Істина крові

Сон

– Я кохаю тебе...

– Я знаю.

Було щось неправильне у такій відповіді. Вона звелась на лікті і глянула на чоловіка, який лежав поруч із заплющеними очима. Вираз його обличчя здавався задоволеним та холодним водночас.

– Я кохаю тебе.

Він розплющив очі, впевненим рухом перевернув її на спину і впився в губи владним поцілунком…

Віта дивилась в темряву і важко дихала, притискаючи долонями низ живота. Коли він перестане їй снитись? Коли перестане мучити? Коли вона забуде чоловіка, якого ненавидить так само сильно, як кохає?

Христина Вілем

Подобається

#1415 в Любовні романи
#23 в Любовна фантастика
#11 в Містика/Жахи

У тексті є: від ненависті до кохання, протистояння характерів_вибір, вампіри і помста

Відредаговано: 24.04.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись