РОЗДІЛ 11.6

Раптом я упіймала на собі уважний погляд викладачки, що змусив мене здригнутися від несподіванки, а тоді вона промовила:

— Здається у вас є ідеї стосовно мого завдання, адептко?..

В голосі жінки була цікавість, через яку я дещо зніяковіла. На відміну від інших адептів, я навіть не торкалася каменів, і, чесно кажучи, не збиралася цього робити. Надто вже ризиковано. До того ж, у випадку помилки, постраждаю не лише я, а усі в цьому кабінеті. Якщо, звісно, викладачка не вирішить втрутитися та врятувати нащі нещасні дупи.

Врешті, ректор навряд схвалював підсмажених та скалічених адептів.

Я прокашлялася, перш ніж представитися.

— Де-Рамблер. Так… це накопичувачі. Несправні накопичувачі, якщо точно. На це вказує їхній колір та чорні ламані лінії всередині. Схоже на те, що вони от-от вибухнуть.

— Дуже добре, — мовила вона. Жінка і справді здавалася задоволеною, — І як слід діяти при таких умовах?

Я знову прокашлялася під поглядами інших першокурсників, а тоді почала переповідати те, що запам’ятала з прочитаного в підручнику.

Коли закінчила, в аудиторії запала тиша. Підозрюю, вона навряд була пов’язана з моєю неймовірною пам’яттю. Просто усі нарешті зрозуміли, що треба робити, та чим усе закінчиться, якщо і далі сидіти на дупі.

— Ну і? Чого чекаємо? — викладачка примружилася, переводячи погляд на інших першокурсників, — Може кінцівки вам і не потрібні, але залік з мого предмету ви такими темпами не отримаєте.

Останні слова жінки таки змусили аудиторію оживитися. Дехто з останніх рядів навіть передумав ховатися, й рушив до скрині.

Я ж, натомість, відійшла вбік, бо однаково не могла нічим зарадити. Та сподівалася, що наданої інформації було достатньо, аби мене не вважали безнадійною. Гадки не мала, чи попередив Ранмар інших викладачів про рекомендації щодо моєї магії, та в мене не було жодного бажання псувати враження і відносини з цією жінкою.

На щастя, обійшлося без вибухів та нещастих випадків. Мій сусід по ряду, той самий напівельф, чиє ім'я я досі намагалася пригадати, разом з ще двома першокурсниками, деактивував зіпсовані накопичувачі, чим заробив додаткові бали і схвальне: "Добре", — від викладачки.

Я, на мій подив, теж отримала високу оцінку. А от інші...

— Що стосується решти з вас, — холодно мовила жінка, — Ви мене розчарували. А коли я розчарована... — її очі небезпечно зблиснули червоним, від чого я, та ще кілька першокурників судомно ковтнули та напружилися, — Що ж. Кожен, хто вирішив сховатися за спинами інших адептів зі свого потоку, має підготувати мені по два сувої, присвячені накопичувачам, і темі, чому основи поводження з артефактами мають знати всі маги, без виключень. Термін — до наступного тижня.

По аудиторії пронісся стогін змучених адептів. Хоча правильніше було б назвати їх знахабнілими.

Ну справді, звідки таке зневажливе ставлення до предмету? Як вони сподіваються закрити сесію? Грошима?

Особисто мені ніколи не подобалася така практика, хоч я і знала, що вона існує. Корупція — це взагалі не круто. Але… Що поробиш.

Здається дещо не змінюється навіть в інших світах, сповнених магії та балакучих духів.