- Це місце знаходиться тут! - Роза показала вперед.
Там починалася промзона. Одна з багатьох, розкиданих у Вулії.
Чотири-п'ятиповерхові будівлі з рядами великих вікон і стандартними під'їздами точно не відносилися до звичайних жилих будинків.
З одного боку до промзони прилягала залізнична станція. За парканом проходила високовольтна лінія, а за нею можна було побачити численні залізничні колії.
Станція не була порожньою. З того місця, де знаходилися Роза і Рот, можна було розрізнити останні вагони декількох товарних потягів, що наводило на думку про серйозні масштаби колись діючого виробництва. Втім, Вулій не заморочувався із збереженням цілісності промислових об'єктів. З іншого боку, за рядами будинків, був звичайний ліс, причому вигляд переходу, де паркан просто обривався, вказував на те, що там розташовується межа кластера.
Цей паркан Роту не подобався. Надто свіжими були спогади про засідку, в яку він потрапив, як останній дурень. Добре, що Роза не була свідком цього сорому, оскільки залишалася непритомною майже увесь час.
Втім, деякі моменти було приємно згадати. Зокрема, як бандити вистрибували з машини, заповненої димом.
Та деяка користь з грабіжників-невдах все ж таки була. Натовп заражених затримався, щоб розібратися з ними, і це дало Роту змогу, від'їжджаючи, сховатися за деревами.
Місце, яке наразі було їхньою метою, знаходилося в стороні від шляху на Черемхово, причому шляху не напряму, а такого, що вже робив чималий гак.
Вони ще раз скористалися даром Рози, щоб прокласти оптимальний маршрут, і він виявився зовсім не найкоротшим.
Окрім пошуку того, що було найбільш потрібним за даних конкретних обставин, під час активації дару Роза отримувала деяку інформацію. Ця інформація, зокрема, стосувалася особливостей місцевості, де знаходився важливий об'єкт, а також містила вказівки про те, що потрібно робити і чого робити не варто.
За словами Рози, найкоротший шлях на Черемхово був сповнений небезпек і проходив по інший бік від кластера з промзоною, що наразі лежав перед ними.
Роза ж вибрала дорогу південніше, незважаючи на те, що місцевість там була більш населеною.
Ще одним, що не подобалося Роту окрім паркану, були клапті сірого туману, які висіли на дахах будівель. Ох, не подобалося!
Роза не заперечувала можливої небезпеки, однак була впевнена у своєму видінні, втім, порадивши Роту одягти захисний костюм.
Сховавшись у ялиннику, вони спостерігали за тим, що відбувається на кластері. Власне, там нічого не відбувалося. Тільки туші заражених були розкидані дорогою, що викликало купу запитань.
Роза надавала останні інструкції:
- Четвертий будинок зліва. Нам потрібно потрапити всередину.
Сама дівчина одягти захисний костюм відмовилася, і Рот її розумів - не призвичаївшись, рухатися в ньому буде незручно. Хтозна, може швидкість врятує їм життя.