пісню!
Й Хто весь час записував бас-лінію?      – Анни..
Я тупо духом випала із реальності
Така ніж-на мова, і жахлива правда
Теж замовкла на довго, Ар про пісню.. 
А Я про Ліру, що як нафта - не доходить до рота
Бо вигорає.. Я ж занадто гаряча кішечка, з шилом
Дівчинка-полудень, не для кожного
Виїдаю чайною ложечкою
Зрештою-ж - Я вас поглину
Й ніхто мені не повірить..
Що я міг у вас бути, коли будете..
Десь, де янголи нині потрібніші.. 
Я вкотре повернуся до цих дум 
Виправдовуючи полишення
Десь у сусідньому вимірі
За півметра від мене, убік  
Чорнильна чернь збоку така мізерна 
Переступи, це все ефект спостерігача? 
Гравітаційних колодязів перемога -
Ситуйовина, ні, є різниця - потік і течія
Ви рухаєтеся за згрупуваннями 
Пронизуючи вакуум буття мрійників
Нескінченно малих у своїх пануваннях 
Дещо.. – Відтворюючи з рештків їхніх..
Цей’Вид-безодні гідний бути зразком виміру 
Хаосу, солодкий до бажання ділити й множити
Платівці кожній потрібна вісь, Небесна  
Ми їх розкручуємо останньою піснею 
Ще-й-ще є представники при житті.. 
Голочки - вони, ми їх ведемо до танцю, буття-
Биття у задоволенні від галюцинацій нерозуміння 
Ми стоїмо за жорстоким сном розуму.. Сміється
Показуючи маленькі увігнуті зубки, бо й справді..
Таку силу могли уявити і бажати лише смертні, 
Ставлячи себе вище божого п’єдесталу, як творіння..  
Іпостась, модульні хвильові ієрархії, повелитель мух..
Дев’ять світів у різних площинках..
Й до чого тут Біфрест.. Божки, тьфу-ти
Рухаємося за потоком чужої течії..
Прямо до рота.. Тримаю аванпост 
Мо’, якось гульнемо, що я аж від щастя лусну
Ви разом в дисонансі, вас багато, світлих променів 
Буду стерегти Вас у масці зварювальника!
Пам'ятаєте, ті опіумні 20-ті? Потрібен тверезий
Спостерігач - завжди! "Анни".. Це такий жах..
Зараз введу у курс справ. Ні. Мені не заплатили. 
 Непрезентабельний вид, сіра футболка 
За розтягненим коміром - їй років дев’ять
Він її ніколи не викине (принт «Ultraviolence»)
Полотно під мотузкою на талії, гадаю..
Не свіжіше, така-собі обгортка, начинка..
Вічно молодий у своїй старості 
На лобі м’язи не ростуть, але накладаються 
З новою личиною, він напевно тут за єдинорога 
Чого ти хочеш? Йшла до кульгавого Відара,
А прийшла до Нініба, Виконавча Фурія 
Писана по ексклюзивних дефектах хтивості
Що Я знаю про тремтіння? Пішла за течією.. 
Настільки часте, що його непомітно, Я - тінь 
Голого нерву паніки у прощупуванні новизни..
Що скоро стане нудьгою.. Поцілуй мене двічі..
Швидко-швидко по-дитячому сором’язливо
Мені страшно, потримай мої долоні, Ти говорив,
Що після усіх наших діалогів - це буде важко..
Тобі бачити мене у формі, і який у нас висновок?
Розв’язування язика - завдання для двох, я знаю,
Як довести усе до нестерпної рутини
Очікуваний успіх, ага.. Чекай, дівко.. 
Він хвилюється, і я від тепер мушу
Творця зорі очікуєш побачити засмаглим 
А на його тілі дев’ять відтінків блідості
І мені потрібен найбіліший
Бажано так, щоб я його не побачила 
Мені не соромно очікувати 
Виковуючи очима дієвість 
Це все з початку мало серйозний запах 
Керосину з метанолом, – Ну-ж-бо..
Брязкай пальцями!  
Формалізація, звідки я знаю це слово..
Схоже, не один я його створив думаючи  
Вона завжди запитує, – Про що думаєш?
Ніби викликом перемкнутися, бо справді
Я думаю про все і відразу, тому - конкретно 
Ні-про-що, приділи Їй увагу, суттєвішій 
Ні плямки, ні морщини, молочно-рожева 
А який ти без хлоропластів? 
