Глава 14/1

Кирило

Після кафе одне з непорозумінь було розкрите повністю. Підвозив же я. Назвали адресу одну.

— Проведу вас, щоб бути спокійним, — одних залишити не захотів, вірніше не зміг. — Просто проведу і все, обіцяю, — довелося навіть прохати.

Мелісса косилася з сумнівом. Ще вдень послала б куди подалі, нагрубила. Вона це може. Зараз же прикидала, як ввічливо мені відмовити.

— Ну йдемо вже, — перебив нашу заминку Ваня. — Хоче провести, так і будь ласка. Чого стояти, очима блимати?

— Ваню, більше не пий, — благально сказала Мелісса.

— Не буду. Гик-гик. Але якщо скажений собака захоче вкусити, тоді я…

Сам не помітив, як ми почали сміятися з Ваньки дорогою до під'їзду. Хоч і ботан він натуральний, але підкуповує своєю прямотою. Так, якщо розібратися — нормальний чувак. Лише з великим привітом.

Покинув нас Ваня на четвертому поверсі, а на п'ятому я зрозумів, що ми на місці. Все, що я б зараз хотів зробити, могло мені лише завадити. У кафе дозріла нова стратегія. Вона давила. Шпазі Чемпіона не подобалася. Нервувала. Мелісса не поспішала піти, а я намагався не дивитися на її губи.

— Дякую тобі за все, Кирил. Мені вже треба йти, — збентежено промовила, теж уникаючи відкритих поглядів.

— Я пам'ятаю про нашу домовленість, — почав зовсім не те, що хотів би сказати, зате правильно, — Відстану повністю. Як ти і хотіла. Лише ось…

Спеціально зробив паузу.

— Що? — здригнулася вона.

Підозріло примружилася, всім виглядом готуючись до якогось натиску, або того, що знову почну приставати.

— Тепер турбуватимусь, — у відповідь вклав сумне зітхання, — адже для мене теж побачити тебе в небезпеці був стрес. Хоч я і не демонстрував цього. Якщо ти мені дозволиш дружньо тобі інколи писати — стане легше. В універi переслідувати не буду. Що до цього можеш не турбуватися.

Мелісса розгубилася, почувши від мене зовсім не те, на що очікувала.Щоб зібратися з думками їй знадобилася майже хвилина.

— Я... я не проти з тобою переписуватися... як друзі, — останнє вимовила окремо, виділяючи.

З її згодою відчув зелене світло на старті. Так, млин, опісля тритижневих завоювань найнепередбачуванішої дівчини — я знову на старті. Знову відлік починається спочатку. Моя ставка ні на йоту не стала моєю. Закрита все за тими ж захисними дверима. З одним покращенням. Її посмішка на прощання і дозвіл продовжити спілкування для мене відчинили вікно в таке закрите до сьогоднішнього вечора життя непокірної Білянки.

У машині, перш ніж поїхати додому, спочатку набрав знайомий номер. Виклик прийняли швидко.

— Ну що там? — миттєво отримав питання.

— Якщо це Кір, то увімкни на гучний зв'язок, — поруч пролунав другий басовитий голос.

Ось і відмінно. Гучний зв'язок навіть краще.

— Ви що, охренiли, Бикови?! — заволав на знайомих по танцям братів, — Навіщо ви так сильно дівчину перелякали? Хлопця мало не прибили! Ледве прийшов до тями.

До цих пір не можу зрозуміти, як Мелісса так прізвиська вгадала. У тусовці братів биками називаємо через прізвище.

— Так ми ж нічого такого, — майже хором пролунало в трубці.

— А що, треба було підійти та попросити: "Будьте люб'язні вашу сумочку. Вибачте за занепокоєння»? — почав мудрувати старший Биков.

— Ми і так вже тягнули, як могли. Перераховували три рази їх копійки на проїзд. Дівчина все ніяк тебе помітити не могла, — виправдовувався молодший Биков.

Зерно істини в цьому є. Я ходив і ходив вперед-назад, пересікаючи алею. Близько, згідно нашого плана, не наближався, щоб уникнути підозри.

— Десь ви все одно перегнули, — продовжив я наїжджати.

Сльози Мелісси стали для мене набагато більшим випробуванням, ніж я думав спочатку. Знав, що йду на ризик. Ризик виправдався. Радіти заважає неприємний осад.

— До ролі увійшли. Це так. В iншому намагалися не шкодити, — зачастив старший Биков. — Я ж дівчину, коли тягнув, спеціально за рукав тримав, щоб руку не притиснути випадково. Діяв з обережністю.

— А я нову куртку порвав, коли стрибнув в кущі. Намагався врятувати окуляри хлопця того дивакуватого, — поскаржився молодший брат. — З тебе тепер мені на нову куртку, — не забув відразу виставити рахунок.

Старший ще перед початком зажадав фірмову кепку. У брейк-дансі це один з важливих атрибутів костюма на батлах.

— Гаразд, буде вам і куртка, і кепка, — раз винен, куди я дінуся, — Лише дивіться, Марку з Алексом не вибовкайте. Тримайте язики за зубами.

Брати назвали себе могилою таємниць і просили не затягувати з грошима на обновки. Ще побажали мені успіху. А якщо не пощастить, дати їм спробувати вдачі з миленькою блондинкою. Послав обох і кинув слухавку. Фіг я комусь дам зі своєю ставкою вдачу пробувати.

Знаю, що бійка для далеких від бойових понять людей могла здатися правдоподібною. Наша головна фішка в умінні падати і відлітати. На тренуваннях в перервах так часто приколюємося, перекладаючи трюки на жартівливу боротьбу. Основні навички справжньої боротьби я теж у минулому проходив разом з друзями. Але навряд чи зміг би укласти когось схожого на Бикових. На додачу до танців вони ще професійним боксом займаються.

Вдома, після розмови з братами-танцюристами і прихованих при Меліссi і Ванi справжніх переживань, я зрозумів, що заспокоюся, якщо хоч кiлька слiв отримаю від Біляночки.

«Як ти, Мелісса? Полегшало?»

Не став уточнювати деталей. Знав, що зрозуміє.

«Дивлюся фільм. Намагаюся відволіктися».

Практично відразу отримав коротку відповідь.

Уявив, як вона сидить перед екраном в коротенькій піжамі. Захотілося терміново в душ або…

«Напиши назву фільму. Будемо разом вiдволiкатися».

Відправив пропозицію і розреготався сам над собою. Дурніше нічого придумати не зміг? Аха-ха. Треба ж до такого додуматися.

І вже незабаром мені стало не до сміху. Фільм ще той виявився. Наступного разу обирати буду я.