Глава 16

Кирило

Операція по пошуку ботана в універi проводилась під прикриттям. На перших двох перервах виловити не вдалося. Спочатку просто не знайшли. Потім Мелісса зі своїми подружками поруч з ним крутилися. Третя спроба влучила чітко в ціль.

— У нас шуміти заборонено! — грізно зашипіла бібліотекарка, відриваючи від столу величезну енциклопедію.

— Вона не промахнеться, — за моєю спиною гигикнув Алекс.

Сам бачу — бібліотекарка зі стажем. Таку нічим не проймеш.

Ми б до неї й не пiдходили. Але перед входом висіло попередження:

«Без абонемента вхід в читальний зал заборонений!»

Не вистачало там лише перекресленого черепа з кістками.

— Дайте нам, будь ласка, книги почитати, — взяв на себе місію посередника Марк.

Після святого для бібліотеки слова «книги» енциклопедія повернулася на стіл. Довіри ми не викликали. Цариця книжкової обителі підкинула перевірку:

— Назвіть автора, назву і рік випуску книги. Тоді я погляну, чи є таке в картотеці.

Хм-м. Чимось ми не сподобалися. Цікаво, чим?

Оглянувся навкруги  — всi студенти з серйозними обличчями. Шарудять сторінками. Записують в зошиті. Гризуть ручки.

Перевів погляд на друзів — регочуть над новим приколом в інтернеті. Хоч би ручку спробували гризти, заради пристойності. Відірвав обох від ганебного заняття, і пошепки почали радитися.

— Гаррі Поттера останнім читав в десятому класі. Рік випуску не пам'ятаю, — поділився Марк своїми досягненнями.

— А я тут вже бував. У мене одного є абонемент, хо-хо, — похвалився Алекс, — Беріть приклад з грамотної та начитаної людини.

— Це такої, котра сюди бігала ради заучки, а потім ховалася від неї?

В цілях зближення з відмінницею нашого курсу, його і занесло сюди пару разів торік. Про що я і нагадав начитаному.

— Хіба ж я винен, що вона занудою приставучую виявилася? Що я міг поробити?

З Алексом все зрозуміло, час йде. Потрібно терміново вибрати книги. Прикрившись від уваги бібліотекаря, в телефоні увійшов до гугла, і вибрав, що перше попалося.

— Ми зробили вибір, — зігнав зі стільця невдоволену царицю.

Після всіх оформлень, банківську карту й те видають швидше, нам нарешті дозволили пройти далі. Звичайно, після попередження, що ми під особливим контролем.

Видача підручників проводиться у іншому місці. Там все набагато простіше. Тут же на зразок закритого клубу, в який ми не вписалися на думку бібліотекарки.

— Нормального нічого знайти не міг?

Марк покрутив обкладинку з двох сторін. Таке враження, що він би встиг том Гоголя прочитати за десять хвилин.

— «Розмноження рептилій» — чим тобі не нормальне? Хтозна, раптом ще й згодиться. Краще не відволікайте мене, поки нас не вигнали.

Прискорив крок і тепер вже на законних підставах зайняв місце. Шукати не довелося. Мені потрібно було сісти лише тут.

— Давненько не бачилися, чувак, — накрив своїм розмноженням рептилій, відкриту сторінку сусіда.

Йому нічого не залишалося, як відірватися від важливого заняття.

— Ти теж пишеш доповідь? — ледве чутно промовив Ваня, скоса поглядаючи на книжкову царицю.

Стаж постійного клієнта на обличчя.

— Та-ак, лише і пишу ці доповіді, мати їх так.

Додав до образу героя, ще й штрихи наукового світили. Довелося зробити зацікавлений вигляд, коли ботан перерахував грандіозні ідеї по своїй темі. По маркетингу і фінансовим операціям я б ще зрозумів. А так, половина слів залишилася за кадром захисного сприйняття. На його питання по моїй темі, з'їхав на проект розкручування бізнесу від розведення ящірок. Вважаючи обмін науковими справами завершеним, плавно повів в потрібному напрямі.

— Ще зранку сумнівався кому мені віддати пречудовий подарунок, — задумливо зрушив брови, підкреслюючи свої метання, — а зараз побачив тебе і пригадав, що ти мені не чужий. Після парку так точно. Випадково зустрітися з доповідями за одним столом в бібліотеці — це взагалі знак. Отже, подарунок віддам тобі.

— Який? — очі ботана спалахнули.

— Тримай, — протягнув йому два квитки, — З ними ти зможеш безкоштовно попасти на танцювальне шоу. Проте одному не можна, з собою потрібно когось привести. Меліссу запроси, наприклад...

— Я зрозумів. А де сам подарунок?

М-да, якось я не врахував, що Ваня не прийде в захват від поїздки на конкурсні батли вуличних танців. Через два дні у нас відбудуться чергові змагання за титул короля брейк-дансу. Серед брейкерів називається саме так. Для глядачів — батли схожі на шоу. Спецефекти. Трюки. Натовп заводить ведучий. Збирається повний зал. Після завершення починається вечірка для обраних. Туди особливо всі хочуть потрапити.

— Ось залежно від того, скільки з собою людей приведеш, і отримаєш потім справжнісінький, корисний бонус у вигляді подарунку. Попрошу для тебе особисто підібрати щось краще.

Викрутився, як зміг.

— Мелісса може не захотіти, — він завагався, майже клюнув на бонус.

— Вань, такі пропозиції щодня в бібліотеку не залітають. Розкинь звивинами. Думай, думай, чувак. Бажаючих повно.

— Ну-у.... я можу лише припустити, — потягнув соплі жувати, — якщо подруги Мелісси підуть, тоді вона швидше погодиться.

Як відчував.

— Дивися! І запам'ятовуй мою безмірну щедрість. Ось тобі ще два квитки.

Протягнув йому додатковий стимул.

Ваня перерахував квитки, ховати не квапився.

— А там великий чи маленький буде подарунок?

Нахабніє ботан, нахабніє.

— Величезний! О-ось такий, — показав йому від підлоги, начебто мішок.

— Нічого ж собі, — захопився володар коштовних квитків.

— Лише є один нюанс. Невеликий зовсім, — продовжив, як між іншим. — Подарунок отримує лише один квиток. Дівчаткам нічого не дістанеться. Можуть образитися. Краще їм не казати, що я дав. Незручно мені, сам розумієш. Придумай якогось знайомого і запропонуй. Все буде набагато простіше, ніж ти думаєш. Вже я-то знаю, що дівчата на танцювальні шоу полюбляють ходити. Ну хоч одна з трьох обов'язково захоче, якщо інші не поведуться.