5 (2)

Неправильно було кричати в спину власникові готелю, що йому не варто приходити на заняття до власної працівниці, але це прохання майже зірвалось з мого язика, добре, що я вчасно змовчала. Адам пройшов повз, ніби випадково зачепивши рукою моє плече.

Крізь тонку блузку прострелило жаром. Я стиснула зуби, намагаючись не реагувати аж надто яскраво. Не можна показувати, що мені не все одно.

Цікаво, якщо між нами з Адамом раптом щось виникне, Есме мене вижене? Чи вона навпаки хотіла б цього? Можливо, Адам саме тому і намагається застерегти, попереджає стосовно його матері? Або знає щось більше про неї?

Якби тут був інтернет, я спробувала би перевірити, чи бодай цей готель має сторінку в соцмережах, сайт… Що завгодно! Майже про кожного зараз є чимало інформації, але я чомусь передчувала, що не відшукала б жодного слова ані про Адама, ані про Есме. Ще й на території Долв’єну… Якби я не була в розпачі, уже б запідозрила, що щось не так.

Долв’єн – закритий ельфійський ліс, одне з найдивніших, найзагадковіших місць в усьому світі. В’їзд людям сюди тривалий час було заборонено.

Останнім часом ельфійська спільнота посилила контакт з людьми. Легер, що довгий час був божевільною тиранією, а потім лише подобою держави з урядом, який ніяк не міг контролювати діяльність внутрішніх сект, нарешті звільнився від отрути, що нищила його, здобув нового імператора та нарешті повернувся у міжнародну торгівлю. Разом з ельфами вони розширили поставки магічних металів, особливо мердиту, особливого силового накопичувача.

Це все не могло минутися дарма. Ліси відкривали кордони, хай і тільки для відвідання. Але я дуже здивувалась, що змогла потрапити на територію Долв’єну без тисячі додаткових папірців та дозволів мало не від президента.

– Про що міркуєш? – спитала Беатріче, сідаючи на звільнене Адамом місце. – Їж! Сандвічі – справжня смакота.

Я слухняно піддалась, зробила кілька укусів, але майже не відчула смаку, хоч він, напевне, був доволі непоганим.

– Знаєш… Просто задумалась, – я струснула головою. – Ми так легко сюди потрапили… Мені роботу дуже раптово запропонували, я не встигла багато дізнатися про «Драконів», а тепер хочу втямити, що за таке дивовижне місце!

– Я не знайшла багато інформації, коли наштовхнулась на оголошення, проте тут ніби гарно, – знизала плечима Беатріче.

– А ти оформляла якісь специфічні документи для в’їзду в Долв’єн?

– Нащо? – щиро здивувалась дівчина.

– Ну… – я засумнівалась, як відповісти. – Просто тут же не відкриті кордони. Бодай якісь візи мали б бути.

– Візи?.. – подив Беатріче поступово сходив нанівець, але мене не покидало відчуття, що вона старанно маскує свої справжні почуття. – Ні, нічого такого не було потрібно. Есме взяла всі організаційні питання на себе, здається. Хіба в тебе не так само було?

– Так само, – кивнула я, намагаючись приховати недовіру в погляді. – Звісно, так. Просто зацікавилась, чи я така особлива.

– Та ні, всім допомагали… слухай, – Беатріче нахилилась до мене ближче і взяла за руку. – В тебе ж сьогодні вокал, правильно?

– Ага.

– Можна мені прийти?

– Ну… Я не проти, – здивовано озвалась я. – Але хіба ти не маєш в цей час бути на рецепції? Раптом комусь з гостей щось знадобиться?

– Я домовлюсь з однією дівчинкою, вона погодиться мене підмінити, – відмахнулась Беатріче. – Ну, або не прийду. Якщо що, це буде моя проблема, Рубі.

– Звісно. Ти любиш співати?

– Дуже-дуже.

Я недовірливо зиркнула на дівчину. Сваритися з нею не хотілось, але я сподівалась, що моє питання прозвучить жартівливо, а не агресивно.

– Невже хочеш Люціана Стейна підловити?

– Ой, звісно що ні, – замотала головою Беатріче. – Ти ж не можеш знати, чи прийде він, чи ні!

– А якщо сказати мені правду? – хитро примружилась я.

– Ну… – вона зашарілась. – Можливо. Але ти його бачила? Він же розкішний. Мені б просто посидіти поруч! Я знаю, що не варто розраховувати ні на що більше, ніж просто позиркати, але раптом він візьме і зверне на мене увагу?

В її сповненому надії голосі було стільки бажання, аби це виявилось правдою, що мені залишалось лиш кивнути.

Здається, Беатріче невиправна, але не мені з цим боротися. Розібратися б зі своїм.