2 (2)

Я спохмурніла. Від грубого тону хотілось позадкувати, але поруч з цим чоловіком я почувалась відверто дивно. Навіть не могла пояснити, чому. Витріщалась на нього, намагаючись втямити, кого ж бачу перед собою, і навіть сенс сказаних слів дійшов не одразу.

Гарний, поза всяким сумнівом. Напівельф – вони здебільшого привабливі, хоча всяке буває. Але справа була точно не в расі. Його великі темні очі кольору грозового неба дивились так, ніби знімали з мене шкіру, забивали цвяхи прямо у серце. Темне волосся, що лежало більш хаотично, ніж доречно для чоловіка, який носить такий костюм, падало  на лоб, і мені хотілось торкнутись його, поправити прядки. Бліда шкіра здавалась теж висіченою з мармуру.

Він здавався потойбічним, і я не могла втямити, що саме створює цей божевільний ефект. Я ніби…

Я ніби побачила перед собою дракона в людській формі, з несподіваним жахом втямила я, і стою, витріщаюсь на нього, мов божевільна.

Він же зараз споглядає розпелехану, напівсонну дівчину, що провела добу в дорозі, а до цього мало не опинилась в божевільні.

Не дивно, що таку Рубі Тьєр він бачити не бажає.

– Прошу пробачення, – я ніяково поправила волосся і спробувала бодай розправити плечі, – за мій вигляд, але в мене справді є запрошення від вашого імені, пане Карвере. Я лише… Так вийшло, що я прибула сюди не зовсім у звичних умовах, тож…

– Яке запрошення? Нащо ви тут?

Я сягнула по конверт, який продовжувала ховати під футболкою. В погляді Адама стало ще більше насмішки, ба, навіть знущання, і я ледь стрималась, щоб не позадкувати. Бажання сховатись від нього змішувалось з неймовірним потягом.

Цікаво, що буде, якщо я його торкнуся?

Імовірніше за все, мене звільнять, проте запалений мозок продовжував генерувати картини, яких я не повинна була бачити.

Адам нетерпляче простягнув руку і майже вирвав конверт з моїх рук. Його довгі тонкі пальці – як у музиканта, відсторонено подумала я, – ковзнули цупкою поверхнею конверту. Він невдоволено гмикнув, вчитуючись в рядки.

– Я – Адам Карвер, – зрештою сказав чоловік, ніби я не зрозуміла цього з усього, що було сказано досі. – І я не маю жодного стосунку до цього, з дозволу сказати, листа. Мені не потрібна жодна викладачка з вокалу. Вас не повинно тут бути.

– Але, зачекайте…

– Забирайтесь геть.

– Я не можу забратися! – обурилась я. – Ви не маєте права виганяти мене після того, як привезли сюди! Есме, ваша помічниця, чи хто вона така, підтвердила моє працевлаштування, і все було гаразд, аж доки…

– От з Есме і розбирайтесь, – він легко знизав плечима. – Мені зараз абсолютно не до того. Вам пора. Я можу відшкодувати затрати на дорогу.

– Якщо це через мій зовнішній вигляд…

Розпатлана, в футболці не першої свіжості, в джинсах та капцях, які дала Есме. Само собою, це через мій зовнішній вигляд.

Я б сама себе звільнила, якби відповідала за найм персоналу.

– Мені абсолютно все одно, як ви виглядаєте, – відрізав Адам. – І сенсу напрошуватися на компліменти нема жодного. Забирайтеся геть.

– Але…

Двері знову тихенько стукнули, сповіщаючи про те, що ми більше не вдвох. Я озирнулась і видихнула з полегшенням, побачивши Есме.

– Прошу пробачення, ми перетнулись з паном Карвером випадково, – заторохкотіла я, відчуваючи, що зараз в жодному разі не можу дозволити собі просто втратити роботу. – Він, можливо, дещо неправильно сприйняв мою появу, і я, напевне, не порадувала його власним зовнішнім виглядом, але, запевняю, це було не зі злого умислу, я…

– Есме, як це розуміти? – гаркнув Адам. – Чому вона запевняє мене, ніби я писав якісь листи, когось запрошував? Я цього не робив!

Жінка важко зітхнула.

– О, Адаме, – вона обережно торкнулась його ліктя. – Ходімо. Тобі потрібно лягти. Ми з тобою про все обов’язково поговоримо після того, як ти заспокоїшся. Але зараз ти просто поспиш, а я розберусь з персоналом. Обіцяю, все буде гаразд.

– Все й так гаразд, окрім того, що тут щось забула жінка, якої я сюди не кликав, – огризнувся він.

– Я зараз повернусь, – одними губами відказала мені Есме, а тоді легенько підштовхнула Адама в спину. – Ходімо. Ходімо, я знаю, як зробити краще. Обіцяю. Просто ходи зі мною.