Розділ 3

Цей розділ буде від Мишка)

З цим переїздом геть голова закипіла вже. Треба все встигнути зробити, бо переду багато роботи у самому селі. Речі зібрав, у машину загрузив, помічники авто заправили до повного. 

-Миколо, я їду перший, ви за мною! - Микола, один із моїх помічників, кивнув, і всі погрузилися у авто. Колона з 3 машин вирушила до рідного місця.

Довго думав, зважував, та вирішив розпочати свій агробізнес. У тому селі хатина мого діда, він раніше там жив. Потім його забрали до міста, а хатина залишилася стояти, дім у нього добрий, а земля зарооста бур'янами. 

В агосфері я давно, розуміюся добре тому залишив бізнес керувати помічникам, але зі постійним онлайн зв'язком, я вирушив на свою малу батьківщину. У селі я часто бував малим. 

Кожне літо приїхав до діда на канікули. Там ми ходили на рибалку, косили разом траву для худоби, допомагав у господарстві, адже у діда були гуси, кури, та кози, яким треба було достатньо їжі заготовити влітку, щоб на всю зиму вистачило. 

Дід дуже любив тварин, і прищепив цю любов до мене. Звісно не обходилося і без обробки землі. Треба було полоти городину, копати та вибирати картоплю, прибирати восени, щоб потім земля взимку відпочивала. Роботи зажди вистачало, тому їхав я завжди із задоволенням. 

За спогадами не зчувся як доїхав до села. Заїхавши, рушив по пам'яті до свого будинку. Все дуже змінилося з тих часів. Село розквітло. Багато клумб, які розкинулися на узбіччях, у центрі дитячий сміх лунає, та велика дитяча площадка, з батутами. Безліч дорослих, які проводять мою машину поглядом, не дуже радісним та добрим, звісно чужих тут не люблять. 

Звернувши на свою вулицю, проїхав декілька метрів та зупинився біля свого будинку. Вийшов з авто та огледівся. Звісно будинок трохи занепав змінився, все заросло бур'янами. Але це всерівно мій дім. Нічого розчистимо, і буде тут життя. 

Огледівся, та побачив що з обох сторін є сусіди. Та і взагалі вулиця заселена, лише моя покинута хата. 

Зліва, дуже гарний будинок, все буяє у квітах, і за двором і видно що у дворі теж усе у квітах. З іншого ж боку просто скошена трава, певно бабця якась живе. 

Мої помічники вже вийшли з авто та встигли огледітися.

-Михайло, будинок в доброму стані, можна заходити та жити, тільки подолати бур'яни спочатку - з усмішкою доповів Микола.

-Добре тоді розвантажуємо речі, та заносимо до будинку. - мовив та пішов повз будинку до городу.

На городі також заросло, не хащі, але високий бур'ян є. Треба покосити, зібрати траву, в потім поки ще тепло дозволяє обробити, щоб вивести з огороду. У діда ще і декілька полів було, але там все оброблялося, тому там проблем не буде. Декілька років місцевому фермеру здавали в оренду, тому там чисто все. Розвернувся та пішов до будинку. 

Тут робота кипіла, одні носили речі до будинку, інші як могли розчистили прохід, до хати, весело сміючись та обговорюючи пригоду, чоловіки швидко все робили. 

Але я не подумав, що цим шумом зміг звернути увагу сусідів до мого будинку. Це я зрозумів, як з двору, вийшла панянка, висока, закутана у теплий халат, з куйовдженим волоссям та дуже злим поглядом, та рушила прямо на мене. Відчуваю веселе життя мене чекає тут.