Реєстрація

Ставка на Мелiссу

Глава 44/1

Мелiсса

Мені приємно сидіти поруч з коханим. Відчувати погладжування моєї долоні в його руці, швидкоплинні поцілунки в щоку.

Але я шукала куди пересісти...

Зал повністю забитий. Нікуди!

І слухай мені, сиди, жартики хижаків. Розбурхалися хлопцi, розійшлися. Алекс шукав вульгарщину, довести свою думку про конкурс. Марк гарчав на всіх, хто витріщався на Ангеліну. Ваня сидів з червоними вухами і відкритим ротом. А мій хлопець, реготав мені в саме вухо, не даючи побути в напрузі. Все ж таки я не для жартиків сюди прийшла.

— Третя, як палка-скакалка рухається, — не встаючи з місця, Алекс спробував повторити ходу, підстрибуючи на сидінні, — Хоп-хоп-хоп.

— П'ята, зате виляє, начеб-то хто за дупу кусає, — Марк і сам не помітив, як голосно ляпнув, судді повернулися на нас і швидше помітили собі оцінки на листах.

— Ваня, дивися в обидва і дівчину обирай, — поторсав напарника Кирило. — Як тобі темненька в пір'ї? На качку схожа. Ні, забудь про ту. Руда під сьомим номером тобі більше підійде. Серйозна така, на платті книга намальована. Після конкурсу попроси, щоб дала почитати.

Ну ось! Ось! Як тут з ними всидіти серйозно? Хотіла чи ні, а вже хихикаю не в силах зупинитися.

І я тепер маю відношення до всієї зграї. Варто було зв'язатися з одним, від інших теж не позбавлюся. Найдивніше, що чим більше пізнаю друзів Кирила, тим вони мені менше здаються пихатими нахабами. Веселість і приколи у хижаків лише зовні. Не всім вдається заглянути глибше, туди, де приховані вони справжнi.

Вихід Ангеліни ненадовго втихомирював хижаків. Проте я не могла змовчати і сильно розхвалювала подружку.

— Дивiться, Зарiна з'явилася.

— Нашим на курсі заявила, що перемога буде її.

Почула позаду обговорення студентів.

Я пирхнула, побачивши гадюку. І Кирило помітив.

— Може, признаєшся, нарешті, хто тобі розплющив очі на спiр?

Вже не раз велися розмови, але я все просила почекати. Не хотіла, щоб Кирило почав розбирання сам і перешкодив нашому задуму. Хоча, скоріше за все, і без мене здогадався. Просто стримував обіцянку не влізати до конкурсу.

— Почекай ще трохи. В кінці буде найцікавіше.

На нас суперечка хлопців вже перестала сильно давити. Але залишалися відгомони в вигляді чуток. Прагнула не показувати вигляду, як засмучуюсь. Більш всього хотілося разом переступити, і залишити неприємності у минулому.

З головою занурилася в сьогодення. Та і не було коли в останні два тижні копатися в брудних іграх.

Кирило зміг умовити моїх батьків відпустити мене до нього. Мені не дає спокою секретна обіцянка, яку дав, коли я вийшла з кімнати. Що я вже пропустила, залишається лише здогадуватися.

«Меліссi лише не кажіть», — це все, що я почула, наблизившись до дверей.

Так от і живу. Змови навкруги продовжуються.

І забуваю про все, варто перетнути мені поріг в новий світ. Наш новий світ. Звучить він по-різному: гавканням Жужі, поступово змiнюючим репертуар Мачо, пародіюючи господаря. І нашими з Кирилом вечорами, коли вдається раніше повернутися додому.

Два виходи учасниць проходять для Заріни з високими балами від суддів. Ангеліну теж виділяють, як свіжий ковток і нестандартний підхід. Ну ще б пак! Таких оригінальних вбрань ніхто не одягав.

Спробували б де знайти костюм, який три рази колір поміняв, поки наш ангелок здолала доріжку, обережно крокуючи на шпильках.

З конкурсом купальників публіка пожвавилася.

Марк більше всіх. Встав зі свого місця, послав всіх невдоволених позаду і відстежував, хто свисне під час дефіле Ангеліни.

— Ти вже бачив Ангеліну в бікіні. Чого бісишся? — нагадав другу Кирило.

— Я бачив, а вони — ні, — показав Марк на глядачів, — Щоб їм повилазило усiм!

Ось так, стоячи у нас над головами, Марк і помітив вихід Заріни першим.

— Хм-м... Щось не розумію купальник повзе або мені якась погань увижається?

— Всяке буває, — занервувала я, розуміючи своє.

Перший ефект з'явився завчасно.

— Не всяке і не погань, — Ваня вирішив прояснити: — Це п'явка медична вилізла з її... того.

Ну не з "того", а з ліфчика, п'явку Дашка запустила в шов зверху, коли гримерка спорожніла. І недарма таким став перший знак для неї. Поводиться гадюка схоже, липне і присмоктується, доки свої капості не зробить. А то як прилипала до тигра і казати нічого, дуже вже настирлива.

— Фу-у, завжди відчував, що з Зарiною щось не те. Чуйка мене оберiгала, — скривився мій тигр.

Поважаю його чуйку. Інколи прокидається та вказує, куди треба.

Зарiна відчула п'явку і випала з образу, опустивши очі.

— Ай-ай! — відірвала від себе слизня.

Подивилася на суддiв і приліпила назад під ліфчик. Посмішку натягнула. І попливла далі. Вибравши в такий засіб зберегти образ до кінця. Кидання п'явкою і виск могли знизити оцінку набагато.

Гомін в залі швидко згас. Перше непорозуміння вирішили пробачити.

Ніхто ж не знав, що це лише початок...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше