Стиснення. Сьомий випуск

Без решти

 

Таксі відвозило мене все далі за місто. Водій мовчав увесь шлях. Навколо — тільки стіни чорних дерев і глуха ніч.

Він так і не ввімкнув музику. Салон авто — заціпенів. Водій покашлює час від часу нервово, наче готується до чогось. Я розстібаю верхній ґудзик, щоб дихалося легше в цій задусі.

Все далі від людей, від вогнів міста.

Машина нарешті зупиняється на узбіччі. Мотор продовжує натужно гудіти. Водій дивиться на мене через дзеркало заднього виду. Каже тихо:

— Ми приїхали.

— Ага.

Ми зустрілися поглядами.

— Ви... впевнені, що це тут?

Мовчу. Немає сенсу продовжувати діалог, адже в моїх руках нарешті з'явилася металева удавка.

Водій побачив це. Навіть не смикнувся.

З посмішкою на губах він блокує двері.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше