27. Марісе. Наші ролі

Навколо нас були трибуни, на яких сиділи викладачі, а також інші дорослі маги. Було так багато людей… Практично був заповнений увесь стадіон, і хоч трибун було менше, ніж на футбольних матчах, але все одно людей було багато. Трибуни ніби зависли в повітрі, як і основний плацдарм для цього етапу, вони ніби літали в хмарах, але якщо придивитись, можна було побачити якісь підпорки, які світились неприродним магічним світлом. Їх було помітно з "поля", бо трибуни були трохи вище, ніж рівень поля. А от поле… Тут не було ніяких загороджень, воно просто обривалось з усіх боків. Це виглядало доволі страшно, хоч і машстабно. 

На місці вже було пʼять команд, окрім нашої. 

— Нарешті зʼявились наші останні учасники! Так як ви останні, ви отримуєте один бал, — почули ми голос директора, який лунав ніби з динаміків, і раптом на Рунарі зʼявилась  якась медалька з написом "1". — Тепер можна пояснити і правила! Кожна команда отримала по балу. Шість отримали ті, хто прибув першими, пʼять ті, хто прибув другими, чотири ті, хто прибув третіми… Відповідно, щості отримали один бал. Зараз ми почнемо відлік, одну годину! Ті команди, які після закінчення відліку матимуть найбільшу кількість балів, стануть переможцями Центральної Академії Трисвіту!

— Тобто, ми матимемо битись, щоб забрати бали в інших команд? І більші бали мають ті, хто прийшов перший, так? — перепитала Азура. — І ми зараз аутсайдери?

— Виходить, так, — я зітхнула. Сумнівалася, що нам вдасться перемогти, адже тут були кращі з кращих студентів Академії.

— Марісе, якщо тобі вдасться рухатись так, як тоді, все може вийти, — сказав Артур підбадьорливо.

— Але це не все! — сказав директор. — Ви всі маєте обрати "Хранителя", "носильщика", "охоронця" і "воїна". Хранитель не має торкатись землі, це буде зараховано програшем і вибуванням команди. Носити хранителя має носильник. Охоронець має захищати хранителя і носильника.  А воїн має торкнутись голови хранителя команди суперника. Коли воїн торкається голови хранителя команди суперника, бали автоматично переходять команді цього воїна. В процесі ви всі можете застосовувати свої магічні сили. Але знімати бали може тільки воїн і тільки в хранителя!

— Коротше, один буде нести, інший сидіти верхи на ньому. Той що несе, має захищати того, хто сидить. Але ще у них є охоронець, який має більше маневреності. А четвертий має атакувати, — пояснив Рунар. — Як розподілимось?

— Марісе хай буде хранителем, — сказала Азура. — Вона не багато важить.

Я подумала, що мабуть не через мою вагу вона прийняла таке рішення, в через те що я фізично найслабша, але їй було незручно так висловитись. 

— Так, я погоджуюсь, — кивнув Артур. — В цьому є сенс. По-хорошому, її мав би нести Рунар зі своїми захисними чарами. Він би міг відбити ті атаки, які пропустить охоронець.

— Залишилось визначитись, хто буде охоронцем, а хто воїном, — сказав Рунар. 

— Ти ким хочеш бути, Азуро? — запитав Артур. 

— Воїном, — не замислюючись відповіла вона. 

— Я теж подумав, що тобі більше піде бути воїном, — кивнув він. — А я захищатиму Марісе і Рунара. 

— У вас є пʼять хвилин, щоб визначитись з ролями! — сказав директор. — Коли ви визначитесь, покладіть по черзі долоні одна на одну, вголос сказавши свою роль! Вас показують на екрани всім почесним гостям, тож постарайтесь проявити себе якнайкраще і не забувайте, три команди отримають шанс поїхати на всеукраїнський етап турніру!

— Марісе, починай, твоя роль перша, — сказав Рунар. — Простягни руку вперед і скажи її.

Я простягнула руку і сказала:

— Хранитель. 

— Носильник, — сказав Рунар, поклавши руку поверх моєї. 

— Охоронець, — вигукнув Артур, поклавши свою долоню поверх наших.

— Воїн, — рішуче вимовила Азура, плеснувши своєю долонею по долоні Артура. 

— Отже, прошу носильщиків посадити ваших хранителів вам на плечі чи взяти їх на руки. Памʼятайте, якщо хранитель команди торкнеться землі — команда програє!...