Здається, вона ніколи не постаріє
Переливається моє бачення краси, 
І Вона відповідає завжди тонкощами
Її литки - дитячі, ще й не знають підбор
Великі очі - щоб було видно краще до чого добігла 
Лазівка вона, легальність з присмаком аморальності - знає  
Очиська зріють нефритами скаженими, хочеться її послати
Єдину свою Співрозмовницю у металевому саркофазі, справді -
Наговорилися, Вони так можуть цілими днями, завзято давити 
Невербальний консенсус, невимовний стимул життя
Якось я вже його сформулював, не повторятиму
Занадто інтимно, всесвіт такий, процесуально відкритий 
Мученик цієї площини був занадто самотнім, не дивно..
Що, – Мала, дивися, Я усміхаюся! Я щасливий..     
Я ніколи не торгував ароматичними гіперболами 
Вона для масового використання, як заборонені?
Забороніть варити пиво, високою культурою
Й хтось почне сліпнути від метанолового дистиляту 
Вигнаного десь в болоті із гнило-фруктової браги
Як ця культура не рухається самореалізацією? 
Наше бажання єднання - результат божого розділення
Смачненька. Маленький стан з усіма виразностями
Втілення акуратності у формі моєї паніки..
Виходить, Я майже безстрашний, Мала..
Мені нічого від тебе не треба, Лейло
Я її роздаю друзям, їх у мене лиш два..
Кожній достатньо фотоперіодичного кущика.. 
Відплатою - потопчись по горбу моїм ступнями 
Я просто сяду сракою на трави, заведу руки за спину 
Які Ти тятивами натягнеш впершись ногами у лопатки 
Топчи, а я буду лиш стогнати, зовсім не спокусливо  
Говориш, – Не звикай до таких насолод, а’то
Захочеться вкотре смертоносності, щоб
Зловити кайф від фінального попуску..
Її тіло застигле у своєму баченні стиглості
Вони вберігають мене від вічного сну, бо 
Я мушу ще так багато чого встигнути  
Два місяці без бажання до перевтілень
Ця оболонка настільки самобутня,
Що вже навіть покрилася пітницею 
Непогане опанування? – Тепер ти хоч чимсь 
Походиш на нормального, підсушим трави?
Болотна зима чи-то.. Рання весна?
Я розумію, не те місце..
Сором’язливо-ображене личко 
Вона все спалить, вона вибухає
Спалюючи все в радіусі сфери крику 
Це як довбати молотком боєголовку..
Потрібен острів, на горі їх - пітьма, 
Апепових копролітів на мілководді
Під світлом молодої зорі, знайшли 
Зрівняли все попелом, повернулися, 
Бо в цьому парнику вологе повітря
Приємніше шкірі? – Якась казка, але..
Наче життя не інтелектуальне порно, в найкращій варіації.. 
Годинником цієї ізоляції ми керувалися, вологими зимами..
Ми підсушували трави у цій хіпі-хатині, він стогнав, 
А потім я десь вибухала, безперестанно волала, поки..
Мене вбивали у дно все просідаючої ями в камені..
Атракціони на астероїдах, забагато липкого пилу..
Не рекомендую, все палає, не видно лиця люби.. 
Великий світ, цей бурдюк світлих мук, надій 
Насолод і ніжностей, не пий мене повільно.. Най.. – Що? 
Стікає додолу підборіддям, ділися з мертвими, не грішно
Акти вандалізму на цвинтарях, до дзвону у вухах
Щось невротичне, не шквальне у пориві, діяння 
Ми викликаємо в нього істинне бажання сонливості  
Зле, він ладен на усе, й хто тут "більше" поняття?    
Полиш усі печалі, Я просто спала 
Думками прописуючи миттєві реакції, 
Що за марно-траття часу, гібернація.. 
Придумай собі покарання, плач
Прослуховуючи усі ліричні пісні  
Тоді помреш? Акторського рівня вокалізації -
Гаррет Рассел вміє і любить, це займе багато підходів, 
Якщо хвилинні відрізки Я слухаю по-годино, що осліп?   
Як скрипить гребінчик електризований його волоссям 
Боги.. Психоделіка.. Галю-галю-ци-нація, - повторює
Топлячи останні нотки закручування здійнятої пінки -
Дознулася кофеїном лиш її і відвідавши! Цю хатину..
Дивне видовище взимку, штурпаки намогильних клумб -
Фицнула, і не розчарувалася, то були грошики розплоду..
Прийшлося поправляти сніжне покривало вже руцями.. 
Де татарка? Чи-то казашка? Та без різниці,
Коли безслідно зникають.. Це не закономірність,
Бо Я знаю Тебе давно, але досі існую.. – О-у, то не її
                                                            Рослини, тут..
                                                            Було багато 
                                                           «Анн», музики..
