Роздiл 3

Кирило

Вранці, по дорозі на навчання, згадалася вчорашня суперечка. Треба ж таке було придумати... Маячня в чистому вигляді. Сподіваюся, вони забудуть сьогодні. Я не палаю бажанням розсіювати свою привабливість перед якоюсь квочкою.

Ось кого вони можуть підсунути? Заучку якусь? Страшненьку. Таку, щоб тремтіла від хвилювання навіть повз пройти. Згадалася Кучина з мого курсу. Відмінниця з серйозним ожирінням. Вона завжди ховається за книгами або лізе під стіл, коли наближаюсь до неї запитати завдання пропущеної лекції.

Ось відчуваю, її-то мені і підсунуть. Друзям аби поржати, а так і привід буде відмінний. Гаразд, впораюсь. Пара-трійка тортів і Кучина лусне від щастя.

У таких ось розвеселих думках дістався до парковки універа. Підхопив рюкзак і вийшов з машини. І відразу явище. Зараз скаже, що повз проходила.

— Привіт, Кирилоньку! Як несподівано зустрілися. Я якраз повз проходила, дивлюся — твоя машина чи не твоя, — явище по імені Зарина, змахуючи віями грайливо розтягувала губи в привітній посмішці.

Несподіванка що найповніша. Це ж треба зустрітися перед початком першої лекції біля учбового закладу. Як таке взагалі можливо?

Не вперше однокурсниця караулить мене з ранку раніше.

— Привіт, Зара. Мені вже час іти, — уточнив про себе, тому як, хтозна, раптом вона чергування несе на парковці. Стала на моєму шляху, неначе вкопана.

— Так я з тобою, — варто було мені почати йти, пришвидшилась, — Мені вже розповіли, як ви вчора танцювали в клубі. Якби я знала - ні за що не пропустила б, — з жалем щебетала далі, не припиняючи розхвалювати мене з усіх боків, — Ви такі круті. Особливо ти — Кирило. Обожнюю дивитися на твої трюки.

Якщо я жартома інколи обзиваю дівчаток фанатками, то у випадку із Зариною не знаю, як сказати по-іншому. Вона надзвичайно наполеглива в своєму бажанні мене отримати. І чим я більше морожуся, тим сильніше насідає.

Зовні Зарина сповна в моєму смаку: брюнетка з відмінними формами, які уміло підкреслює за допомогою одягу. Інколи ловлю себе на тому, що не проти закрутити з нею інтрижку. Потім, як уявлю, що пiсля цього віднадити її від себе буде в сто разів складніше, залишаю все як є, не перетинаючи кордони. Зайві проблеми мені вже точно не потрібні.

Під безкiнечне базікання Зарини доходимо до лекційного залу. Далеко вона не відходить. Займаючи місце в наступному ряду, сидить чітко за мною. Але я вже забуваю про невтомну фанатку, перемикаючись на розмови друзів.

— Ти вчора рано змився, стільки всього пропустив, — відкинувся на стілець Алекс, з не надто бадьорим виглядом.

Відразу зрозуміло, для кого ніч прошла бурхливо.

— Думаєш, він просто так? — підкинув натяк Марк, — Кір виїхав готуватися до зустрічі зі своєю майбутньою обраницею. Нові прийомчики вигадувати, план завоювання розробляти. Вгадав? — кивнув на мене з посмішкою.

Гм-м. Друзі нічого не забули. Зібралися розважитися за мій рахунок.

— Хочеш з'їхати, так і скажи, — Алекс уловив мій настрій по обличчю, яке аж перекосило від радості, — Просто визнай, що ти не тягнеш на кращого хижака серед нас, і виконай на площі свій зірковий танець.

— Нічого я не збираюся визнавати, — збісився від дружньої турботи, — Показуйте вже. Я готовий! — нашвидку оглянув аудиторію, і знайшов свою потенційну дівчину, що жує величезний сендвіч, — Давайте, давайте, відправте мене до Кучиної. Навіщо тягнути, не розумію.

Може, в Кучиної ще один сендвіч є, і вона поділиться, поки не проковтнула. З ранку нічого поїсти не встиг, хоч якийсь зиск з неї буде.

— Ми не плануємо тобі на блюдечку все підносити, — відмахнувся Марк, — Кучина, звичайно, дівчина примітна, — ну ще б пак, три стільці займає, — та й після пари тортів вона тебе вже не відпустить. А нам друга втрачати теж не хочеться. Звикнеш разом з нею зубрити і поглинати їжу цілодобово. На тренування ходити перестанеш. Ну а ми програємо тобi вже за тиждень.

— Згоден, заучки відпадають. Вони лише зрадіють, — погодився з ним Алекс, — Якщо запав на Кучину, тоді почекай. Потерпи. Спочатку виконай завдання по спору, а потім біжи до неї з величезним тортом на побачення.

Поки вони несли всяку нісенітницю і приколювалися, Кучина дістала другий сендвіч, який міг стати моїм. От же непруха. Нездійсненна кандидатура для моєї майбутньої перемоги відмітила мій пильний погляд і, немов читаючи думки, почала жувати ще швидше.

Зітхнув з полегшенням, що все-таки пронесло. Так і мене вона могла пiсля сендвіча проковтнути цілком. Більш страшної кандидатури, ніж Кучина, вони не знайдуть.

На перервi я потягнув друзів в їдальню. З нами відправилися Філ з Яром, теж нагадуючи мені про вчорашню суперечку. Важко знаходитись серед злопам'ятних людей. Але я тримаюсь. Скоро взнають, як сумніватися в мені, непереможному тигрi.

Озирнувшись на довгу чергу в касу, відразу полізли напролом. Тягнутися за стадом не для нас. Куди б не прийшли — поводимося, як віп-клієнти. Студентська їдальня не виключення.

— Марк, замов мені теж відразу каву, — окликнув друга, перекладаючи тарілки з салатом і піцою собі на тацю.

Наближаючись в початок черги до друзів, почув збоку від себе смішки. Не надавав значення, поки вiд реготушки не почув знайомі фрази:

— Аха-ха, дівчатка, жертва Годзілли завітав, — обернув голову і помітив одну з тих пришелепкуватих рятувальниць хом'яка - темненьку. Вона ж кинула попередження про отруту навздогін. Стерво.

Поруч сміялася Білянка з третьою очевидицею монстра на моїх плавках.