Глава 42/1

Мелiсса

— Почекай, Кирило. Якщо ти папугу хотів для мене повернути, то чому забрав до себе? І говориш — для нас?

— Ти потрібна нам, бiляночка. Тут потрібна, — він обвів руками простір навколо, — Мачо втихомирювати. Жужу зі мною вигулювати. А більш всього мені. Я хочу бути з тобою, будувати майбутнє і не відпускати далеко від себе. Готовий змінитися, якщо ти будеш поруч.

Очі наповнились слізьми, в горлі ком. Вкотре за тиждень. І вперше, з радісної причини, знову розпускаючи квітучий сад в душі.

Зморгнула сльозинки. З усім погодитися не можу:

— Ну сильно змінюватися теж не треба, — тигр в ньому подобається і дуже, за що і покохала, — Хто мене смішити і вигадуватиме приємні сюрпризи? Лише приємні! Не переплутай. І не обманюй більше. Дуже сильно тебе кохаю і дуже-дуже хворію, коли ми не разом.

— Отже, пробачила? — зробив крок ближче Кирило. — Ми разом?

Мачо, якось сам здогадався, що від нас пора змотуватися, і перелетів на верх будиночка.

Моє «Так» потонуло в поцілунку з найбажанішим і улюбленим хлопцем.

Довго ми так ще стояли, цілувалися, не розриваючи обіймів, ділилися всім, що пропустили. Сперечалися, хто кого більше кохає. І сміялися над підказками Мачо.

Перерватися прийшлось на новий клопіт. Не для мене, а для Кирила. Так-так, собачка і Мачо нагадали про себе двом втраченим закоханим. Переміщення по квартирі принесло нове, хай не настільки шокуюче, та все ж приємне здивування. Вигляд з вікна на парк не зміг затьмарити горщик, котрий самотньо стояв з фіалкою на підвіконні.

Після примирення розлучитися вже не змогли. Додому зовсім не хотілося виїжджати від Кирила і всієї, тепер нашої компанії. Ну куди я без них! Батькам завтра вирішили новини повідомити, а сьогодні довелося трохи злукавити.

Ванi подзвонила попередити, що не повернуся. А він і не чекав. Підтвердив пошуки Кирила, і те, що сподівалися раніше нашої зміни забрати Мачо у покупця, якому продав перекупник. Подружок завтра шокуватиму і радуватиму.

Сьогодні хотілося розтягувати кожну хвилину поруч з ним, повертаючи втрачений час. Знову відчувати себе на ванільних хмарах.

І я дуже вже високо підлетіла.

Поцілунки в спальні перестали сп'яняти і залишати задоволення. Розпиляли. Розпалювали вогнем. I нам було цього мало.