Житло

Змалку батьки вчили Марусю, як правильно кріпити магніт до лічильника. Щоб зайвого не «мотало». 

Економія — голова всьому. Розумний той, хто знає, як заощадити. Марнотратство — шкодить домівці.

Вона ніколи не замислювалась, що все це означає, однак звички перейняла від матері й бабусі. Жінки, що виховували Марусю, тепер відверто здавалися їй не дуже здоровими. Вони завжди повторювали, що нічого немає надприродного на світі, ні Бога, ні чорта, є лишень Людина та Житло.

— Наша хата зла. То її природа. Люди бувають недобрі й добрі. Розумієш? Маєш як пса тримати її на ланцюгу, не годувати.

Минуло багато років. Життя у квартирі змінилося, Маруся вийшла заміж. У липні коханий приніс додому першу зарплатню на новій посаді. Від суми Маруся відкрила рота.

Вперше в житті вона дозволила собі одяг, який подобався. Зайві витрати більше не сприймалися як зайві, а оселя зігрілася комфортом. Вона й не думала, що у цій квартирі може бути настільки приємно. Усі магніти було знято, заощадження припинилось.

Житло наповнилося свіжим ароматом квітів. Навіть вікна, здавалося, засяяли.

Приснилася бабуся у чорній хустині. Вона все кляла щось, руками бралася за голову.

Вранці почав скрипіти лічильник води. Шалено обертався циферблат, навіть коли усі крани було перекрито.

Маруся піднесла вухо до стіни у ванній та почула слабке, але постійне спрагле ковтання.

Дім відживав. Його більше не обмежували.