Коли Віталій Юрійович увімкнув новий слуховий апарат — дещо зрозумів. До співу птахів та подихів весняного вітру додалося те, що останні років десять було поза межами чутності: хтось постійно ходив позаду.
Повернешся — тільки довгасті чорні лінії на стінах. Натяки на чужу тінь.
Так було й раніше. Однак тепер додався звук, і списати все на захворювання очей не вийде.