5 Мілана

Коли я побачила в кафе свого сусіда - йолопа разом із яскравою білявкою і те, як мило вони спілкувались, у мене в голові відразу з'явився план.

Для його втілення мені необхідно було повернутись до свого авто, щоб дещо там взяти.

Сівши в машину, я взяла маленьку подушечку, яку вишила і подарувала мені мама на якесь свято і запхнула собі під кофтинку.

Довелося постаратись, щоб добре прилаштувати і закріпити імпровізований живіт. Оглянувши і помацавши творіння своїх золотих рук, я посміхнулась підступною посмішкою типової кіношної лиходійки.

Начувайся, бовдуре кароокий! Твоя краса не врятує тебе від моєї жахливої і безжальної помсти. Зараз ти заплатиш за знущання над моєю дорогою дівчинкою!

Дорогою до кафе, я доклала максимум зусиль для того, щоб пустити сльозу. Довелося навіть кілька разів боляче вщипнути себе за руку. 

Та то дрібниці... На які тільки жертви не підеш, щоб покарати нестерпного, нахабного, безсердечного і дуже паскудного багатія.

Увірвавшись в кафе, я здійняла такий галас, що всі відвідувачі відразу на мене повитріщались.

Як же я шкодувала, що не могла зараз зробити фото нашого капосного Стаса Ковальського. Вираз його обличчя був безцінним.

Коли цей йолоп почув про нашу спільну дитину, яку я нібито ношу під серцем, то таку гримасу скорчив, що я ледь стрималась аби не засміятись.

Очі у того козляри повилазили із орбіт, а щелепа зі стуком впала на стіл. Так тобі, паскуднику! Сам напросився!

Досі ще ніхто не смів безкарно ображати Мілану Бляхер. І цьому барану безхвостому я швидко всі роги пообломую!

Моя акторська гра була на стільки переконливою, що Стасова краля здиміла наступної ж миті. Та так швидко ніби її тут ніколи і не було.

Білявка так поспішала вшитись з кафе, що навіть про свій десерт забулась, а я це помітила і вирішила скористатись моментом.

А що? Ціни в цьому кафе ого і йой. Навіщо такому добру, як шматок шоколадного торта, пропадати?

І гроші зекономлю, і задоволення отримаю, спостерігаючи за сердитим виразом обличчя бісового Ковальського. Ще й поласую смачним десертом. Одні плюси кругом!

З'ївши десерт і трохи потеревенивши зі своїм ненормальним сусідом, я зі спокійною душею поїхала додому.

Буде тепер наука тому телепню, що зі мною і з Адою краще не зв'язуватись.

Наступного ранку я прокинулась від якогось жахливого і нестерпного дирчання. Аді теж цей звук дуже не сподобався і вона почала невдоволено гавкати, бігаючи біля вхідних дверей.

- Ходімо подивимось, що там коїться, - промовила я до собаки, відчиняючи двері.