Розділ 5

Іванка

Уже минуло декілька днів, як сусід заселився та почав мостити собі гніздечко. Із плюсів, це те що з самого ранку вже ніхто не шумить, а починають працювати з обіду. Тому мій ранковий ритуал ніхто не порушує. Надворі, як на середину вересня достатньо тепло, що не може не радувати. Сьогодні по плану, я їду на базар продавати свої квіти. Замовлення всі роздала місцевим, всі залишилися задоволені, на моїй сторінці також активно йде запис, але поки що я тільки набираю список, щоб потім всі відразу відвести на пошту. 

Квіти у машину вчора загрузила, бо кущі великі, а багажник великий та високий, тому все замкнувши, я від'їжджаю від двору та прямую на свої містове, проїжджаючи повз сусіда, я не свідомо пригальмовую, подивившись, що вже встигли зробити. А зробити встигли багато, розчистили чагарники, та склала на прицеп, доречі де вони його взяли? Потім встигли будинок трохи облагородити, застеклили вікна на будинку, старі доски прибрали та замінили точково новими. Рукастий сусід у мене з'явився. Не швидко поїхала далі, щоб не помітив мене, що я роздивляюся. 

Після ситуації в кав'ярні, ми більше не зустрічалися, і мені цього було достатньо. 

За своїми думками, не зчулася, як прибула на базар. Зробивши декілька кіл навколо, нарешті знайшла вільне місце та припаркувалася. Вийшла з авто, відчинила багажник, декілька кущів поставила на підлогу, та обіперлася об авто, чекаючи відвідувачів. Я не люблю базарі. Бо все накопане, я продати не зможу, але це додаткова реклама, хтось побачить, а не купить, але розкаже, і інший може прийти, та купити. Тому я півтори години стою, в потім їду додому. 

Продаю уже не перший рік, тому мене добре знають і за межами мого села. Дехто впізнає, та підходить поговорити, хтось махає рукою, ідучи повз з повними пакетами покупок. Базар чи ринок, це місце де можна все.

Запаковую дві хризантеми, беру гроші та віддаю новій власниці. 

- Нехай радує. Посадіть, поливайте, днів зо 2, а навесні можна кущ начеренкувати і вийде ще до десятка. Ці сорти морозостійкиі, добре переносять в посуху. Дякую за покупку, приходьте, ще є безліч інших видів. - з усмішкою проводжаю покупців, та несвідомо веду очима по людях та несподівано застигаю на місці. Прямо до мене крокує мій сусід. 

- Привіт Іванко. Так швидко поїхала з дому, не встиг, навіть перестріти тебе. Довелося їхати на ринок, щоб поговорити. - з посмішкою лукавою все це промовив сусід. А далі його обличчя вмить зробилося суворим та він продовжив серйозно, - Іванко я розповів своїм друзям, що поруч зі мною живе така чарівна дівчина, яка займається квітами, - змовк і почав кидати на мене погляди, певно очікуючи що я розімлію від цих дешевих компліментів, але мій вираз не змінився, я навіть оком не моргнула. Вичикавши хвилину, та побачивши, що мене не розчулили його дурні компліменти, від видихнув та продовжив - і вони зацікавилися тобою. Хочуть придбати до 10 кущів квітів, щоб облаштувати зону магазину чи то кафе, я не розпитував, і хочуть твої контакти, тому чи ти згодна і чи можна дати твій номер телефону, квіти відвезу я, бо я всерівно їхатиму у місто, вони тільки виберуть, в тебе ж є каталог? 

Я на секунду відвела погляд, зібрала думки до купи та почала свій монолог.

- Пропозиція гарна, але не продаю квіти на вітрини магазинів, ресторанів і так далі. Я продаю квіти, і це не тільки хризантеми, для того щоб вони радували власників, в власники дбали про них, і ті радували око. З року в рік. А також щоб їх ставало більше. А віддавати квіти, для того щоб вони простояли у тісних вазонах, бачучи воду не дуже часто, а вкінці сезону вони змерзли і їх викинули на смітник? Ні, мене не цікавить фінансова сторона, я продаю квіти, щоб зробити цей злий світ трохи кращим, та красивішим, а не для того щоб, люди пораділи подивилися, а потім викинули, а на новий сезон купили знову. Вибач, але це моя остаточна та свідома позиція. - завершивши розповідь, я у свій блокнот записала останні кущі, які продала, закрила багажник та знову повернулася до сусіда. Він стояв на своєму місці. 

-Михайло, відійти, мені вже треба їхати.

- Знаєш Іванко ти мене здивувала, я давно не зустрічав таких людей як ти. Я передам ці слова друзям. І вибач, що потурбував. - сказав та пішов швидким кроком до авто. Мені навіть на секунду стало трохи соромно що я по діловому відповіла. Він ніби поганого нічого не сказав. Але я себе подумки остудила, все вірно сказала. Сіла в авто та вирушила додому.

Михайло

Дивовижна дівчина. У нинішньому світі, коли всі ведуть боротьбу за гроші, ця дівчина бореться за справедливість. Це неймовірно просто.

- Борис, ти можеш тихіше читати оди їй? - трохи емоційно осадив друга. Так, я не зміг не розповісти про це своєму помічникові, і тепер він сидів і захоплено дарував усі компліменти, які знає дівчині. Та що там, я також під враженням, але цього не показую. Дуже стійка позиція, розуміючи, що там прибуток буде вдвічі більший. Своїм друзям я передав що квіти на вітрини не продаються. Але вони завпенили що такого не буде, і попросили знову телефон щоб обговорити все особисто без посередників. Це треба знову йти до Іванки, бо в мене немає номеру телефону її. В мене взагалі немає інформації про неї. Загадкова, окрім того що не дуже люблять у селі її, бо занадто прямолінійна. 

Не можу зізнатися собі навіть у думках, що все ж вона мені сподобалася. Дуже. Своєю прямотою, суворістю, але у мене немає часу бігати за дівчатами. 

-Сьогодні треба вивезти чагарники, я спитав, де можна викинути сміття, в також розпиляти великі дрова на менші, тому зараз авто підберемо до прицепу, закріпимо та повеземо. Зрозумів? - звернувся до Бориса та пішов до будинку, переодягнутися. Попереду багато роботи, але з голови все ж не виходить сусідка моя.