Глава 45/1

Мелiсса

— Бiляночка, не треба. Будь поруч, — витягнув мене тигр, і усадив до себе на коліна.

— Хто не знає Дубова Кирила і Меліссу, так от вони, студенти нашого університету, — показала Зарiна на наші місця, а я пошкодувала, що не в останньому ряду біля виходу зайняла.

Глядачі втупилися на нас. Сіпнулася. Не вийшло. Кирило тримав міцно.

— Тут багато говорили про добро і справедливість. Кинули на мене ганебний титул. Лише багато хто з вас не бачить під носом явне беззаконня. З Меліссою розважалися і використовували заради спору. Призвідники: Кирило та його друзі. Але, як бачите, Меліссу все влаштувало. Ганьба нашого університету не я, а вона!

Хто там хвилювався з приводу ганьби? Це у минулому.

Найцікавіша частина конкурсу виявилася ніяк не присвячена Зарiні.

Зараз — я згораю від сорому під пильною увагою залу.

Сміх, жартики і вигуки співчуття — здається, популярність до мене прийшла. І брати участь в конкурсі не знадобилося. До справжньої Міс в рази менше уваги, все на мене перейшло. На сцену ніхто і не дивиться.

— Мелісса, ти соромишся мене? — розвернув до себе Кирило, відволікаючи від залу, поки його друзі сипали погрозами в найбуйніших студентів.

Ваня навіть послав когось занадто допитливого ззаду справжньою лайкою, а не біологічними термінами.

— Ні, не тебе. А того що... Ну як же я тепер буду? — хлипнула, ховаючи обличчя за його плечем.

— Довірся мені, маленька. Спробуй показати, що віриш і з усім згодна. Для злостивців, хоча б. І пам'ятай: я кохаю тебе, Бiляночка.

Ще попросив не збігати і піднявся, залишаючи мене з Марком, Алексом і Ванею.

Даша вибігла на сцену, відбираючи мікрофон у «Міс Злюка року». Зарiна погналася за нею, і пропала за кулісами. Ангеліна кинулася услід. Від втечі до подруг зупиняло прохання не покидати своє місце і... вихід Кирила на сцену.

Такого конкурсу ще точно універ не бачив. Як знала, що довго не забудуть. Лише ось, помилилася по якому приводу.

Заплуталась в переживаннях.

Краще б не зв'язувалися з гадюкою? Тоді б вона придумала ще привід напасти.

Провчили правильно? Справедливо, принаймні. Але що мені робити тепер з такою славою від «Міс Злюка року»?!

Поява Кирила на місці Заріни, попереду продовжуючих стояти учасниць, зал взагалі порадувало. Шоу продовжувалося. І для деяких любителів поживитися плітками в найгарячіший частини. Багато хто піднявся зі своїх місць. На зауваження припинити галас від суддiв і викладачів ніхто не реагував.

— Прошу трохи тиші, — почав Кирило, — Для тупих — порада заткнутися. Після конкурсу ви перестанете бути глядачами, а я культурно розмовляти.

— Виловимо на перервi до кого не дійшло! — голосно викрикнув Марк, підтримуючи друга.

Зрозуміло, що виловлювати разом будуть.

— Мелісса, зараз Кир все розрулить. Не хвилюйся, — заспокоїти мене Алексу не вдалося, але він спробував.

Зал напружено затихнув.

І я чекала, як же розрулити вдасться.

З перших же слів Кирила ахнула, стискаючи підлокітники крісла.

Мені кінець!

Зустрілася з улюбленими кристально-сірими очима. І пригадала про прохання.

Впасти я завжди встигну, якщо знову отримаю обман.

Випрямила спину і, наскільки дозволяли тремтячі губи, показувала посмішку. Ніби схвалюю найжахливішу промову. І лише трималася одним: я хочу йому вірити, хочу, хочу... хочу.

— Зарiна або «Міс Злюка» не обдурила вас, — викинув тигр в публіку зiзнання, сяючи щасливою посмішкою. — Суперечка була. Справжнісінька. І перед вами я — переможець! — половина залу гучно поплескала.

Iншi галасували, тикаючи в мене пальцями. Продовження уразило ще більше:

— Запрошую всіх бажаючих побачити мою найголовнішу винагороду завтра, на свято Дня міста до центральної площі. Саме там, за умовами спору, я повинен був програти або отримати свій приз. Марк з Алексом підтвердять.

— Кир зовсім здурів, — шепнув Марк Алексу тихо, але я почула.

— Черговий хід, в його репертуарі, — буркнув Алекс.

Та все ж друзі встали і підтвердили слова Кирила.