А наче й день спокійний. Нічим не гірший і не кращий ніж усі дні в цьому місяці. Замовила я собі в ресторані устриці, просеко, зробила маленьку п'ятницю прямо у вівторок.
Чому ні?
Погода теж не підвела, якраз така, яка повинна бути в травні. Мені подобається, як пахнуть вишні, що зацвіли прямо навпроти під'їзду. Подобається, що я нарешті маю змогу видихнути та спокійно подивитися Євробачення у себе в ліжку, коли повернуся з ресторану. Запалю ароматизовану свічку, увімкну діодну стрічку. Щоб затишно було.
Мені 35. Все погане давно залишилося позаду в моєму житті. Раз на рік, взимку, відправляюся туди, де тепло. Занзібар, Мальта.
Мені усміхаються люди, і я їм відповідаю взаємністю. Світ — приємний.
Перемогла.
Важливо не забувати кліпати. Важливо не забувати пити воду. Важливо не плакати, коли прокидаєшся після сновидінь.
Мені вдалося досягнути успіху.
До самогубства залишається ще шість годин.