80. "Родина - це не завжди ті, хто родичі по крові"

— Азаре, ти маєш відвезти дітей, я затримаю їх! — вигукнула Алізе.

— Я не залишу тебе! — не погодився Азар. — Поїдемо тільки всі разом! Діти, сидіть в машині!

Азар і Алізе вискочили з машини дуже швидко. 

— Мамо! — Азура хотіла вийти за ними, але її зупинив Рунар.

— Сидіть тут! Я вийду до них і накладу щити на машину і на твоїх батьків! Азуро, не можна, щоб вони тебе схопили! Марісе, слідкуй за нею, щоб вона не йшла! — звернувся Рунар до мене. 

 — Добре, — сказала я, стривожено поглядаючи на свою подругу. — Азуро, давай поки залишимось там, а якщо буде потрібна наша допомога, вийдемо. 

Рунар кивнув, але Азура на мить зупинила його, взявши за рукав: 

— Будь обережний… 

— Добре, буду, — він подався вперед і коротко поцілував її, а потім вийшов з машини.

Через лобове скло ми бачили, як Рунар наклав на машину захисні щити, а потім послідував до Азара і Алізе, які вже бились з двома іншими магами. Азар перетворився на величезного вовка. Я навіть не думала, що перевертні перетворюються на таких величезних вовків.

В цій формі він кинувся на ворогів, а навколо нього я помітила блиск щитів Рунара. Алізе ж, прямо як Азура, почала з стовпу повітря на ворогів, яке змусило їх завмерти і витрачати енергію навіть просто для того, щоб їх не здуло. Бо сила її стовпу повітря була в рази сильнішою, ніж у доньки.

Аж раптом один з ворогів полоснув себе ножем і коли це трапилось, миттєво вирвався з полону повітря та кинувся до Алізе. Та Азар перехопив його і повалив у своїй формі вовка. 

Рунар наслав на поваленого супротивника якесь закляття, що скувало його. 

Тоді Азар кинувся на другого, якого утримувала магією Алізе, і вони з Рунаром спрацювали по попередній схемі. 

Потім вони всі швидко повернулись до машини. 

— Алізе, сідай за кермо. Якщо буде треба, я вистрибну з машини, щоб зупинити погоню.

— Можливо, мені варто спрограмувати майбутнє? — припустила я неголосно.

— Ні, тримай свою силу при собі зараз, вона ще може нам знадобитися на місці, — не погодилась Азура. 

Ми вже на всіх парах мчались трасою далі.

— Ми впораємось, діти, — сказав Азар. — До речі, ти добре допоміг, Рунаре. 

— Дякую, — сказав Рунар. — Я радий, що зміг вам допомогти.  

— Тату, ти ж тепер не будеш проти, щоб ми зустрічалися з Рунаром? — запитала Азура. 

— Ой, вам би зараз не про це думати, — пробурмотів Азар. — Ти взагалі моя єдина донька і спадкоємиця, авжеж, я не віддам тебе комусь отак просто…  Тим паче, ти все ж не перевертень і…

— Але Азура теж не перевертень, — не погодилась Алізе. — Не переживай Рунаре, то він не проти тебе, то він просто не хоче віддавати нікому свою маленьку донечку!

— Я знаю, що тато мене дуже любить, — усміхнулася Азура.

— У вас дуже хороша родина, — сказав Рунар. — Мені дуже шкода, що я не народився перевернем. Але зараз мої рідні відреклися від мене, як від зрадника. Я й сам не хочу підтримувати стосунків з ними…

— Родина — це не завжди ті, хто твої родичі по крові, — відповів Азар. — Тут головне інше. І я побачив, що для тебе Азура дійсно важлива. Наразі мені цього достатньо, але не розслабляйся!

Рунар усміхнувся. 

— Не буду розслаблятись, добре.

Азура тим часом переплела їхні  з Рунаром пальці.

А я з сумом подумала про Каена. Чи побачу я його знову, мені не хотілося вірити, що ми розлучилися назавжди…