Яким було недостатньо,
Але єдині їхні післяжиття - у ній!
Жердняк та глід, верески лисів 
Не хочу віддавати своє серце: 
«Не хочу мерзнути всередині
Закоханий у його вигорання,
Але трохи зі світлого боку..
Я тут один, і ти не питаєш, чому.. Ти причина.
Ти звук, який освітлює шлях перед першим кроком,
Який більше ніколи не поверниться знову.. ♬-♪-♬
Здраствуйте! Здраствуйте!» - Norma Jean "Anna"
Стигла, коли живеш серед людей - тобі потрібне прізвище
Лейла Меллов, звучить? Взяла б твоє, але ти не соціальний 
Tequila Sunrise? Я не пам’ятаю, що далі за сюжетом, тому -
Комітет Управління Містичними Аномаліями переймає справу.
Немає кому присвятити "Luna" (Invent Animate), тож, Я її Тобі -
Теж не стану. regretful of the time we didn't spend
Маю отримати ще одне звання за це досягнення -
Переночувати найморозніші години у курені,
Як хіпі.. Мм.. Найсвітліше взимку - 
Білосніжні ясенові дрова! Хранителька полум’я..
І що Ти у них запитував?          – Де Моя Дружина.
Жах! Жах! Жах-жах-жах..
Пристойно посиливши психотравму!
Метаболізм мертвого мамонта                       Чорнуха. 
І це все для якої поезії? Типу..
Не скажи трьох слів, а три букви?                   
Тут! Тут! Мертві, бо тупі.. Курррр’’..
Злість як єдиний вартий прояв емпатії,
Коли співатимеш? Як собака говорить..
ARF-ARF! Чому колапсують твори?
Чи не тому, що творці усвідомлюють фікцію? 
Без чи заради любові, але одне й те саме насильство 
Потім цим роздратуванням надихаються, кругообіг 
Я спочатку нічого не зрозуміла, а
Потім стало ще гірше, обери пісню..
Ар’е!                     – Та, Іммолейшн,
                                 Чого гадати, як є..
                                  Конкретна ціль..
Заявити за статус..
Мага? Насильство -
Твоє мистецтво?
Ну.. Присвята, ода
Відьмі, а не пісня
«Декада Ненависті» - чудовий лайв
Вкотре, за добу до виступу вчитимемо?
Точніше, Я.. Барабани будуть у бризках..
Через здерті мозолі.. Та, боги! Будь ласка!
Солодкий зелений чай - не зелений, га?
Я така порожня, що хочу зробити ахеґао,
Сягнула буддійського просвітлення, оу 
Я ще себе стримую, чоловіки люблять німфоманок,
Але не кохають, ні, не можу бути не такою гарячою 
Давай вдамо типових? Батька й доньку
Й не тре нам кохатися, все буде чудово!
Ми відсіяли товстолобиків першим рядком 
Ми бачили їхні лиця у пеклі,
Вони і там - досі усім задоволені 
Лірин нинішній стан - алегорія..
На невірну жінку, спить з болотом?
Так?! Ах.. Воскрешенні для мору
Марні у блуканні своєму стогони 
Ходити спиною.. У когось ниє
Дурманять ті, що ніби від стримування болю
Ці стогони його зовсім мене не збуджують  
Вони - смішні, – Коли прийдеш за Дніпром?
Я перебрала коробку, тепер є нейтралка 
Тепер можеш стояти й слухати гарчання 
Заламане було вусико на кулісі.. Припини..
Не мукай, не стогони.. – Це при-ємніше за се..
Бронзові втулки шестерень на хромованих осях 
Декілька раз я її використовувала у автоматі..
Люблю відчувати нові варіації швидкостей 
Припиняй вже таскати колоди на плечах
Зітреш ж диски, буде нестерпно любити..
Не там ти заганяєшся, – Я не хочу..
Започатковувати нову династію.. – Нову?
Токсично від нього пахло.. Смородиною?
Сморід, відвару дав прокипіти.. Умивання 
Голово-кружіння, гарячкові видіння
Концентрованого володіння спокуси
Що ти робиш? Кальциту кристал на війках -
Говорить про дезорієнтацію - запаморочення 
Зношені шарніри колінок.. Мені гаряче 
Ходити на місці - важко інтуїтивно, ба більше..
Коли твої ноги спрямовані вгору - заняття пар, 
Яких вже нічим не здивувати, я вражена становищем справ..  
Так жалісливо, що за чуттєва екстракція, біло-біло-біль, Я –
Легко вразлива, Не ображай мене 
Глянцевий вітер, Хвилястий крок
Чаг-чаг, та-та-та, Тобі не везе з дівками..
