Глава 19/1

Мелісса

Номінацiю “Краща команда вуличних танцюристів” отримали хіп-хопери.

Далі називали кращих в кожному напрямі вуличних танців.

— Переможцем в стилі брейк-данс, — нарешті дісталися до самої очікуваної частини, — Стає... стає. Глядачі, вас погано чутно.

Аааа! Це ж нестерпно витримати!

— Кращий брейкер шоу... Кирило Дубов!!!

Очманіти!

Нас нічого не зв'язує, не рахуючи порятунку. У майбутнє заглядати боюся. Але зараз я раділа так сильно, що ледве не видала себе перед подружками.

Перш ніж відправитися на вихід, нам знадобився час прийти у себе. Стільки сюрпризів. Несподіванок. Буде що пригадати ще довго.

— Що тепер робити будемо? — розгублено запитала Ангеліна.

— Нічого. Шоу закінчилося. Фаворити залишаються тут, а там, за виходом, все та ж невгамовна зграя, — повернула нас на землю Даша.

— Ну і наша суперечка продовжується, — пригадала я, — Бігати в хвості прихильниць по універу точно не станемо. Зараз вийдемо спокійно і поїдемо додому.

Вийти спокійно змогли, але лише з концертного залу.

У фойє переможець в брейк-дансі перегородив нам шлях.

— Далеко зібралися? А привітати?

Серед нас не самим втраченим після шоу залишався Ваня. Перший привітав. Мені хотілося сказати набагато більше, але стримувала присутність подруг.

— Ти нас дуже здивував, Кирил. Я рада твоїй перемозі.

Глибокий погляд сірих кристалів збентежив, і я опустила очі.

— Дякую, Мелісса. Час ще не пізніший. Ви на вечірку збиралися, наскільки я знаю. Лише переплутали напрям. Можу провести до банкетної зали.

Подружки нічого не розуміючи, витріщили на мене очi.

Ванька вiдразу нагадав:

— Я ж казав про квитки, — маючи на увазі напис внизу запрошення.

Одна я розуміла до чого пролунала впевненість Кирила. Моя вигадка в помсту на повідомлення спрацювала проти мене. Так чи інакше, обіцянку не збігати до кінця шоу я виконала. А Кирил мені обіцяв не діставати в універі.

Вечiрка — це за межами правил. Тому що вiдбудеться, де?

На загрозливо далекої території. 

— Ні-ні, нам додому саме час вирушати, — вклала у відмову всю рішучість.

Даша теж навідріз була проти. Зіткнення подруги з Алексом небезпечно для оточуючих.

— Залишатися не будемо, — не зволiкала з рішенням і Ангеліна, — Десь тут же має бути ....

Кирил здійняв руку догори, привертаючи увагу когось за нашими спинами.

— Еге-гей, нi фіга ж собі! — першим з'явився той, кого не назвала Ангеліна, — Так от на якій ти нас сюрприз покликав. Бачу як нам радi.

Наступним приєднався блондинистий лучник. Хижацька зграя в зборі.

— Тепер зрозуміло, чому я програв, — розреготався Алекс, — Дашка начаклувала! Доти не звільнюсь від чар — з вечірки не випущу.

Підхопив подругу, наче той мішок, і побіг на свою хвору голову в протилежний бік від входу. Версія з ознаками “камікадзе” набирала силу.

— Прибери руки, Марк. Сама піду, — доля Даши не приваблювала Ангеліну.

Відчула себе, наче загнана лань. Подруг кидати не хотілося. Трійця покине разом хижацьку пастку. Виявитися на одній вечірці з ненаситним тигром лякало. Вагалася з рішенням.

— Ось мені й справді треба вже додому, — подав голос Ваня.

Ой, а чого це я розгубилася? У мене ж парубок є.

— Ну що ти таке кажеш, Ваню. Ти мене привів, з тобою і на вечірку піду.

Схопилася міцно за сорочку напарника, щоб не вирвався.

Потрапляти, так разом. Буде йому в покарання за скритність.

— Ось і пречудово, — анітрохи не розстроївся Кирил, — Буде кому за тобою доглядати, біляночка. Дуже часто наближатися до вас не зможу. Інколи буду зайнятий.

Знову полізли думки, чому саме не зможе.

З дівчатками запалюватиме? Чи то не зрозуміло.

Це найбільше дратувало.