Глава 45

Мелісса

Наступним номером від учасниць кожна штовхала полум'яну промову. Більшість хотіли світ врятувати. Різко перетворилися на рятувальників. Інші жадали прихистити у себе: бездомних, сиріт і всіх-всіх, хто мають потребу по доброті душевної.

Знаю я деяких з них, і пару гривень на автомат-кави у борг дати поскупляться. Але на конкурсі перетворилися на святих. Ангеліна і тут відрізнилася, сама простота, виклала все як є, щиро та чесно.

Ми сильно аплодували нашій учасниці, доки судді не попросили тиші. Наступною вийшла Зарiна в образі весняної німфи. Проходячи повз неї Ангеліна різким рухом поправила квітковий вінок на голові гадюки і злегка хлопнула її по плечах. Виглядало з боку дивно. Але Ангеліну і не хвилював бездоганний образ для суддів, важливіше було встигнути…

Зарiна прийняла схвильований вид густо-нафарбованого обличчя. І понеслася лити розмови про світ, доброту і допомогу людям. Вистачило ж терпіння вивчити з інтернету. Сама-то й не чула про таке.

Помітити швидко зміни вона не могла, а ось глядачі сполохалися.

— Ой, дивиться вуха виросли!

— І ніс почав стирчати з голови!

По рядах прокотилася хвиля перешіптувань.

Хижаки приголомшено втупилися. А Ванька протер три рази окуляри.

Підшиті до плечей плаття і вінку мікро-горошини з латексу, після натиснення на клапан поступово збільшувалися в розмірах, виявляючись у формах, закладених в них. Заздалегідь натискувати б не вийшло, і Ангеліна взяла на себе цю частину "підказок".

Вуха, збирачки пліток, зростали від плечей.

Гострий ніс, тягнувся над вінком на голові.

В середині полум'яної промови ніс вже повалився на лоб, смішно звисаючи ніздрями, на зразок дзвіночка. Помітивши несподівані аксесуари, Зарiна почала плутатися в завченій промові. Відкидати ніс назад. Під кінець забула, куди збиралася бігти, рятувати світ.

— Ваші слова розходяться з образом. Ми не розуміємо, навіщо такі деталі знадобилися?

Судді обурилися. Шум в залі їм вже набрид. Другий вихід Заріни з якимись витівками.

— Я так збиралася показати... е-е-е, — поправила вона вуха на плечах, — Що сильно чутлива до чужого болю. Приймаю все через слух і нюх близько до серця.

Глядачі зареготали. Хижаки ледве з крісел від сміху не впали. Спроба викрутитися суддями конкурсу не зарахувалась як оригінальність. Оцінки нижче за всіх поставили. І в слід вухатої Заріни з двома носами поглядали в подиві.

Останнє дефіле стало вирішальним.

Завершальна частина викликала бурю емоцій. Вечірні вбрання виглядали розкiшнiше один іншого. У Ангеліни цирк і в вечірньому вбранні виявився у всій красі. Якби я не була присутня під час примірки дома у Даши, то впала б точно.

— Очманiти! Ви не могли вибрати, щось більш людське? — застогнав Марк, знову встаючи для стеження за чоловічою частиною студентів.

Спереду на Ангеліні розвивалося хвилями білосніжне плаття, виткане немов з повітря, і на рукавах виднілися контури крил ангела.

Зал зворушливо заохав.

В середині сцени під темп музики, що прискорився, Ангеліна розвернулася. І тут вже зворушливість змінилася жвавими оплесками.

Ззаду плаття різко відрізнялось. Чорне, ультракоротке, із зухвалими паєтками, немов бісеня, на якого здатна перетворюватися наш ангелок, якщо вивести з себе.

Зарiна вийшла, виблискуючи вогнями. Пливла вже не так упевнено. Раз у раз оглядала себе у пошуках нових підказок. Так ми назвали наші сюрпризні фокуси. Нічого ж не давали їй зайвого. Лише те, що отримували від пихатої гадюки.

Я зловила на собі пильний погляд Заріни, і тут вона спіткнулася. Ну треба ж під ноги дивитися, а не на мене. Тоді б і не перечепилася.

— Ваших рук справа? Ух, і небезпечна ж мені дівчина дісталася, — без злості похитав головою тигр, відчувши мій настрій.

— Без Дашки точно не обійшлося. Моя мішень на що завгодно здатна, — навіть з гордістю протягнув Алекс.

Марка хвилювало не лише це.

— Хвіст у неї зростає та зростає. І чому він рожевий?

— Тому що — це язик, а не хвіст! — Ваня підказав з найсерйознішим виглядом.

Можна подумати, що язики замість хвостів зростають.

Важливо, що в Заріни виріс в самому хвостовому місці. У інше, Даша не вигадала, як причепити. Отже язикатий хвіст вийшов. Всього лише одна невеличка деталь залишилася.

Та-да-дам!

Зарiна нервово відірвала язикатий хвіст від плаття. Ведучий конкурсу забрав у неї аксесуар, але не заховав, а розвернув внутрішньою стороною.

Зареготав у мікрофон і показав залу.

«Міс Злюка року» 

Крупними буквами віддруковано на червоній стрічці.

Ведучий запитав у залу, що робити зі стрічкою. Глядачі зажадали повернути «Міс Злюці» більшістю голосів.

Ось так здобуття неофіційної номінації відбулося.

Титул «Міс універ» дістався одній з гламурних дівиць, дуже схожою на Зарiну. Зате «Міс глядацьких симпатій» отримала Ангеліна. Ми скакали від радості і навіть Ванька ляскав долонями, не жаліючи рук.

Подячну промову «Міс універ» не змогла договорити. Злюка, гадюка і вируюча від люті Зарiна, вирвала з рук переможниці мікрофон.

— У своїй промові я не про все встигла розповісти,  — вибігла вперед сцени.

— Вже можна не прикидатися, хто мене здав? — Кирило зрозумів остаточно, вказавши на мстиву однокурсницю.

— Так, взнала від неї. Зарiна не раз діставала мене і подруг, — приховувати необхідність пропала, — Ми хотіли показати їй всі злісні сторони підказками. Ну щоб висновки зробила. Навіть назвали не просто Злюка, а лише року. У надії, що виправиться. І хто його знає, кому потім перейде неофіційний титул наступного разу.

— Тихіше ви, — шикнув на нас Алекс, — Вам промову присвячують.

Ми перестали базікати і звернулися в слух.

Після перших же слів опустилася вниз, з бажанням пригнутися або провалитися крізь підлогу, якщо вийде.

Не дали.