Стистення

Недоліпило

 

Вчора він знову блукав кладовищем та намагався встановити контакт із духами. Пристрій «спірітбокс» як завжди тягнув з собою. І як завжди покійники не бажали відповідати.

— Та щоб ви перевернулись у своїх гробах! — прошипів він від образи. Всі насміхаються над ним. А дарма — тому що потойбіччя існує. Коли він буде мати свідчення цього — стане відомим.

Максим випив. Звернув увагу на свіжу могилу. Його розсмішило прізвище на табличці — «Недоліпило».

Він викликав мертвого чоловіка. Намагався вести зйомку, спілкуватися з уявними глядачами. Зрештою голосно плюнув та жбурнув каменем прямо в дерев'яний хрест.

— Лежи далі, недомудило.

Паскудний настрій.

Хлопець повернувся до гуртожитку та швидко заснув, тому що випив ще.

А сьогодні вранці величезний шмат бетону розтрощив вікно його кімнати на третьому поверсі.

Комендантка в істериці, кричить. Ледь змогла пояснити, що невідомий чоловік із дивним прізвищем проривався до будівлі. Ще вдосвіта. Дуже хотів зустрітися він з Максимом другокурсником. Казав, що переверне його у труні. Зліпить з нього, що треба. 

Він погнув металеві поруччя під гуртожитком. Згодом побрів геть.

Жодних прикмет, чи зовнішності цього чоловіка комендантка не могла згадати. На її чорнявій голові з'явилося сиве пасмо.

А Максим ще довго стояв перед шматком бетону та тремтів.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше