Розділ 68. Не дуже вдалий день

День у Ніобіра вийшов невдалим. Персонал бази навіть не наважувався його турбувати.

Спецпредставник Коаліції міряв кроками центральний зал і намагався зрозуміти, яким чином зникли двоє піддослідних. Аборигени, призначені для експериментів, і Хедлі, який повинен був ці експерименти проводити. Вони як крізь землю провалилися, причому настільки тихо, що тривогу підняли тільки за деякий час.

Увійшовши до приміщення, асистент виявив дві порожніх оболонки із схожого на шовк матеріалу. Головна загадка полягала в тому. що кокони були майже цілими, і тільки злегка розрізаними там, де Хедлі готував місце для ін'єкції.

Невже клятий знахар спромігся звільнити своїх одноплемінників. А чи він сам на місці? Може, зник так само непомітно?

Ніобір рішуче попрямував до "робочого місця" аборигена.

Кроки були настільки енергійними, що навіть амортизаційне покриття підлоги не могло їх заглушити і відлунювало цокотом під ногами чоловіка чималого зросту.

Простягаючи руку до кнопки відкриття дверей, Ніобір спіймав себе на тому, що рука тремтить. Ні, потрібно терміново заспокоїтися! Такого з ним ще не було.

Однак тривожне відчуття не дозволило затримуватися надовго. Двері від'їхали вбік, і погляду відкрилася порожня кімната. Прозорий ковпак відкинутий, а проводи безсило звисають з кушетки.

Ніобір вилаявся.

- Бойову групу до мене! - процідив він, схопивши локальну рацію.