Глава 7/2

Кирило

Повертаємося... Повільно. Назад дуже швидко.

— Хто з них був у бікіні?!!

Вийшло заволати одночасно.

За тим столом, на який вказав Марк, сиділа не одна дівчина. А цілих три! Всi злючки злопам'ятні. Одна з них — моя ставка!

Я ж щодо Мелісси майже нічого не знаю. Є парубок-дебіл. Пам'ятаю її голос, сміх, навіть ванільний запах. На парковці встиг проїхатися носом по шиї, під час попередження не робити з мене ідіота. Про те, де вчиться й так зрозуміло. На цьому все.

Напружився в очікуванні відповіді не на жарт. Свою ставку в бікіні хочу бачити сам.

— Кір, розслабся, — дав спочатку відбій моїм сумнівам Марк, — Дочка Горгони сидить поряд з нею. Теж світла, звуть Ангеліна. Вчора я вийшов в туалет із кабінету Горгони в її будинку. Захотілося облити холодною водою обличчя, інакше просто відключало після безсонної ночі з крихіткою iз клубу. Підчепила вона мене в минулий наш прихід сюди. Начебто пішов, як пояснила препод. Там у них будинок такий, заплутатися можна. Штовхнув не ті двері. І нате вам! Подружка твоєї ставки переодягається. Я її відразу пізнав. Щодо неї не знаю. Заволала, кинула в мене тапок і закрила двері. Умиватися перехотілося. Підбадьорився й так.

— Історію з бікіні ми зрозуміли, — зупинив ловця тапок Алекс, — Як ти взнав, що вони будуть тут?

— Випадково пощастило, — продовжив Марк, — Горгона залишила мене виконувати завдання i вийшла. В коридорі почув жіночі голоси. Думав, перелякана дочка скаржитися прибігла. На що б там дивитиcя було, — було йому або не було, а очи зi столика дівчаток не зводив.

— Притулив вухо до дверей і гарненько розчув, як матуся назвала її Ангеліною. Потім запитала куди підуть. Мова про якісь гастролі велася. Важливе запам'ятав одне — сьогодні в студентський клуб і на який час, трохи раніше, ніж вони з'явилися. Мене здивувало, що Горгона відпустила сюди свою скромницю.

Із слів Марка далі стало ясно, що ненадовго їй дозволили гульнути.

— Зрозумів тепер, ти зібрався поржати над моїм новим провалом в атаці Мелісси? — зробив я вивід, хоча всередині себе тріумфував від такого розкладу.

Виїжджати з клубу різко передумав.

— Що ти все про себе, Кір, — перевів стрілки Алекс, — Можливо, Марк сподівається побачити ще раз...

— Вистачить вже порожнього базікання, — не дав йому закінчити адекватний друг до поїздки в дiм Горгони, — Давайте, якось підійдемо або дамо про себе знати.

Я пам'ятав видатні здібності до бігу неприступної Білянки. Хотів запропонувати непомітно підкрастись. Представити зустріч випадковістю. І убити чарівливістю так, щоб до стільця прилипла.

Все сталося зовсім по-іншому. І рота розкрити не встиг. Алекс підвівся. Схопив оливку з салату. Не цілячись особливо зробив кидок.

— Попав!!! — зрадів він.

На нас відразу обернулася брюнетка, схопившись за кучеряве волосся. За нею, вірніше її криком, помітили й подружки.

Білянка ахнула, повертаючи перелякані очища до вхідних дверей.

— Ну тепер лише план-перехоплення допоможе. Погнали!