Стежками веселкового дитинства

Тихенько із-за гір сонечко встає

Тихенько із-за гір сонечко встає
І ніжно із-за них виглядає.
Світанок день новий дає,
А тихий ліс його вітає.
Той ліс - немов в пухкій перинці –
Так сніг легкий його вкрива.
І тихо пада сніг по сніжинці,
І світ довкола звеселя.
Води край лісу стрімкі потоки
Все мчать вперед із височини,
Життя людського наче роки.
І тануть у воді легкі сніжини…
Побачила все це – серце завмерло
І дяку Богу віддало
За всі ці безцінні перли
І за Його безмежну любов.

Child_of_Love

Подобається

#3683 в Різне
#953 в Поезія
#770 в Дитяча література

У тексті є: віршіукраїнською, вірші для дітей, християнський світогляд

Відредаговано: 08.02.2021

Додати до бібліотеки

Поскаржитись