Розділ 1

Іванка, Іванна, Ванюшка, як тільки не називають цю дівчину, бо для когось вона квіточка, а для когось будяк. Так охарактеризовують дівчину, яка проживає в селі, та займається власною справою. Іванка займається вирощуванням квітів. Неосяжні городи на яких односельчани вирощують картоплю, помідори та моркву, Іванка ж на городі вирощує кущі гортензій, які мають шапки у вигляді морозива, рожеві, білі, фіолетові, безліч різновидів ірисів, гіацинти, тюльпани, ближче до осені стартує продаж хризантем, а навесні все буяє у петуніях. Щось відволіклися від розповіді..

-Ваня, дивися до старості спини не залишиться у тебе, ха-ха - гегочучи проїхала односельчанка, заглядаючи на город та роздивляючись квіти, які Іванка поливала. Літня пора, вечір, і треба все полити, бо у цьому році посуха прийшла у село, тому квіти трохи почали трохи в'янути. 

- Дивися не впади з того велосипеда, курка - пробурмотіла Іванка під ніс - не хвилюйтеся, я буду носити її у руках, тітко - голосно мовила у слід жінці. 

У селі завжди вистачало заздрісників, і тітка була не виняток. Зволоживши, останній кущ гортензій дівчина пішла тихо до подвір'я. За нею лагідно потираючись йшов кіт, її улюблений Мурчик, а на подвір'ї весело гавкала собачка Жучка, облизуючись та ніби усміхаючись їй. Іванка зайшла у двір та пішла до хатини, бо бринів її телефон, хотіла почути її подруга, яка теж тут жила на одній вулиці.

-Вань, де ти ходиш у мене такааа новина, скоро лусну від емоцій, виходь поговоримо - скоромовкою проговорила Маринка та кинула слухавку. 

Іванка не встигла нічого і сказати, зітхнувши пішла за двір, де назустріч уже бігла подруга. 

-Ваааня, ти знаєш що відбувається? - пропищала Маринка ще з середини вулиці.

Іванка скривилася від цього писку, зробила кругла очі та приготувалася слухати подругу, бо вставити хоч слово зараз не вийде. Кивком голови показала що уважно слухає, склавши руки на грудях.

Маринка продовжила тим часом: - до нас у село переїжджає якась "шишка", буде тут займатися землею, аграрій типу, ніхто нічого ще не знає, але кажуть крутий дядько. Мабуть молодийййй, а може це моя доля Вань? Як думаєш? - з надією у погляді Маринка подивилася на Іванку.

Іванка ще раз зітхнула, знову починається. Якщо хто не знав, Марина хоче знайти кохання всього свого життя, і вона шукає його буквально у всьому, іноді доходить до маразму. Але Маринка молода струнка русоволоса дівчина, з прямим носиком та своїми повними губами. Але у селі дуже хлопці не поспішають свататися, бо свої всі, а з інших сіл Маринка не хоче принца, бо всі або криві, або гнуті. Отак і шукає у кожному.

-Маринко, ну що ти, можливо там старий дідуган, який просто буде вирощувати помідори чи огірки, щоб продати, в ти вже намріяла собі бозна що - вигукнула Іванка с передсердя.

-Ваня, а я всерівно думаю там молодий чоловік, який шукає кохання всього свого життя, і він його тут знайде, обов'язково, от побачиш. - серйозно мовила Маринка та пішла додому 

Іванна  подивилася у слід та також пішла у двір, роздумуючи, хто ж приїде жити у село.