Директор сказав ще пару слів, після чого обʼявив, що заняття почнуться за півгодини, тож всім варто йти дивитись новий розклад. Всі студенти пішли на виходи з зали. Ми виходили майже останніми, бо чомусь сьогодні всі дуже поспішали вийти першими і на виходах була навіть штовханина, в якій ми не хотіли брати участь.
Коли ми вийшли, в коридорі вже майже нікого не було зі студентів, але от Каен зі своїм двоюрідним братом там були.
Його брат помахав нам рукою. Каен одразу його ледь осмикнув: все ж, ми намагались не афішувати наші стосунки в університеті.
Каен щось сказав Натану і той неохоче відвернувся від нас.
Точно, мене з ним все ж знайомили, я згадала його, він був доволі енергійним і здавався веселим.
— Ходімо поглянемо на розклад і певно нам доведеться розійтись по нашим факультетам до кінця занять, — сказав Рунар, зітхнувши.
— Як думаєте, Ліналі образилась на нас? Може, я все ж мав поступитись їй місцем? — замислено запитав Артур, коли ми вже йшли до зали з розкладами.
— Я думаю, не образилась, — відповіла я. — Ліам хороший хлопець, здається, і його друзі непогані…
— Ну, тоді добре, — він кивнув, ми якраз підійшли до дошки і побачили розклад.
— Марісе, у нас сьогодні три пари, дивись, — сказала Азура. — Одна в теплиці, друга історія магії, третя в основному корпусі з твоїм коханим Каеном.
— Так, припини це говорити, — я легенько штовхнула її. — Краще не афішувати наші стосунки, для всіх студентів ми просто викладач і студентка.
— Ну, він постійно дивиться на тебе… Сам вас видає, — Рунар знизав плечима.— А згадай, як він уніс тебе до себе… Ну, авжеж, інші не знали, що до себе, але він схопив тебе на руки при всіх, коли ти тоді втратила свідомість.
— Він, певно, дуже налякався, — сказала я. — Я й сама дуже злякалася, коли побачила Каена прикованого в підвалі його замку і пораненого… Ну, певно, рано чи пізно всі дізнаються, що ми пара, але я не хочу афішувати це, не хочу, щоб про мене говорили, що я отримую оцінки не за свої знання і вміння, а через роман з викладачем!
— Ну, це теж правильно, — погодилась Азура. — Певно, йому довелось серйозно зайнятися справами зграї після того, що трапилось? Це ж у них практично була спроба перевороту. Вони не знайшли зачинщика? Мені батьки нічого не розповіли толком, хоча я бачила, що вони з Каеном твоїм спілкувалися.
— Здається, організаторам спроби перевороту вдалося втекти, затримали тільки виконавців, — сказала я. — Я сама не дуже детально в те вникала, бо Каен відправив мене сюди, а після його повернення ми ще не розмовляли, він лише сьогодні приїхав зі своїм братом.
— Зрозуміло, — кивнув Рунар. — Ну, вам в будь-якому разі треба бути обережними. Думаю, керівництво не буде в захваті, якщо дізнається.
— Та так, — я кивнула. — Краще поки що не давати їм приводи для занепокоєння. А там, може Каен сам усе розповість, коли вважатиме за потрібне…
***
Пари пройшли нормально, в перший день у нас не було нічого нового в розкладі. На заняттях поруч зі мною знову сидів Ліам. Точніше, з одного боку сиділа Азура, а з іншого — Ліам.
— Дякую, що представила мене Ліналі, мені здається, вона класно доповнить нашу команду. Всім іншим в команді вона сподобалась, — сказав він неголосно, поки викладача ще не було. — Ви ще не заходили за завданням? Не обрали капітана? Це треба зробити сьогодні до опівночі.
— Дякую, що нагадав, після пар підемо, — сказала я. Подумала над тим, кого нам обрати капітаном. Навіть не могла одразу відповісти на це запитання…
— Марісе, а кого ми будемо призначати капітаном? — тут же запитала Азура, поглянувши на мене. — Ну, я думаю, це точно має бути не Артур, він найновіший член команди….