Непосидюче бісеня, Йду куди-небудь
Холодні ночі, Квіт аличевий, Лісостеп
Яйце, вдихни вимір варива, видихни
Заморожене у часі місце, вир асоціацій
Я люблю - тому і піклуюся, –  Ось так
Ще-ще, великими пальчиками по колу, ах..
В тремтіння кидає, міси ніжками тісто. Топчу.  
Непритомнію від розуміння, ведуть на плаху
Це все було для по-етичнішого виливання крові 
Моє життя - їжачок, колюче й заразне, але з 
Милою мордочкою, кручу як хочу, покажись!
Ти така гарненька, я хворію,  – Скажи у голос.. Бо Я сам там, де
Не-ма такої музики більше, яка б затьмарила важкістю мої думки.
Скажи, чому я досі не обдовбана? Не під донною дозою К-вітаміну? 
Мовчу, бо концентрації - кіт на.. Чому Я не байдужий шматок лайна? 
Повзаю за тобою з сокирою, конвульсивна 
Намагаючись позбавити участі котло-варіння 
Вони усі брешуть знаючи істину - усвідомлення
Серед безодні. Я тебе Ненавиджу, ти що збуджений?
Ні, голову не повертай, не дивися.. – Ти себе пестиш.
Пришвидши хід, рвись душею не відчуваючи костей 
Давно кинуті, але я закрив очі на передбачення, Я,
Мала, не здіймався на Кадат, навіщо те зробила Ти?
Ти контролюєш свою смерть, – Замокни. 
Лиш дві руки натягують мої, Їй ще трішки  
Не лише жіноча стать може відчути себе "використаною"
Не випустить й писку, недоречно, а переривати шкода   
Здається, Я постарів, якщо пропонуючи таке заняття -
Не бачив нового підґрунтя для архаїчного ритуалу 
Вона зустріла мене старим, Я здається, народився таким
Через хвильку нагулявшись босоніж по першому снігу -
Видихне, може вам теж приємно коли швидко - індивідуально..
Вона забула за дихання, я причина порушення першого правила 
Може Їй подобаються мої плечі, вивернуті назад нею
Лук й дві стрі.. Гарненькі болти.. Доволі витягнуті як для Її стат..
Дурію від маленької м’я-кості, Вона старається, а чи достатньо?
Дуже не квапно.. – Логічна помилка, - видихнула вона
Її хват обм'як, перехоплюю ініціативу у виді Її зап’ясть 
Їй п’ятнадцять чи тридцять? Хто-зна..
Потребується детальне спостереження,
А-чи проявляться від світила веснянки
Перехопив, бо вдарилася б потилицею   
Присунулась, обійняла ногами, усіма руками
М’якенька Пітьма, нюхала, перебирала пасма 
Як та мавпочка, не викидати ж такі пахучі обрізки
Я заслужила! – Даси мені пару різочок?
Усміхаємося, від багатозначності 
Обабіч о-те-все мені тре? – Здається, це - все.
Більшого не придумати мені застосування
Завжди хотіла обділити тебе увагою.. Дуже-друже! 
Усміхаємося, бо те слово має протилежні значення 
Є ще музика яка нас знеструмлює - сміх й стогнання 
Когось від твоєї персони у відчутті споріднення 
Наповнення важливіше форми? Влюбишся –
Все не важливо, пошуки смислів - втратили сенс
Наче до цього мали, марна трата часу - пошуки відповідей
Життя просте як зношення, якщо дати йому трохи часу -
Мо’ навіть отримаєш задоволення, але дехто не може не думати -
Це зовсім не щасливі люди, але саме вони знають про висоти 
Вони наш проміжок між “так” і “ні” - безодня невловимих відчуттів
Так багато запитань зі складними відповідями, я втомився, чесно
Ця площина не про них, а про дієвість на шляху до здійснення мрій 
Хочеться почути щось й від вас, але ви даєте дещо більше..  
 Ми не кохаємося через повагу до вмерлих без досвіду дотику
Я продовжував жити ради тебе, і з кожним роком самотності -
Краще б я себе тоді вбив, без набутку цього категоричного відчаю  
Я не плакатиму, просто рухаюсь далі
Мені кінець, я відчуваю його на своїй шкірі
Все твоє - хороший фільтр, гарячий посередник
Для його потоків порожнечі, спокушений
Краще Я б не знав про поняття “Єви”
Нескінченне прощання - спів-життя 
Я все ще добре засинаю під ту музику  
Інколи люди перестають спілкуватися
Не хочу, щоб те трапилося з нами 
Неси свою нісенітницю, – О-це все мені треба? 
