Розділ 2

На ранок Іванка прокинулася на диво у гарному настрої. Будильник сповістив, що зараз 8 ранку, тому бадьоро схопившись, вийшла із спальні та пішла на кухню заварити собі чаю. Каву не любила, лише чай, а у осінню пору ще какао. 

Заваривши чаю, та переглянувши запаси, вирішила зранку зайти в магазин, поповнити запаси хліба, купити какао, цукерок, бо без шоколоду не може жити. Взявши чашку, яка вже була оформлена у осінньому стилі, дівчина вийшла на поріг, не поспішаючи смакуючи чай, з чашки підіймався аромат смачних лісових ягід, та пара, яка розвивалася навколо. 

За двором чути було, як діти йдуть до школи, щось активно обговорюючи, батьки везуть діток до садочка. Іванка заплющила очі, вдихнула свіжого ранкового повітря та посміхнулася. Початок осені, коли ранками вже прохолодно, вдень ще припікає сонечко, а ввечері вже раніше сідає сонце, і треба все встигнути, поки не стартував продаж квітів. Дівчина любила цю пору року, коли вже значна частина зроблена, і можна нікуди не поспішати. Сонечко грало у її каштановому волоссі, в дівчина завмерла та насолоджувалася ранком. 

Допивши чай, Іванка поставила склянку на качелю, що стояла у дворі та пішла до огороду. На шляху погладила свою пухнасту улюбленицю, підхопила котика, та воркуючи попрямувала до квітів. 

-А ти все котів носиш. Коли вже дітей будеш глядіти? - голосно викрикнула сусідка, яка вже зранку копала моркву. Це була противна баба, яка не розуміла, і завжди дратувала Іванку, бо як це не садити огород в засадити все квітами. 

- Забула у вас спитати, що робити - зі злості відповіла дівчина. Обійшовши всі квіти, та оглянувши що деякі кущі вже починають квітнути, Іванка задоволено, тихенько наспівуючи мотив пісеньки, пішла переодягатися у магазин. 

 Дорогою до магазину, місцеві жителі віталися, жартували та запитували, коли ж можна буде придбати квіти, на що Іванка заспокоюючи пояснювала, що через тиждень стартує продаж. Записавши по дорозі відео з побажанням гарного дня для своїх підписників, адже вона продає також через Інтернет, своя сторінка у соцмережах, тепла, затишно оформлена, де є підписники, які тільки підтримують, в не засуджують Іванку. 

Зайшовши до магазину, та відстоявши чергу, Іванка підійшла до продавчині, та своєї доброї знайомої, Тані

- Привіт Таню, дай мені хлібинку, пів кіла цукерок смачних та тістечок отих з коробка, вони свіженькі? 

- Іванку, зранку відкрила, сьогодні людей дуже багато, майже розібрали, доречі смачні. - з посмішкою відповіла продавчиня, а потім продовжила - Вань, чула до нас якийсь аграрій приїде будуватися? 

Іванка протяжно зітхнула, цей дядько ще не приїхав, а про нього вже з кожного куточка села говорять, невже він такий крутий? 

- Таню, я не збираю плітки, та і не цікаво що там за дядько такий, звичайний роботяга. 

- Ваня, в ти чула що він біля тебе буде селитися? Твої сусіди продають хатину, а він купив і буде там будуватися. - з усмішкою запитала Таня важучи тістечка. 

- Не цікаво мені, купив і купив, хай живе, я не збираюся з ним знайомитися, скільки з мене? 

- 214 гривень - з сумом відповіла Таня, і додала, - але ж ти придивися, можливо це твоя доля? 

Іванка ж подарувала Таня усмішку, розплатилася та пішла до виходу зі своїми покупками. 

Йдучи додому вона роздумувала, хто ж тут буде жити, все ж зацікавило, бо сусіди можуть бути в не дуже адекватні, але вже ж нічого не вдієш, тому будемо діяти по ситуації.

Сьогодні по плану було приготування обіду, вечері, а у ввечері піти до хризантем, та трохи проколоти та полити, починати готувати до продажу. День пройшов дуже швидко, спочатку приготувала борщ на обід, на вечерю стушкувала картоплі з м'ясом, та до самого вечора поралася біля квітів. Встигла, проколоти, полити, оглянула, та помітила, які вже можна викопати та продати. Задоволена тим, що квіти вже почали показувати цвіт, написала у групу села, що можна вже деякі кущики придбати. Односельчани, хоч і не дуже любили Іванку, але квіти розбирали кожної осені, бо кущі були добрі, великі, квітки великі та пахучі, тому завжди була черга.

Обробивши замовлення Іванка, зайшла до хати, та покупавшись, одразу лягла спати.

А зранку прокинулася не від будильника, в від шуму автомобілів та криків людей, що доносився з вулиці. 

Привіт, дуже сподіваюся, що сподобається моя історія. Буду вдячна за коментарі, та ваші відгуки та думки🫶 всіх читаю, всіх бачу, рада кожному)))