Глава 23/1

Мелісса

Біля під'їзду Ваня швидко понісся додому. Ми залишилися удвох.

Хвилювання накривало.

Тримайся, Мел. Стій на своєму до кінця. Так я збиралася з духом.

— Мелісса, не тягни, — перервав тривалу паузу нетерплячий тигр, — Я ж бачу, що ми обидва хочемо одного.

Знову своє «чуття» включив.

Набрала повітря більше і... зважилася.

— Кирил, я могла б спробувати з тобою зустрічатися, — вже хотів на руки підхопити, але я відійшла, — Слово спробувати не просто так сказала. У мене є умова.

— Не називати тебе крихіткою?

— Ну це теж. Ризикни і отримаєш, — погрозила кулаком, — Інша маленька умова. Обов'язкова, якщо ти налаштований серйозно. Сумніваюся. Впораєшся ти чи ні?

Саме тут і був прихований перший пропуск.

— Ти чого, Мелісса? Перед тобою профі за всіма пунктами, — із сміхом вдарив себе в груди, — Будь-які перешкоди під силу непереможному хижаку. Маленька умова, вже точно не проблема.

— Ніхто з друзів не повинен знати, що ми разом. Хочу зберегти доки в таємниці.

Веселість непереможного тигра випарувалася вмить. Спохмурнів і хвалитися перестав.

— Причину умови я можу дізнатися?

Ой-ой, ось і другий пропуск.

— Еее... є причина, — в цій частині розсудливість кульгала, — Непокоюся, як у нас складеться. Серйозно ще не зустрічалася. І мені... мені так легше буде звикнути до тебе.

Фу-ух.

— Нічого не зрозумію, — струсив він головою, — Ти що з Ваней в бібліотеці до двадцяти років просиділа? Хочеш сказати, що ти все ще…

— Неважливо, де я сиділа, — перебила, розхвилювавшися від його останнього натяку, — Ти все правильно зрозумів. В універі тимчасово маємо тримати в таємниці. Нічого нікому не розповідати. Ваньку попереджу. То хіба це перешкода для непереможного хижака?

Нагадала заявку на профі за всіма пунктами.

Коли я придумала логічно «кращий» вихід, і подумати не могла, що його настільки зачепить.

— В твоїй умові є термін? — продовжив допитуватися, — Скільки часу ховатиметься будем?

Бух. Третій пропуск.

— Кирил, для тих, хто налаштований серйозно — квапитися нікуди. Коли зрозумію, сама тобі скажу.

Язик вже у вузол згортався від моїх правдивих відмазок. Так я ризикую одна. А якщо видам прямо зараз нашу загальну з подружками суперечку, можу підставити всю трійцю. Немає у мене ще стільки довіри до тигра. Але і відмовитися від нього не можу.

Мені ще ніхто так не подобався, до тремтіння, до завмирання серця.  Компроміс в моєму рішенні допоможе не програти, і не шкодувати потім про втрачений шанс. Аби таємницю подовше вдалося зберегти.

— Тепер ти вирішуй. Не тягни, — прийшла і моя черга квапити очманiлого парубка від мале-есенької умови.

Розділяючий крок Кирил скоротив, обхвативши мене за плечі.

— Я би не стояв тут зараз, білянка, якби мав вибір. Тепер ти — моя дівчина. І у мене теж є вимоги. З іншими парубками, окрім Вані, не гуляєш. Без мене по клубах не бiгаєш. На дзвінки вiдповi…

Потягнулась сама до нього і зупинила власника «третім разом». Усвідомлення, що цілуюся вже зі своїм парубком, хай і таємним, більше не напружувало совість. Хотілося ще і ще.