Ви тільки подивіться на цього багатенького вилупка! Це ж треба було до такого додуматись?!
Взяти і звернутись в поліцію та заявити, що моя Адуся бігає по вулиці без намордника, а це ніби дуже небезпечно, бо довкола гуляють люди з дітьми.
Та моя Адочка - наймиліше і найдобріше створіння у всьому світі! А тепер через цього хробака в костюмі, моя дівчинка змушена носити намордник за межами нашого двору.
Про це мені повідомив знайомий поліцейський, приїхавши із самісінького ранку.
Саме від нього я і дізналась про те, що мого клятого сусіда звуть Стас Ковальський.
І зовнішність у цього бовдура гарна і ім'я чудове, а сам - козляра породистий. Це ж треба таке?
- Бідолашна моя Адуся... Нічого... Я ще за тебе помщуся тому нещастю чорнобровому. Цей телепень ще не знає того, з ким зв'язався! - Промовила я, обіймаючи свою дівчинку.
Ада сумно подивилась на мене і лизнула мого носа. От як можна на таке диво вдягати намордника?!
Наступного дня я сіла за кермо свого червоненького Smart Fortwo і поїхала на співбесіду.
Цього малючка мені подарували батьки минулого року, коли я закінчила університет. Щойно я його побачила, то закохалась у нього без пам'яті.
Припаркувавшись, я вийшла з авто і попрямувала до торговельного центра, де у мене мала відбутись співбесіда на посаду продавця - консультанта у відділ косметики.
Така собі робота, але на перший час згодиться і це. Заощаджень у мене не так вже й багато, а класти зуби на поличку ми з Адусею дуже не хотіли.
Співбесіда пройшла чудово і мені запропонували роботу. Коли я хотіла, то могла бути милою і привітною. Проблема полягала у тому, що таке бажання у мене виникало дуже рідко.
Я вирішила відсвяткувати нову роботу, випивши капучіно і з'ївши смачний десерт.
Неподалік знаходилось моє улюблене кафе. Ціни там були ого, але воно того вартувало.
Сівши у свого малючка, я поїхала в кафе. Настрій був чудовий і я навіть почала фальшиво підспівувати пісню, що зараз звучала на радіо.
Підійшовши до кафе, я заглянула у велике вікно, щоб поправити собі зачіску. Стоп! А це ще що?!
Оце так поворот! Мій капосний сусід - багатій сидів за столиком разом із грудастою, вродливою блондинкою.
Тільки подивіться на цього паскудного жеребця! Взявши білявку за руку, цей півень общипаний щось там їй плів і так заглядав у декольте нещасної, що мало очі не скосив.
Схоже, що у когось сьогодні вимальовуються плани на вечір, а можливо, що і на ніч...
Ага... Дзуськи! Зараз я цій дупі слонячій влаштую... Буде знати, як над моєю бідолашною дівчинкою знущатись...
#6146 в Любовні романи
#1425 в Короткий любовний роман
#1244 в Різне
#483 в Гумор
від ненависті до кахання, протистояння характерів, багатій і проста дівчина
Відредаговано: 26.08.2025