Епiлог

Кирило

На площу я приїхав з друзями після тренування. Трохи раніше призначеного часу для підготовки. Мелісса з подружками ще не прибула. Поступово почали сходитися студенти нашого універа. Перехожі, гуляючи на святі міста, зупинялися. Запитували, що цікавого планується і багато хто залишався чекати далі, хрустячи попкорном.

— Стежите за черговістю виходів. Готуйтеся заздалегідь до номерів.

Нам оголосив тренер, повторюючи кому за ким виступати.

Вибір друзів зовсім невипадково стосувався площі в день міста. Тут щорік збирається тусовка любителів вуличних танців на головній сцені. Після нас вийдуть співати естрадні зірки і завершенням буде дискотека з феєрверками.

Наша команда зібралася у повному складі. Бикови відкривали програму. Брати задали жару. Звідки непереможність в боксі для них нам зрозуміла. Спробуй в невловимого вмазати, відскакують і злітають над рингом, зводячи з розуму суперників.

В кінці танцю братів-боксерів серед глядачів побачив трійцю подружок і Ваню. Ботан і напарник Мелісси приїхав на моє прохання.

Мене ще не помітила моя дівчина. Озираючись довкола себе, вона відходить подалi вiд знайомих студентів. Видно, що переживає дуже. Хотів би я про суперечку забути. Але ж він і подарував мені Бiляночку. Викреслити минуле не зможу. Спробую додати в нього більше сонячних фарб.

Батьки мої теж приїхали, в дні міста ніколи не пропускають концерт з моєю участю. Мені повезло в цьому плані більше друзів. Мати і батько не вважають захоплення дуже серйозним, але приходять підтримати. Знімають на камеру і вдома передивляються, а потім друзям своїм показують, який талант виростили.

— Хижаки, запалимо натовп?

Алекс першим відреагував на швидкий вихід.

Ударяємося, як завжди, кулаками.

І вилітаємо на сцену, запалювати наш номер трьох. Недовго тужити пліткарям залишилося.

***

Мелісса

Стежила за Кирилом, затамувавши подих. Хижаки могли б стати танцюристами. Дуже круто виглядають на сцені.

— А все ти зі своїми планами на спадкоємця. Казала ж віддати сина в академію танцю, — поруч зі мною, мати Кирила, під враженням вимовляла чоловіку.

— Так хай собі танцює скільки влізе. Професія потрібна серйозна.

Не поступався батько танцюриста і майбутнього маркетолога.

Музика ще не закінчилася. Алекс з Марком продовжують відпрацьовувати трюки на сцені. Але Кирило несподівано сховався. На танцювальному шоу я бачила цей номер і там утрьох виступали до кінця.

Проводили бурхливими оваціями друзів Кирила. І зустріли вже біля себе. Подружки з сцени очей не зводили, а поблизу, навпаки, прагнули на хижаків не дивитися.

Відразу пристала до хлопців з головним питанням:

— Кирило, де? Чому з вами немає?

— Скоро вийде. Не пропустимо, — кивнув мені на сцену Марк.

Занепокоєння наростало. Ще й присутність батьків мого хлопця додавала хвилювання.

Що подумають про мене? Як він пояснить свою перемогу?

Мачо зранку видав:

«Ми всіх переможемо! Ворогів в дупу».

Тепер думаю, хто це ми? І як відправимо до заднього шляху?

Пролунали перші акорди запального ритму.

І явище сталося! Тримайте мене над землею, та поміцніше.

Це ж... це... неймовірно.

— В мене пішов син, — задоволено гмикнув з боку батько Кирила.

— Тут i не посперечаєшся. Дубовим таке лише в голову приходить, — засміялася його мама, і я трішки розслабилася.

Прямо на головній площі мій парубок почав танцювати брейк-данс в... плавках тигрового кольору. Я пам'ятаю, так вважається програш.

Ой-йо-йо.

Не треба мене програвати!

Раніше думала інакше. Зараз нічого міняти не хочу-у-у!!!

— На лобі немає зірки, Мел, — Даша почула мої думки вголос і нагадала умови.

Просто я так розгубилася, що лише на плавки і трюки задивилася.

Тигр, зараз я не могла називати його по-іншому, випрямився і дав розглянути між трюками глядачам лоб.

А там... там…

Приклеєне серце з написом «Моя винагорода Мелісса».

Пісня закінчилася.

Кирило стрибнув зі сцени. Глядачі створили коридор, пропускаючи танцюриста брейк-дансу, а для мене: коханого хлопця, тигра і майстра підносити сюрпризи.

Тудух-тудух-тудух.

Моє неприклеєне серце вискакувало з грудей.

Знову, як вчора на конкурсі, вся увага на нас.

Кирило пробіг відстань до мене, десь по дорозі підхопивши букет білосніжних троянд.

— Моя перемога в спорі ніщо! — голосно вимовив він, — Найважливішою стала винагорода нашого кохання. Тому головний виграш чекаю від тебе, Бiляночка.

Ще нічого зрозуміти не встигла і здригнулася від продовження…

Переді мною Кирило впав на одне коліно і протягнув каблучку.

— Виходь за мене, Мелісса! Все одно ніколи не відпущу. I хочу назавжди розділити своє життя з тобою.

— Ну точно по моїх стопах. У його віці так само коліно відбив, коли падав перед тобою з пропозицією, — з гордістю поділився спогадом батько, чекаючого відповіді тигра.

Стоп. А якщо все для глядачів? Розрулити чутки і таке інше.

Проте батьки Кирила поруч. Ні, нi, для розіграшів навіть в порятунок моєї честі це занадто. І моїм рідним же пообіцяв щось дуже важливе, задовго до конкурсу, і тепер я розумію, що саме.

Думки крутилися на величезній швидкості. Одне те, як хвилюється тигр, утримуючи тремтячими пальцями каблучку, передалося мені усвідомленням моменту, про який ніколи не забуду.

— У мене є для тебе виграш, Кирило, — зняла з його лоба серце і приклала до своїх грудей, — Я згодна, коханий!

Поздоровлення тривали довго, начебто ми вже на весіллі побували. Поступово частина натовпу розповзлася, вважаючи, що необхідні новини дізналися. Батьки Кирила привітали, побажали весело продовжити святкувати день міста, і поїхали.

Подружки оточили, розділили зі мною шок від несподіванки. Дуже різко все сталося. Раділи моєму щастю, милувалися каблучкою. Зажадали, щоб я взяла двох дружок на весілля. Але я б і так вибрати одну не змогла.