Розкажи мені про єнота і бобра, про любов
Її твори за потоком розчинення у просторі 
Я вже знаю чому пливе сокира рікою, бо кам’яна
Варварська поезія, лізь на стіну ради Мого Творця
Гадаю, це край, варіанта два - поганий та жахливий 
Завтра видавлю Аридифа молоком у стакан,
Поставлю у мікрохвильовку і споглядатиму 
За складанням оригамі. Простіть Нас..
Ар попередив, Він не буде з Лірою сюсюкатися,
Вона буде щасливою, але не як жінка, а як самка!
Ми забулися у роботі, з чеснот ми поринули у дурню 
Так-собі розмалювали храм з хиткою архітектонікою 
Про кінець суспільства сповіщає загострена ментальність 
Став мучеником ради тих, хто не має здібності у слові 
Всі несуть таку нісенітницю, що мовчання стало золотом 
Нині, що може бути миліше, аніж помовчати разом?
У тиші народжується істина? Безперечно, у тій, що самотня   
Іноді саме наші найбільші помилки породжують найкращі ідеї
Ми не просили цього темного натхнення, люди нищать у нове - так.
Людей? І не без цього. Чи дякувати за нові критерії для цінностей? 
Це приємно, коли хтось довіряєте тобі своє дозвілля
Це подібно до культу, все заради спільноти, що-ж..  
Знаєш, чому журавлі збираються у ключ?
Бо сплять у перельоті по черзі, сонний веде 
Паралельністю полям магнітних полів 
Пам’ятаєте? Інколи безпричинно хочеться плакати
Рахуйте, Я нічого не втратив, не служу спогадам 
Пам’ятаєте про Мешуггу? Ніхто не помиляється,
Коли трусить головою по-своєму під атональність  
Відраза піднятого над насильством світу до чогось..
Первісного, бо що у них по інтелектуальних продуктах? 
Вони знають де живуть? Чому закінчилася війна у В’єтнамі?
Ми вам довіряли. Вийшли лиш проти виразу придушення.
Лояльні вам. Більшість сміялася над потугами тих студентів.
Вас видала нетерпимість золотого потойбіччя 
Хіпі сміються над ним під висотами, й не можуть
Більше під їхнє блаженство піднятися з тягарем 
Невисказаності, вечірки мертвяків з квітами у волоссі 
Далі тваринна енергія бачить вивільнення лиш у сказі -
Революція, приготуйтеся до логічних помилок 
Питання поваги нині не у силі 
Його взагалі не-ма, бо помремо - знаємо
Я б могла говорити вічно про культ смерті,
Але хоч я і головна героїня, краще –
Коли про тебе говорять інші, читали першу книгу?
Вона ж бо-про сюжети на будь-який випадок жит.. 
Здається, я горітиму у-уявному пеклі за зілля
Що-ж - нехай, буду когось, а не себе гріти, бо
Не-змогла зробити того розумом за життя, – Диви!
У мене вийшло повторити древній прикол з римою “ліфт-ліфт”!
Потрібна номінація у такій категорії, – Я знайшов її серед сплеску
Гідності, груди пахнули збоченням загубленого хлопчика - молоком
Життя - такі перепади, а як перепаде? Чи спинку хтось потре..
Крихітний світ, до болю повільний процес 
Коли є вибір, що ж поїсти - починається казка
Про смерть в один день - бажано, але я служу
Цій тлінності й продовжуватиму у подяку за тебе
Ця площина постійно недоїдає - тваринна енергія 
У проблисках від насичення 
Ми обов’язково це повторимо.. 
Яскравість буде бити вище й дужче
Скажеш ще, – Я бачу зорі? Я бачила
А чи говорила, що я тебе ненавиджу? 
Навіщо ти все робиш таким чутливим?
Є Світлоносний, робить з каменю ма(г)му  
А ти доводиш її до тривожного стану
Сміємося, бо ікнувши вона проковтнула букву 
Їй холодно, підемо під сонце, жаба з гадюкою.. 
Точніше, я десь у неї за діафрагмою, не злоякісний
Мене будить Її тривога, або бажання розмови  
Набриднув контроль.. Виснажливо..
Мені теж важко збиратися до-купи 
Сумую за оновленням задіяним тілом поза-відома..
Приємно-мінливих збудників доброго настрою.. 
 Мені вистачило тижня, щоб закохатися, прощай.. 
Сліпа смерть.. Так чого я прибігла? Я з новинами..
Така несу я корзину білизни, бо зоря –
Погине вся електроніка згодом.. 
Як на зустріч мені, на хорті їде Ях..