Глава 34/1

Мелісса

— Без жалісливих голосінь поясни, хто кого розіграв?

— Навряд чи тобі сподобається, — випробовувала мою витримку, — Я багато що помічала, чула. Але у мене не сходилось все разом. Здогадувалася про ваш зв'язок, і не розуміла, чому Кирило вибрав тебе. Чому відкрито не признається? Постійні розмови Кирила з друзями про ставку, яку скоро отримає. Ще трохи часу все б і так зрозуміла. Але сталося швидше. Три дні тому отримала підтвердження першому підозрінню. І до сьогоднішнього дня шукала друге. Один мій однокурсник допоміг до кінця розібратися. Кирило вступив з друзями в спiр, закохати в себе будь-яку. І навіть не він вибрав тебе, а друзі. Для компанії хижаків ти стала розмінною ставкою. Адже вони і по імені тебе не називали. Лише так — ставка. Тому я раніше не здогадалася.

То хіба можна в таку маячню повірити?

Ні-ні-ні. Спеціально гадюка все вигадала.

А чого тоді руки трусяться і дихається насилу?

— Я. Тобі. Не вірю. — твердо видала, прагнучи триматися у відповідь на нереальне розслідування.

— Звичайно, мені можеш не вірити. Зараз сама почуєш від учасника того спору. Він теж вважає тебе ставкою.

Дістала телефон і швидко промовила, куди підійти співбесідникові.

Хм, значить, чекаємо Алекса... Зараз посміється наді мною. Йому лише дай привід поржати.

Ой, а може сам Марк зволить зглянутися до мене? Він взагалі собі на думці.

Зарiна могла намовити кого завгодно. Дуже прикро буде, що Кирило вважає кращими друзями зрадників.

До нас наблизився хлопець, я бачила його часто зі зграєю хижаків. Навіть сьогодні в їдальні.

— Філ, поясни невіруючій дівчині, для чого вона потрібна вам всім?

"Вам всім" пролунало принизливо. Хочу бути потрібна лише одному, лише своєму…

— Ну є спір, все йшло по правилах, — почав Філ без розжовування як Зарiна, — Потім Кир повів свою гру. Заманював ставку, відступав. Запевняв нас в перемозі. До кінця спору залишилися три тижні. I раптом він зробив вигляд, що злився, і найшвидше не просто так. Кир не з тих, хто здається. Більше нічого не знаю. — Наостанок додав, сміючись, — Я рад, що ставкою стала саме - ти. Круто тигра вiдбрівала. Респект.

Подякувати за комплімент не змогла. Взагалі нічого вичавити з себе. Слова застрягли, в горлі пересохло. Думки скрутило тягучим туманом.

— Сама тепер думай, кому вірити, — доносилося в мій затьмарений мозок, — Кирило вміє викручуватися і перевертати будь-який вчинок в свою користь. Але є хороша новина! У тебе ще три тижні залишаються відчувати себе дівчиною одного з хижаків. Користуйся, якщо сподобалося.

Зарiна нарешті мене залишила одну.

Хвилин п'ять тому почалася лекція. У сумці розривався телефон. Подруги турбуються, де мене носить. А може і не вони.

Замість того, щоб поглянути чи повернутися в універ, продовжувала стояти на вулиці, розшукуючи на асфальті під ногами, хоч крапельку розуміння.

Всі обманщики. Всi проти мене. Кирило не такий, він особливий, дбайливий, коханий.

Розіграш в парку був теж ударом. Повірила у виправдання, що так добивався, закохався, зневірився. Лаяла потім більше себе. І... і він же розкаявся, обіцяв ніколи не підставляти.

Все, що мені залишається, пригадати з чого почалося.

Початок вийшов безглуздим. Наїхав на мене, що пристаю. Ну він такий, він може, висловлювати, що думає відкрито. Наступна зустріч ще гірша. І далі... далі я ж сама хотіла розібратися в причині різких змін.

Це як: пішла геть, не затуляй фон — отримала Дашка.

І наступного дня раптом ти стаєш для нього центом Всесвіту, і найголовніше бажання — запросити мене на побачення.

Скільки разів я ставила питання, чому мене?

Зарiна не зовсiм права. Я не приймала наївно. Сумнівалася. Чинила опір. Боролася з собою. Але куди мені боротися з майстром розіграшів? Мені. Дешевій ставці.

Скільки я так простояла сама не знаю. Телефон знову ожив. Не відповім — дівчатка підуть на пошуки. У двір виглянуть в першу чергу.

Признатися в таємних стосунках заради кохання вже не вийде. Поділитися прямо зараз новими відкриттями теж не можу. Зарiна, підла гадюка, і малознайомий Філ не вселяють довіри. Спочатку я повинна розібратися. Так, щоб напевно. Знайти спосіб взнати правду, не залишаючи щонайменшої можливості викрутитися тигрові. Дуже багато чого на користь спора і ще більше... в бажанні не знайти підтвердження.

Зриваюся з місця та прохожу мимо входу в універ.

— Даш, мені довелося поїхати додому, — взяла трубку поспішаючи до зупинки, — Зарiна ні при чому. Погано відчуваю себе, захворіла. Увечері зв'яжемося в чаті, — побіжно відповіла на частину питань, вона вже готувалася до розправи над гадюкою.

Чекаючи автобус знаходжу в собі сили написати Кирилу:

«Сьогодні зустрітися не зможу. Починаю підготовку до курсової».